Голова НАБУ розповів про іспанську віллу судді з Сєвєродонецька та арештоване майно українських чиновників

Як у Національному антикорупційному бюро реагуватимуть на електронні декларації чиновників, що роблять із арештованим майном та чи можна повернути Україні активи чиновників-утікачів, розповідає голова НАБУ Артем Ситник

Артем Ситник – голова Національного антикорупційного бюро. Призначений на цю посаду у квітні 2015 року, коли НАБУ тільки-но було створене як новий державний антикорупційний орган.

Про виклики, з якими стикається НАБУ, Ситник розповів під час Щорічної конференції з повернення активів у Києві. НВ публікує текст виступу Ситника.

Про арештоване майно

Для Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро питання арешту майна по тих кримінальних провадженнях, де ми проводимо розслідування, є одним з пріоритетів.

Через створення НАБУ було очевидно, що суспільство вимагає не тільки справедливих вироків, де особи, які задіяні в корупції,  справедливим чином понесуть покарання за свої дії. В силу того, що дуже багато коштів були через корупційні дії виведені з України, дуже актуальним є саме питання арешту майна і подальше його повернення до бюджету або на рахунки державних підприємств, яким були завдані збитки. Тому в нас у НАБУ є спеціальний підрозділ, юридичне управління, що допомагає детективам відшукувати майно, яке може бути предметом арешту і в подальшому предметом конфіскації.

На яке саме майно ми накладаємо арешт? Це загальне правило для всіх правоохоронних органів. Перше, це майно, яке є речовим доказом або було предметом злочинного посягання. Також предметом арешту є майно підозрюваного, майно, придбане за кошти, які були здобуті злочинним шляхом. І зараз ми все ж таки намагаємося, і є позитивні приклади того, накладати арешт на майно, яке де-юре не є майном підозрюваних. Ми намагаємося доводити, що фактично це майно наших підозрюваних: ми ініціюємо відповідне подання, передаємо його до суду. Суд розглядає ці подання, і коли є достатні докази того, що фактично це так званий фунт, і це майно фактично підозрюваного, то є позитивна практика винесення судами рішень про накладення арешту на таке майно. 

Державну фіскальну службу ми підключали майже 8 місяців. Тільки сьогодні підписуємо останній технічний протокол

Як відбувається арешт майна? І тут є цікава особливість саме НАБУ. Це стало можливим завдяки нашому законодавству, яке було прийняте у жовтні 2014-го. Ми не одноразово говорили про те, що бюро має право прямого доступу до баз даних державних органів. І якщо говорити про пошук майна, яке може бути предметом, може бути арештоване, і в подальшому – бути предметом конфіскації, це здійснюється трьома нашими службами.

Перша – детективи, які проводять розслідування. Вони шляхом подальших запитів відшукують це майно і в подальшому ініціюють питання про його арешт. Але це дуже тривалий шлях. Ми не завжди встигаємо, оскільки перепродаж майна – це декілька годин, а відшукування цього майна – тривалий проміжок часу. Тому детективи звертаються до нашого аналітичного управління, де є детективи-аналітики, які безпосередньо працюють з цими базами даних. Це надзвичайно цікавий інститут: доступ до нерухомості, до бази автотранспорту, до баз фіскальної служби, до бази довіреностей, оскільки дуже багато майна ховається за довіреностями. І коли ми отримали доступ до цього ресурсу, зрозуміли, наскільки це потужний інструмент для пошуку майна. І в координації з детективами аналітики проводять дослідження з використанням цих баз даних, виявляють все, що є у тієї особи, яка підозрювана або потенційно підозрювана, передають ці дані детективам, а ті вже ініціюють подання, погоджують з прокурорами САПу, звертаються до суду. А суд згідно з чинним законодавством приймає рішення про задоволення цього клопотання, подання про арешт, або про відмову.

З судами в нас у цьому напрямку особливих проблем немає, основна маса клопотань задовольняється. Бувають випадки, коли відхилялися клопотання: детективи допрацьовували, здобували додаткові дані щодо належності майна, зверталися повторно, і ситуація вирівнювалася.

Особливість роботи НАБУ – видно, що над цим проектом працювали представники громадянського суспільства, бо дуже корисним є доступ до таких ресурсів. Я сам працював слідчим. Коли не було цих ресурсів, іноді для того, щоб зібрати дані щодо майна, треба було витратити 10, а то і більше днів. Не завжди органи дають своєчасні відповіді на ці запити письмово. Зараз, фактично, по людині в межах 10-11 годин ми можемо зібрати повну картинку. Таку ж приблизно роботу ми проводимо в рамках взаємодії з вищою політкомісією суддів. Там також досліджується майно кандидатів, що претендували на переатестацію в судову гілку влади.

Сьогодні я мав розмову з головою вищої політкомісії суддів, вони зараз закінчують збір документів і вирішуватимуть найближчим часом питання доступу кандидатів на посади суддів у Верховному суді. Зараз приблизно таку саму роботу ми проводитимемо щодо тих кандидатів, щоб виявити можливі ризики, щоб вища політкомісія суддів прийняла правильне рішення, щоб ми не втратили можливість реформувати наші суди, оскільки це якраз той останній рішучий крок, який ми маємо зробити.

Хто би міг подумати, що у судді з Сєвєродонецька, а це невеличке місто, в Іспанії є вілла

Першим кроком було створення НАБУ разом із САП. Друге – це запуск електронного декларування. У мене було пару зустрічей після цього з нашими міжнародними колегами. Але результати електронного декларування всіх шокували в Європі. Всі чекають від нас адекватної реакції на це. І тому третій крок, який буде точкою неповернення в наших реформах – це формування судової гілки влади і створення спеціалізованого антикорупційного суду. Сподіваюся, у нашого парламенту вистачить політичної волі, цей закон буде прийнято, такий суд створять. Ми вивчали це питання. При нормальному підході його можна створити до кінця 2017 року. І, в принципі, цей суд вже має можливість почати працювати, розглядати ті справи, що ми направили до суду. 

Декілька слів про те, де зберігаються речові докази. Це також дуже важливе питання, бо іноді справа слухається не один місяць, і потрібно, щоб арештоване майно, вилучені кошти були на місці, щоб надалі, якщо буде судове рішення, що це майно, ці кошти були б повернуті на користь держави, конфісковані. Значну кількість коштів, які ми вилучили, передаємо на депозит. Те майно, яке є речовими доказами, передається до спеціально обладнаної кімнати. Якщо мова йде про автомобілі, ми у себе такі не утримуємо, ми позбавляємо можливості ними розпорядитися до вирішення справи по суті, для того, щоб надалі, можливо, конфіскувати це авто.

Про закордонні активи та майно

Зараз можна сказати, що є майно, яке можна повернути в бюджет, можна реалізувати, шляхом конфіскації отримати кошти. Єдина проблема – це суди. На жаль, в судах зараз дуже непроста ситуація, дуже багато вакансій.

У нас є досвід роботи в напрямку міжнародного правового співробітництва, є приклади, коли за кордоном арештовували активи. Але якщо ми говоримо про майно, яке перебуває в Україні, тут дуже все просто: є база даних, реєстри. Кожен орган, можливо, крім Мінюсту, дуже серйозно тримався за ці свої ресурси. Наприклад, Державну фіскальну службу ми підключали майже 8 місяців. Тільки сьогодні підписуємо останній технічний протокол, і тоді на 100% ця робота буде завершена. Але навіть ці ресурси дають можливість дуже швидко працювати по Україні, знаходити це майно і накладати на нього арешт.

Друге питання, якщо говоримо про майно за кордоном. Навіть у е-деклараціях. Якщо це майно в країні, воно декларується фактично повністю, бо учасники декларування знають: якщо встановлять майно, яке не внесли до декларації, це автоматично кримінальна відповідальність. І тут дисципліна була досить серйозна. Кожен вніс усе, що мав, можливо, десь навіть і зайве щось включив, тому що знає, що не тільки НАБУ, можливо, і НАЗК колись отримає доступи до цих реєстрів. Хоча ми їм пропонуємо, а вони чомусь не йдуть працювати на наших ресурсах. Єдиної бази даних майна, яке реєструється за кордоном, немає. І в Україні в нас немає доступу до цієї бази і за кордоном. Тому частково нам допомагає в цьому напрямку фінмоніторинг. Моніторинг працює шляхом подання запитів, не завжди вони швидко отримують на них відповіді.

Наприклад, 7 млн євро, які були арештовані в Латвії по справі Онищенка: арешт був накладений десь через два місяці після того, як трапилося перше затримання. І це була інформація саме фінмоніторингу. Хто би міг подумати, що у судді в Сєвєродонецьку, а це невеличке місто, в Іспанії є вілла. Ми цю інформацію отримали фактично вже перед тим, як були відкриті провадження, матеріали для ознайомлення сторони захисту. Не завжди ця інформація дуже швидко доходить. Ми всі розуміємо: в Україні багато, але ще більше його за кордоном, і воно не все потрапило у е-декларації.

Про Нацагентство з повернення активів

Надзвичайно важливим кроком тут буде створення Національного агентства з поверненням активів. Наскільки знаю, зараз рекомендований кандидат на посаду керівника цього агентства. Я вчора прочитав, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков підписав угоду з Європолом, це також буде достатньо потужній ресурс. Тобто ми зможемо отримувати інформацію про наявність майна за кордоном. Я з нетерпінням очікую формування цієї інституції.

Але результати електронного декларування всіх шокували в Європі. Всі чекають від нас адекватної реакції на це

Ми з самого початку пропонували допомогу НАЗК, але поки що отримали тільки відмову в наданні прямого доступу до баз даних, як це передбачено законом. Нас зорієнтували, що нам потрібно кожен раз брати рішення суду, трохи незрозуміла ця позиція. Сподіваюся, що вона найближчим часом вирівняється. Бо зараз ми проводимо розслідування фактично по деклараціях, як проводять журналісти-розслідувачі, маємо звичайний доступ, як журналіст, на сайт до частково закритої декларації. Це неправильна ситуація, тому що новостворені антикорупційні органи повинні один одного підтримувати, а не створювати перепони в роботі. Зі свого боку я з червня місяця пропонував їм наші ресурси. Я проходив цей шлях, це не так просто - створити ІТ-базу і підключитися до цих баз даних. І, своєю чергою, ми розраховували на виконання вимог закону, а саме на надання доступу до бази даних декларацій.

Чому це так важливо? Я наводив приклад: можна по використанню аналітичних програм, які в нас також вже є, висікати декларації з певним контекстом. Наприклад, хто купив  Бентлі згідно з останніми деклараціями. Програма автоматично відсікає, дає нам той масив інформації, де наявний той контекст, який нас цікавить. Ефективність перевірок була би набагато вищою.

Так само ми пропонуємо керівнику агентства, яке буде створюватися, допомогу у всьому – в наборі персоналу, у наданні майданчика для тестування кандидатів у це агентство. Готові поділитися досвідом, як отримується доступ до баз даних. Ми бачимо по наших справах, що дуже рідко коли корупційна схема обривається в Україні.

Часто ми ганяємося за цим майном: я вже наводив приклади, елементарна ситуація – коли є вілла в Іспанії. Є базова справа Онищенка. Є нібито звичайна справа ректора НАУ, і це не предмет хабара, просто у нього вдома знайшли 9 валют світу. Справа судді Чауса: ми з банки дістали кошти, поклали на депозит, а банка знаходиться в кімнаті речових доказів. Є цікава справа щодо працівника військової прокуратури – майно зареєстроване не на ту особу, якій оголошується підозра, але при наявності доказів відповідне судове рішення приймається. Тому така агенція дасть можливість замкнути коло пошуку активів. А отже – ми пропонуємо руку допомоги.