Приклад Мосула. Як ЗСУ можуть воювати у Донецьку (КАРТА)

Попри "Мінські домовленості" і реформування армії вже сьогодні українські стратеги мають уважно стежити за спецоперацією проти "Ісламської держави" у Мосулі. Бо попереду в нас - Донецьк.

Вже більше двох тижнів триває операція коаліції по звільненню Мосула - міста-мільйонника, яке з червня 2014-го повністю контролюється бойовиками "Ісламської держави". Попри цей термін командування армії Іраку заявляє про випередження графіку і досить швидке просування сил до міста.

Перед початком спецоперації гуманітарні організації спорудили табори для вимушених переселенців. За допомогою ЗМІ людей закликали покидати місто, а тих, хто цього не зробив, просять залишатися у власних домівках. Пропаганда ІДІЛ, навпаки, у місті намагається мобілізувати населення на війну проти коаліції.

Справа в тому, що операція у Мосулі - це яскравий приклад тактики сучасного звільнення великого міста із намаганням уникнути жертв серед мирного населення. І дана операція може навчити кількох моментів українських стратегів з Генштабу та Міноборони, які попри Мінські домовленості мають розуміти, що військове вирішення проблеми Донбасу нікуди не дінеться. 

Як ведеться битва за Мосул

Бойовики "Ісламської держави" сконцентрувалися в основному у самому місті, в якому досі багато мирних мешканців. За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), близько 9000 чоловік покинули домівки в Мосулі з 17 жовтня - дати початку операції зі знищення терористів "Ісламської держави" у цьому районі. 

Основне навантаження в операції по звільненню Мосула покладається на армію Іраку. Авіація США наносить точкові удари по силах бойовиків на околицях та в самому місті. Окрім цього в операції з оточення міста беруть участь курди, шиїтські повстанці з організації Бадр та інші. Артилерійським вогнем допомагає Туреччина. Звичайно, для України у випадку військового сценарію звільнення Донбасу розраховувати на участь навіть авіації США не варто - виключно сили ЗСУ. Зовсім інший характер війни, а окрім цього у районі Мосула знаходяться великі поклади нафти, захопивши які "Ісламська держава" отримала потужну фінансово-ресурсну базу. І сьогодні занадто багато зацікавлених сторін у перерозподілі цих ресурсів. Тому у розрізі операції в Мосулі досить цікаво простежити за загальним тактичним малюнком. 

Наприклад, бойовики "Ісламської держави" використовували живий щит з людей. Вони замінували цілі квартали, а також надсилають "подарунки" силам коаліції у вигляді автомобілів, начинених вибухівкою, підпалюють нафтові родовища для перешкоджання діяльності авіації і сірку, через що багато людей та військових зазнали опіків дихальних шляхів.  Дана тактика оборони може бути використана і терористами "Л-ДНР" тоді, коли ЗСУ зроблять спробу повільно, як війська коаліції, наближатися і брати в кільце саме місто, заходячи в навколишні села. Йдеться, звичайно, не про нафтові родовища, яких у Донецьку немає. Але живий щит і терористичні акти - цілком можливі.

Іракська армія сьогодні розвиває атаку на північному напрямку, вибивши бойовиків із селища Шура, що південніше Мосула, а також обходить місто із західної сторони. На півночі стоять турецькі війська, які використовують артилерію, а на сході - спецназ США. На північно-західному напрямку - курди. Коаліція бере місто в кільце, а іракська армія вже перетнула кордон Мосула у промислових районах "Карама" і "Гугджалі". Згідно зі словами прем'єр-міністра Іраку Хайдера Аль-Абаді, який закликав місцевих жителів (яких за різними підрахунками у місті лишилося понад 10 тисяч) залишатися вдома, рівень спротиву, який чинитимуть бойовики, залежатиме від тієї атмосфери, яку "Ісламська держава" створила серед місцевих. Буде населення допомагати бойовикам, або навпаки, вітатиме коаліційні сили, здаючи позиції бойовиків - покаже лише час.

Варто відзначити, що війська коаліції мають перевагу над силами бойовиків. За різними даними у Мосулі терористів лишилося трохи більше 8 тисяч. А в операції по звільненню міста лише зі сторони Іраку беруть участь 30 тисяч військових. 

Проте, коаліція не рівняє місто із землею авіаударами, намагається не знищувати будівлі, як робить це сирійська армія за підтримки російської авіації в Алеппо, звідки вони вибивають повстанців. 

"Нашою метою є очистити кілька найближчих селищ і встановити контроль над стратегічними територіями, щоб обмежити подальші пересування ІГІЛ", - заявляє генерал з курдської сторони.

Саме місто командування поділило на сектори. У кожен із секторів входитиме спецназ для зачистки - діятимуть не у всіх відразу, а по черзі.

Україна

З точки зору стратегії, передумови для оточення Донецька ЗСУ створювали ще із зими цього року, коли були зайняті висоти під Докучаєвськом і Авдіївська промка. Також демілітаризоване Широкине, яке залишили бойовики, є важливим аспектом. Зародилося створення північного і південного плацдарму для можливого оточення Донецька. Важливу роль тут відіграють і наші сили у Мар'їнці. І останнє загострення під Докучаєвськом, який згідно "Мінська-1" має бути під контролем України і можливе взяття якого забезпечить контроль над півднем Донецька, свідчить про те, що українська сторона навіть попри "нормандські" переговори та домовленості "Тристоронньої групи" у Мінську не збирається остаточно відмовлятися від демонстрації сили. 

Не варто забувати і про присутність у Зайцевому, з якого можна піти у наступ на Горлівку.

Але урок, який ми маємо винести зі штурму Мосула, полягає у діях авіації та контртерористичного іракського спецназу у межах міста, які ми ще побачимо. 

Україна так само, як і коаліція, зустрінеться із зазомбованим пропагандою населенням, котре буде допомагати бойовикам. Можливо, будуть і ті, які здаватимуть їхні позиції нашій армії. Цілком можливо, що терористи вестимуть війну із терактами, погрожуючи смертями мирному населенню, підриваючи інфраструктуру, мінуючи вулиці і будинки. Важливу роль відіграватиме розвідка, артилерія, нещодавно створені Сили спецоперацій, які діятимуть у секторах, на які так само буде поділений Донецьк, разом із піхотою. І, швидше за все, доведеться воювати без авіації, оскільки занадто значних втрат зазнали наші повітряні сили - 11 літаків і гвинтокрилів згідно даних 2015 року. Сьогодні ж використання авіації заборонене Мінськими домовленостями. Звичайно, якщо замість МіГів будуть F-16 - питання стоятиме інакше, але це сьогодні схоже на утопію.

Згідно Стратегічного оборонного бюлетеня до 2020 року наша армія має суттєво реформуватися і стати більш боєздатною, з навченими контрактниками.

Сподіватися варто на дипломатію, але військовий сценарій вирішення конфлікту на Донбасі відкидати теж не варто.