500 років і 65 поколінь. Генетики побудували найбільше генеалогічне древо

Вчені знайшли родинні зв'язки 13 мільйонів людей

Американські дослідники побудували найбільше родинне дерево на сьогодні. Воно включає 13 мільйонів чоловік і йде на 500 років в минуле.

Дерево було створено командою на чолі з Янів Ерліхом, комп'ютерним експертом Колумбійського університету, який також є головним науковим співробітником сайту родоводів MyHeritage, пише The Verge.

Команда Ерліха завантажила 86 мільйонів загальнодоступних профілів з сайту Genie.com (який належить MyHeritage). Дослідники змогли побудувати багато маленьких сімейних дерев, а також одне величезне - з 13 мільйонами людей.

Проект був можливий завдяки тому, що платформа Geni дозволяє користувачам об'єднувати дерева. "Якщо ви помістіть своє дерево, а я - своє, а потім ми поділимося з дядьком Альбертом, сайт запропонує об'єднати дерева разом, щоб створити набагато більше дерево", - говорить Ерліх. Таким чином, його команді не довелося починати з нуля, дослідники могли спиратися на роботу людей, що використовують сайт. Після завантаження необроблених даних завдання полягало в тому, щоб очистити їх і переконатися, що вони не включають результати, які були біологічно неможливі, наприклад, люди з трьома батьками.

Ерліха з колегами вдалося відкрити одне гігантське дерево, котре складалося приблизно з 13 мільйонів людей, що жили в різних куточках Землі - в США, в Канаді, в Британії та інших країнах Європи, в ПАР і на території Австралії і Нової Зеландії.

Їх загальний предок жив відносно недавно, приблизно 65 поколінь тому, за часів Великих географічних відкриттів, коли жителі Європи почали стрімко поширюватися по всіх континентах планети.

Дерево, яке є в Інтернеті, включає анонімні дані про те, коли і де всі померли. Коли команда Ерліха проаналізувала дані, щоб визначити тенденції, пов'язані зі шлюбом і смертю, вони виявили, що генетика може грати меншу роль в тривалості життя, ніж ми думали, і поява масового транспорту була не єдиною причиною, по якій люди почали виходити заміж за людей, що живуть порівняно далеко.

Раніше вчені вважали, що в минулому люди частіше вступали в близькоспоріднені шлюби через нерозвиненість транспортної інфраструктури і відсутності можливості регулярно спілкуватися з потенційними чоловіками і дружинами. Ситуація, як вважають прихильники цієї ідеї, змінилася в середині 19 століття, коли з'явилися перші залізні дороги, пароплави і телеграф.

Автори статті з'ясували, що це не так. Насправді, в середині 19 століття люди частіше виходили заміж і одруживалися з двоюрідними братами й сестрами і іншими відносно близькими родичами, ніж з незнайомими їм чоловіками і жінками, незважаючи на те, що їм доводилося проїжджати по 20-30 кілометрів для зустрічі з майбутньою дружиною або чоловіком. Тобто подібний вибір був обумовлений культурою і традиціями, які зникли далеко не відразу.

Аналіз даних також показав, що тривалість життя визначається генетичними факторами лише на 16%, в той час як дослідження близнюків оцінюють цей показник в 25%.