Не Марсом єдиним. Астрономи знайшли дві екзопланети для колонізації

Астрономи назвали дві екзопланети найбільше схожі на Землю

Американські дослідники опублікували дані про дві екзопланети, які можуть бути придатні для колонізації. Крім того, на них може існувати життя.

Серед тисяч екзопланет, які були відкриті астрономами за останні роки, є безліч дивовижних місць. У деяких з них людина почувалася б немов у наркотичному сні (наприклад, побачивши небо фіолетового кольору і кілька місяців на ньому) або взагалі не могла б пробути там і секунди через надзвичайну гравітацію.

Але є й такі планети, які змушують серйозно задуматися про можливу колонізацію і по-справжньому журитися про те, що інженери, які займаються розробленням космічних кораблів, поки що відстають від астрономів, які вже знайшли нам новий дім.

Зокрема, нове дослідження американських астрономів дає підстави припускати, що ми вже знайшли, як мінімум, дві екзопланети, які можуть бути не менш привабливими для колонізації, ніж Марс. Якщо, звичайно, не брати до уваги відстань.

Ідеальні світи

Результати дослідження були опубліковані в авторитетному виданні Astronomical Journal.

Дві екзопланети, про які йде мова в дослідженні, були відкриті кілька років тому, і вчені спочатку припускали, що вони схожі на Землю. Принаймні, з точки зору клімату.

Власне, перша з них - Kepler-186f - взагалі увійшла в історію як перша екзопланета розміром з Землю, яка знаходиться в зоні життя своєї зірки.

Населеною зоною називають діапазон відстаней від зірки, в якому на поверхні планети може існувати вода в рідкому стані. За теорією, що домінує сьогодні, саме рідка вода є необхідною умовою для виникнення, розвитку і підтримання життя.

Але тепер вчені мають підстави припускати, що Kepler-186f і ще одна екзопланета Kepler-62f - можуть бути схожі на Землю за ще одним важливим параметром - динамікою зміни нахилу осі обертання.

NASA

Що це за планети?

Kepler-186f вважається найбільш схожою на Землю екзопланетою з усіх відкритих досі. Вона є частиною системи з п'яти планет однієї із зірок в сузір'ї Лебедя на відстані 550 світлових років від Землі.

Ця планета приблизно на 10% менша за Землю за діаметром. Вона обертається навколо своєї зірки за 130 днів. Це все, що ми знаємо на поточний момент. Маса і густина планети залишаються для нас загадкою. Однак, вона знаходиться в зоні життя, а значить, найімовірніше, має тверду поверхню. Можливо, навіть моря і океани.

За оцінками астрономів, зірка, навколо якої обертається планета, приблизно вдвічі менша за Сонце. Яскравість зірки на небі Kepler-186f опівдні приблизно відповідає яскравості сонця перед заходом на Землі.

Друга з планет, про які йде мова в дослідженні, Kepler-62f - приблизно на 40 більша за Землю. Імовірно вона вкрита водою, приблизно як Земля. Вона є частиною планетної системи з п'ятьма планетами в сузір'ї Ліри, при цьому вона є найдальшою планетою від свого сонця.

Поки що нема підстав стверджувати, що на одній з цих планет може бути життя, підкреслюють вчені, але обидві є відмінними кандидатами на цю роль.

Важливий кут

Дослідники використовували комп'ютерні симуляції для аналізу цього параметра, від якого залежить, скільки світла і тепла потрапляє на планету від світила, а відповідно - зміна пір року і кліматичні зміни.

Коли кут нахилу планети щодо своєї осі сильно змінюється, клімат перестає бути стабільним. Автори дослідження наводять як приклад Марс, кут нахилу якого змінюється від нуля до 60 градусів.

Можливо, саме з цієї причини Марс перетворився з водного світу, яким він був мільярди років тому, на суху пустелю, по якій сьогодні повзають земні марсоходи.

Марс розташований в зоні життя нашої Сонячної системи, підкреслює Гонджа Лі, доцент фізики Інституту технологій штату Джорджія, але він сьогодні ненаселений. "Нестабільність кута нахилу осі обертання Марса могла зіграти важливу роль в розрідженні атмосфери Марса і випаровуванні води з його поверхні", - вважає Лі.

NASA

Для порівняння нахил осі обертання Землі змінюється в набагато більш вузькому діапазоні - між 22,1 і 24,5 градуса. Причому, між цими змінами проходить близько 10 тис років.

Кут нахилу орбіти планети навколо її зірки-господаря взаємодіє з іншими планетами цієї сонячної системи.

Якщо орбіта повинна коливатися з тією ж швидкістю, що й прецесія осі обертання планети, вісь обертання також буде коливатися назад і вперед, деколи досить радикально.

Марс і Земля тісно взаємодіють один з одним, а також з Меркурієм і Венерою. В результаті самі собою осі їх обертання будуть змінюватися відповідно орбітальним коливанням, що призводить до змін їх осьового нахилу.

На щастя, у Землі є Місяць, яка виступає своєрідною "противагою", не дозволяючи гравітаційній взаємодії з Марсом і іншими планетами, вносити надто різкі зміни в орбіту Землі.

У Марса ж немає такого потужного супутника - два його місяця (Фобос і Деймос) невеликі за розміром і ніякого впливу на його орбіту не чинять.

Дослідники вважають, що Kepler-186f має дуже стабільні параметри, що нагадують земні. З цього випливає, що як і на Землі, на цій планеті є регулярна зміна пір року і стабільний клімат.

Майже такі ж умови спостерігаються і на "суперземлі" Kepler-62f.

"Обидві планети сильно відрізняються від Марса і Землі, оскільки у них немає таких сильних гравітаційних взаємозв'язків з іншими планетами в своїх системах", - підкреслює Лі.

На поточний момент невідомо, чи є у цих екзопланет свої місяці. Але, за словами Лі, комп'ютерні симуляції показують, що навіть без супутників нахил осі обертання обох планет залишається стабільним протягом десятків мільйонів років.

Стабільність життя

Наскільки важливий стабільний клімат для виникнення життя? На поточний момент прийнято вважати, що вкрай важливий. Сотні мільйонів років еволюції живих організмів, які призводять до виникнення нових видів, повинні проходити в стабільних умовах. Якщо ж умови, тобто "Правила гри" постійно змінюються (температура, вологість, склад атмосфери тощо) у біологічних видів просто не може бути шансу пройти тривалу еволюцію.

Однак, автори дослідження закликають мислити ширше.

"Я не думаю, що ми мало знаємо про те, як виникає життя, щоб судити про те, чи може вона виникнути і розвиватися на планетах з непостійним кліматом", - говорить Ютон Шан, який брав участь у роботі разом з Лі.

Навіть на Землі життя надзвичайно різноманітне і показало здатність розвиватися в надзвичайно ворожих умовах, підкреслює Шан.

Зокрема, сучасна біологія може навести як приклад різні організми, що мешкають в жерлах вулканів, на дні океану, в мерзлоті тощо.

Але планета зі стабільним кліматом, звичайно, є значно більш комфортним місцем для зародження життя, констатує Шан.

Як би там не було, навіть якщо життя саме не зародилася на планетах з такими умовами (для його виникнення можуть знадобитися й інші чинники, крім кліматичних), обидві планети стають потенційними кандидатами на колонізацію. Зрозуміло, як тільки людство освоїть міжзоряні перельоти.