Кінець вже близько. Британський фізик висунув страхітливу теорію про те, чому ми не знайшли інопланетян
https://povnatorba.blogspot.com/2016/10/blog-post_472.html
Британський фізик Брайан Кокс вважає, що будь-яка цивілізація рано чи пізно знищує сама себе
Брайан Кокс, фізик з університету Манчестера, припустив, що жодна цивілізація просто не здатна дожити до ери міжзоряних перельотів через потяг до саморуйнування.
Кокс, відомий вчений і автор наукових програм на британському телебаченні, запропонував свій варіант відповіді на одвічне запитання про те, чому людство досі не зустріло іншопланетян і не знайшло слідів їх присутності у Всесвіті.
Ми активно шукаємо іншопланетян всіма доступними способами. Ми слухаємо радіохвилі на всіх доступних частотах. Ми будуємо гігантські телескопи на Землі і в космосі, щоб розгледіти планети біля інших зірок. Ми висуваємо сміливі гіпотези кожного разу, коли щось в космосі нам здається підозрілим.
Але ми так досі й не знайшли жодного вагомого свідчення того, що іншопланетяни існують.
Пошуки позаземного життя поки не увінчалися успіхом
Чому?
Якщо виникнення життя і розвиток цивілізації виявилися можливими на Землі, за мільярди років існування Всесвіту на його безкрайніх просторах повинні були розплодитися незліченні цивілізації. Які, безумовно, не могли б розвиватися так, щоб ми не помітили слідів їх присутності.
Просто там нікого немає, переконаний Брайан Кокс. Точніше, немає нікого, хто був би здатний досягти рівня розвитку, достатнього для перельотів між зірками. Не досягнемо його й ми, попереджає Кокс.
Схильність до саморуйнування
Брайан Кокс – далеко не перший вчений, який намагається знайти відповідь на питання про те, чому ми не можемо знайти іншопланетян.
Першим цей парадокс відзначив американський фізик італійського походження Енріко Фермі. Він заявив, що з одного боку висуваються численні аргументи на користь того, що у Всесвіті має бути безліч цивілізацій. З іншого боку, відсутні будь-які спостереження, які це підтверджують. Отже, або наші спостереження не точні, або наші уявлення про природу помилкові. Цей логічний висновок отримав назву парадокс Фермі.
Кокс вважає, що знайшов рішення, що пояснює цей парадокс.
"Існування світу, в якому зосереджені сили, що можуть його знищити, неможливе, якщо єдиною умовою його виживання є глобальна співпраця", – вважає Кокс.
Простіше кажучи, він висуває теорію про те, що як тільки цивілізація отримує технічні можливості для самознищення (наприклад, зброя масового ураження), а єдиною умовою її виживання стає політична згода, дні цієї цивілізації злічені.
Ми можемо просто вести пошуки позаземного життя не там, де потрібно шукати, вважають деякі вчені
І така цивілізація просто не доживе до того дня, коли її технології дозволять їй здійснювати міжзоряні перельоти.
"Я припускаю, що розвиток науки та інженерного ремесла незворотно випереджає розвиток політичної системи в суспільстві, що неминуче веде до катастрофи, – вважає Кокс. – Людство як раз може наближатися до цієї точки у своєму розвитку".
Вчений й раніше відрізнявся епатажними заявами, проте його авторитет у науковому світі дуже високий. Про це свідчить той факт, що Кокс вже багато років веде авторські науково-популярні програми на телеканалі BBC.
Не там шукаємо
У науковому світі радикальні й вельми філософські за своєю спрямованістю ідеї, такi як гіпотезу Кокса про саморуйнування, зустрічають прохолодно.
Багато вчених вважають за краще не змішувати науку з політикою. Тому й вдаються в пошуках рішення парадоксу Фермі до логіки іншого роду.
Приміром, опонентом Кокса виступає астрофізик з Гарвардського університету Аві Лоєб, висуваючи гіпотезу про те, що ми просто не там шукаємо.
Насправді, вчені занадто сильно і, головне, безпідставно вірять у те, що іншопланетяни повинні бути схожі на землян, а отже, розвиватися в схожих умовах, вважає Лоєб.
"Для нас природно думати, просто тому, що ми ще не зустрічали ніяких чужих форм життя", - пояснює учений.
Але що, якщо інопланетне життя може розвиватися за іншими законами? Тоді, наприклад, можна прибрати з обов’язкових умов для його розвитку наявність по сусідству такої яскравої зірки, як наше Сонце.
Якщо припустити, що життя може виникнути на планеті, що обертається навколо невеликої й тьмяної зірки, то коло пошуків потенційних місць для проживання у Всесвіті зростає в рази. Зірки з малою масою і низькою яскравістю все ж можуть забезпечувати достатньою кількістю енергії найближчі до них планети, на зразок нашого Меркурія.
Простіше кажучи, ми досі шукали життя зовсім не там, де воно може існувати насправді, вважає Лоєб.
Його теорія, що має поки не більше обгрунтувань, ніж гіпотеза Кокса, але значно більш оптимістична, вже опублікована в авторитетному журналі Journal of Cosmology and Astroparticle.
