Як українські повії примудряються займатися сексом під час пологів

Сьогодні у світі відзначають Міжнародний день проти насильства щодо секс-робітників.

Сьогодні по всьому світі проходять акції протесту проти дискримінації секс-робітників. Самі повії, правозахисники і небайдужі громадяни відстоюють права  під червоними парасольками. Цей символ опору вперше використали у 2001 році на Першому всесвітньому конгресі секс-працівників.

З 2005 символ набув офіційного статусу з легкої руки Міжнародного комітету з прав секс-працівників у Європі, а акції за права стали називати "Маршами червоних парасольок".

Вчора червоні парасольки замайоріли і в Києві, біля МВС. Робітники секс-індустрії тримали плакати зі словами "Секс-робота – теж робота" і "Чим твоя робота краща за мою".

Наразі українські секс-працівники виступають не за легалізацію проституції, а за декриміналізацію своєї роботи. За проституцію передбачене адміністративне покарання, цей момент породжує дискримінацію і численні зловживання з боку поліції.

Акцію протесту підтримало кілька правозахисних організацій, хоча більшість правозахисників від проблем повій наразі відмежовуються.

"Ми працюємо з жертвами торгівлею людьми, неповнолітніми жертвами насильства. А дорослі люди, які саме це вибрали… Ну, це не наш профіль", - м’яко пояснили нам в одній з організацій.

Втім, у лізі "Легалайф" впевнені, що ситуація з правами повій в Україні далека від цивілізованої. Організацію офіційно зареєстрували ще у 2012 році колишні секс-робітники. Центральний офіс знаходиться у Кропивницькому, у цьому місті секс-робітницям, які стали жертвами насильства і зловживань з боку поліції, надається цілодобова правова допомога.

"Секс-робітники як були безправними, так і залишились. Старі міліціонери пройшли переатестацію і кинулися нарощувати показники. На дівчат складають протоколи просто через те, що вони стоять у короткій спідниці у визначеному місці, без жодних доказів. Але ж коротка спідниця – це не правопорушення. Це як змусити заплатити штраф людину, яка тільки думає перейти вулицю в неналежному місці", - розповідає Depo.ua директор організації Наталія Ісаєва.

Далі оштрафована дівчина потрапляє в базу, а протоколи відправляють за місцем проживання. Якщо дівчина з маленького села, такий лист можуть доставити у Сільраду.

"Тоді все село дізнається, чим вона намагається заробити собі не хліб. Все це відображається не лише на ній, а й на дітях. Над дітьми починають знущатися", - описує ситуацію Ісаєва.

За її словами, наразі зберігається і так звана "плата за довіл на роботу" -  гроші, що напряму потрапляють в кишені поліцейських. Прайс стартує з позиції 200 грн на тиждень і залежить від міста і чину правоохоронця.

"Потім можуть шантажувати: мовляв, плати більше, інакше штрафуватимемо. Був випадок, коли дівчина лежала в пологовому, а на неї склали протокол. Мовляв, в момент пологів вона надавала сексуальні послуги за винагороду. І ніби там стоїть її підпис. Поліцейські вже навіть не їздять: є ім’я у базі, можна зробити липовий папірець", -  зазначає правоохоронець.

ДІВЧАТА ВВАЖАЮТЬ НОРМАЛЬНИМ, КОЛИ ЇХ Б'ЮТЬ

На лінію телефону довіри "Легалайф" надходить приблизно 20 звернень на місяць. Дзвонять дівчата, які постраждали від дій поліцейських, сутенерів або співмешканців. Домашнє насильство в родинах повій – не рідкість. Часто дівчина заробляє на  життя собі, дитині, батькам і чоловікові, який, до того ж, її і колотить.

На домашнє насильство в поліції не надто зважають – за словами Наталії, кривдників  доставляють у райвідділ, тримають там дві години і потім відпускають. Руки ж у злочинців залишаються розв’язаними.

"У нас немає програми роботи з такими людьми, хоча у цивілізованих країнах з ними обов’язково починають, наприклад, працювати психологи", - каже Ісаєва.

Додає, що більшість дівчат вже вважає нормальним, що якщо їх ґвалтують і б’ють. Клієнти можуть, наприклад, забрати гроші, викинути з машини, протримати в закритому приміщенні. У поліції ж допомоги просити марно – звернуть увагу хіба що коли вибито два зуба і зламане одне ребро. А так відповідь одна: "Сама напросилася".

ЛЕГАЛІЗУВАТИ ПРОСТИТУЦІЮ ЗАРАНО?

За даними "Легалайф", проституція часто буває вимушеним вибором.

"Наприклад, в супермаркеті треба відпрацювати місяць, щоб дали зарплату, а їсти хочеться зараз. Але і у секс-індустрії шалених грошей не заробиш. Буває, 300 грн на день, а буває і нічого. За місяць у маленькому містечку можна заробити 4 тис. Інколи журналісти пишуть про $1 тис., але таких розцінок дуже мало. Тут треба знати англійську, мати вищу освіту і купа інших умов. Більша частина секс-робітниць – це звичайні жінки", - стверджує Ісаєва.

Учасниці акції впевнені, що скасування статті допоможе відстоювати права, говорити про насильство, відкрито розповідати про проблеми зі здоров’ям у жіночій консультації. А ще - звертатися до правоохоронців в тих випадках, коли у проституцію втягують неповнолітніх. Зараз же звертатися бояться, бо можуть  "навісити". протокол.

А от легалізувати проституцію, вважають, ще зарано. Кажуть, по-перше, суспільство до цього не готове, а по-друге, бояться податків, адже через кризу клієнтів стало набагато менше. Стверджують, спершу в державі взагалі треба побороти чорні зарплати.

"Зараз всі заробляють, як вміють – хтось таскає мішки з цементом, хтось няньчиться з дітьми подруги, але податки за це не сплачують. З секс-робітниками ситуація схожа", – зазначає директор "Легалайф".

ПОЛІЦІЯ ПОВИННА ЗОСЕРЕДИТИСЬ НА РЕАЛЬНИХ ЗЛОЧИНЦЯХ

Такої ж позиції дотримуються і в Центрі інформації про права людини.

"Декриміналізація секс-роботи - це найкраще, що може зробити держава для захисту прав секс-працівників. Поліція має зосередити свою увагу на реальних злочинцях: тими, хто займається торгівлею людьми або втягуванням в проституцію, і дати можливість секс-робітникам вийти з тіні, отримати доступ до медицини, до правосуддя, шанс повністю вийти з секс-бізнесу", - говорить представниця Центру Маргарита Тарасова.

Що ж до легалізації, навіть серед правозахисників одностайної думки немає.

"Легалізація повинна бути предметом експертного обговорення і ґрунтуватися на наукових даних і дослідженнях. Тут треба бути дуже охайними, щоб не нашкодити людям, які і так дуже вразливі. Наразі ж є насильство і з боку клієнтів, і з боку правоохоронців, і треба докласти зусиль, аби його викорінити", - зазначає Тарасова.

Як стверджують самі секс-робітниці, наразі суспільство стало до них толерантнішим, молодь не переймається тим, як саме дівчата заробляють гроші.

Великого резонансу акцією справити не вдалося, хоча здебільшого ставлення до ініціативи доброзичливе - користувачі лайкають і поширюють фото з пікету, викладають власні світлини під червоними парасолями.

Але є й такі, що реагують протилежним чином, акцентуючи, що підняту проблему наразі важко назвати пріоритетною для України, тож уваги відомих організацій подібні акції не варті.