НКВС у цифрах: Як запорізькі чекісти виконували план з вербувань та легендувань


Вивчаємо черговий цікавий документ з архівів КДБ.

Наприкінці 1940 року керівництво республіканського Наркомату внутрішніх справ виказувало певне незадоволення роботою Запорізького обласного НКВС. Восени до Запоріжжя навіть прибула спеціальна комісія з Києва, щоб з'ясувати, де недопрацьовують запорізькі чекісти і як їм допомогти. Підсумком перевірки став Акт обстеження, який містив низку рекомендацій. Обласне НКВС мало відреагувати, тож за пару місяців до Києва спрямували звіт з інформацією про діяльність обласного управління упродовж жовтня-листопада 1940 року, зокрема, з виправлення недоліків. Цей скупий, але дуже цікавий документ вивчили журналісти.
Отже, станом на 1 грудня 1940 року в секретному апараті обласного НКВС налічувалося 1127 осіб, з них агентів – 124, резидентів – 73, інформаторів – 930. Було організовано 36 конспіративних квартир.
У цей час розроблялися 42 агентурні справи (заведені на шпигунську резидентуру, антирадянську групу або організацію, а також окремих осіб, навколо яких гуртувалися антирадянські елементи) та 62 справи-формуляри (заведені на окрему особу в зв'язку з відомостями, які давали підставу підозрювати її в проведенні підривної діяльності проти СРСР). Упродовж жовтня-листопада були реалізовані, тобто впроваджені у життя за певним планом, чотири агентурні справи та три справи-формуляри. За ними заарештували 27 людей.
Співробітники другого відділу Управління державної безпеки в цей час завербували двох агентів, одного резидент та 22 інформаторів, організували дві конспіративні квартири. Ними ж були розпочаті дві агентурні розробки: "Богослови " (за напрямком "сектанти ") та "Вороги " (за напрямком "антирадянський елемент"). На одинадцятьох "меншовиків, сіоністів й різний антирадянський елемент" завели справи-формуляри. Окрім того, було заведено 104 облікові справи на "підозрілих" запоріжців.
У цей же час, співробітники другого відділу передали у Слідчу частину для подальшого розслідування зібрану ними інформацію по агентурній справі "Невгамовні", в якій фігурували п'ять осіб, а також одну справу-формуляр, заведену на члена місцевої колегії захисників Падалку.
Відзначилися співробітники другого відділу і в роботі на "землі" - на території Осипенківського (Бердянського) району, що входив в зону їхньої відповідальності. Тут вони провели "блискучу операцію" з викриття та ліквідації підпільної церкви іоанітів, яка виникла у Російській імперії на початку ХХ століття серед прихильників протоієрея Іоанна Кронштадтського, радянську владу не визнала, відповідно, нею не толерувалися. У справі НКВС церква проходила як "іоанітська церковно-сектантська контрреволюційна організація". Іоаніти мали глибоко законспіровану й технічно оснащену підпільну церкву, багато цінностей у золоті й сріблі, а також велику кількість продуктів харчування. Зрозуміло, що все це було вилучено запорізькими чекістами. Окрім того, вони знайшли значну кількість релігійної літератури та встановили, що місцеві іоаніти мали зв'язки з "релігійно-контрреволюційними елементами" на Донбасі. По справі заарештували вісьмох сектантів.
Також другим відділом були викрити два автори, які поширювали "контрреволюційні листівки" й анонімні "контрреволюційні листи".
Не відпочивали і співробітники третього відділу Управління державної безпеки, які завербували сімох агентів й п'ятьох інформаторів та організували одну конспіративну квартиру. У цей час в розробці у третього відділу перебували одна агентурна справа та п'ять справ-формулярів. За два місяця чекісти встигли реалізувати дві агентурні справи, за якими було заарештовано 10 людей.
Особливо активно співробітники відділу працювали на "німецькому напрямку", зокрема, над вщепленням своїх агентів. Упродовж двох місяців встигли підготувати для легендування в канали німецьких розвідувальних органів чотирьох осіб: "Колоністку", "Діка", "Марта" та "Арнольда".
Разом із тим активно розробляли родинні зв'язки співробітника німецького посольства Краузе. Для цього були "опрацьовані" й завербовані два агенти: "Патріот" і "Коровін".
Через вже діючу агентуру чекісти третього відділи виявили 14 осіб, які раніше працювали в голландській та німецькій концесіях "Друзак". З їхнього числа був завербований колишній водій директора концесії Шмідта, який на той час працював машиністом електростанції у місті Молочанськ Запорізької області.
Співробітники економічного відділу НКВС активно працювали на підприємствах Запоріжжя. Упродовж двох звітних місяців вони завербували двох агентів, п'ятьох резидентів, 35 інформаторів та організували одну конспіративну квартиру.
За цей же час ними була заведена агентурна справа "Втікачі" за напрямком "повстанці", яку вони встигли реалізувати. На десятьох запоріжців завели справи-формуляри, ще на 65 - облікові. Встигли "розібратися" з двома фігурантами справ-формулярів: співробітником заводу №29 (тепер "Мотор-Січ") Крузо і алюмінієвого технікуму Макєєвим. Окрім того, зібрали оперативний матеріал і підготували до реалізацію справу "Кераміки".
Значну увагу співробітники економічного відділу приділяли виявленню недоліків в роботі майбутньої "Мотор-Січі". Зібраний чекістами матеріал щодо випуску неякісної продукції оборонним заводом №29 містився у шести томах, які вони направили до НКВС УРСР.
Окрім того, чекісти-"економісти" виявили значні недоліки в роботі оборонного цеху заводу "Комунар", який виготовляв міни. Про це повідомили безпосередньо в НКВС УРСР, НКВС СРСР та особисто Микиті Хрущову.
На "Запоріжсталі" реалізовував агентурну справи у відношенні керівництва металургійного комбінату: головного інженера Пудікова, начальника листопрокатного цеху та іншхі. Також була заведена агентурна справа на директора коксохімзаводу Симоненка, який у 1922 році вже заарештовувався ДПУ, а станом на 1940 рік підозрювався у шкідницькій діяльності. На Симоненка дав свідчення колишній начальник відділу капітального будівництва підприємства Сибко, якому Симоненко нібито "давав вказівки здійснювати шкідницьку діяльність на заводі".
Транспортний та водний відділи Запорізького НКВС працювали дещо повільніше: завербували двох агентів та 11 інформаторів, організували три конспіративні квартири та завели справи-формуляри на трьох підозрюваних у підривній діяльності проти СРСР.
Отже, хоча запорізькі чекісти у "відмінниках" у керівництва не значилися, зі своєю основною функцією - створенням атмосфери страху - справлялися непогано. Саме постійне відчуття того, що "Великий брат" стежить за всіма, а зовсім не "радянські пряники", перемелювало людину в "Гомо совєтікуса".

Related

Суспільство 3365329410432213961

Дописати коментар

Follow Us

Translate

Hot in week

Recent

Comments

Український кіно клуб

Google+ Followers

Варто подивитись

Виберіть бажане відео, натиснувши "PLAYLIST" у лівому кутку цього програвача.

Facebook

Кількість переглядів

Яндекс.Метрика
item