Діти врятовані. Чого Таїланд може навчити світ?

Сюзанна Мур: Коли світ розділяється, знаходяться люди, які зводять його воєдино

Британська журналістка Сюзанна Мур у колонці для The Guardian радіє результатам знаменитої рятувальної операції та пояснює її глобальне значення

Іноді всі інші новини здаються непотрібними. Це була історія, від якої кілька днів стискалось серце, та футбольна команда «Дикі вепри» та їхній юний тренер нарешті на волі. […]

Потрапити у пастку під землею, спостерігаючи як рівень темної води навколо збільшується, – це ще те нічне жахіття. Прошмигнути цими печерними тунелями щоби доправити воду, ліки та нарешті звільнити хлопчиків – це приклад сміливості поза межами можливого. Зрештою, кисень – це найголовніше, і доправляючи дітям кисень, один чоловік втратив своє життя, не залишивши достатньо для себе. Саман Кунан загинув, намагаючись врятувати життя інших. Ми не повинні забувати про нього.

Увесь світ чекав, затамувавши дихання, з усіх сил стараючись не допускати думки, що з печери вийдуть не всі. Новина про те, що після тривалого зникнення хлопчиків знайшли в печері, породила чимало спекуляцій щодо того, як узагалі можливо їх витягнути. Просвердлити вхід зверху? А як щодо сезону дощів, який насувається?

Більшість з нас не можуть навіть уявити, якими бувають умови в печері. Ми і гадки не маємо, як це – проповзти крізь кам’яний утвір у 40 сантиметрів. Пронести балон з киснем через тунелі, в які більшість з нас ледве вписались би в непроглядній темряві, здається завданням пекельним та неправдоподібним. А вони зробили це, і вони знали, коли та як це краще здійснити.

Коли я кажу «вони», я маю на увазі фантастично скоординовану команду таїландських «Морських котиків» та дайверів із інших країн, що прийшли на допомогу. Експерти…Та хто їх потребує? Це здійснили люди, про яких ми ніколи не чули, і які тихенько сказали, що вони зробили свою роботу, і що всі ці роки дайвінгу підготували їх до цієї операції. Люди, які перетнули континенти, щоби врятувати дітей. Люди, які думали про те, як зробити цих дітей достатньо психологічно та фізично сильними, щоби витягнути. Люди, яким до того доводилось виносити мертві тіла з печер. […]

Ця історія чіпляє нас, тому що йдеться про стихію, тому що кожна деталь іде врозріз із егоїзмом і тією штучною мужністю, що нині правлять світом. Батьки хлопчиків відповіли юному тренерові на його послання з печери, щоби переконати – вони його не звинувачують. Розповідають, що у печері він навчив хлопчиків медитувати. Уряд Таїланду по-хорошому наполіг на захисті хлопчиків та їхніх сімей від камер. Ця історія більше розвилась онлайн, ніж на телебаченні, де не було видно нічого, крім карет швидкої допомоги та гелікоптерів, та дивакуватого випадкового кадру з вимученим лицем «жаби», як у Таїланді називають дайвера.

Місцеві таїландці організували пункти приготування їжі. Потім хлопчики, які першими вибрались з печери, попросили нормальної їжі. А затим його світлість Ілон Маск передав свою міні-субмарину.

І зараз ми всі просто дякуємо за те, що вони живі. Коли світ розділяється, знаходяться усе ж люди, які зводять його воєдино. […] Те, що ми спостерігали, не випадковий добрий вчинок, а модель міжнародної взаємодії, самовідданості та згуртованості. Це зразок того, якими можуть бути люди. І це зачаровує. [...]