На Вінниччині розкопали могильник із коралами та мушлями

Біля села Попівка Липовецького району на Вінниччині археологи відкопали могильник Черняхівської культури III-IV ст. У могилах знайшли цінні прикраси зі скла, коралів та мушель.

"Кістки збереглися не дуже добре через високу вологість ґрунту, його хімічний склад. В останках деяких черепів практично відсутні зуби: можливо, люди тоді хворіли на цингу. У похованнях немає посуду і знарядь праці. Є прикраси, наприклад, намисто. Цікавий факт знайдених поховань. Дітей вони також прикрашали. Я не знаю, що на той момент у них сталося, але дітей, як ми можемо судити, вони обожнювали. Діти орієнтовані на північ. Їх могили просто перевантажені інвентарем. Можливо, на той момент у цьому поселенні сталася якась демографічна криза", - розповів порталу Styler Олег Петраускас, старший науковий співробітник і завідувач відділу археології ранніх слов'ян та регіональних досліджень Інституту археології НАН України.

На місці розкопок найбільше знайдено дрібного скляного бісеру синього кольору. В одному місці було біля 300 бісерин. Ще трапляються великі геометричні намистини зі скла, коралів, сердоліку. Сердолік привозили з Кавказу, корали – з Червоного моря, скло – з Римської імперії. Серед поховань знайшли і мушлю, привезену з теплих морів. Вчені розказали, що на деяких островах Тихого океану такі мушлі служили розмінною монетою. Представники Черняхівської культури носили її як прикрасу на поясі. Ще є застібки для одягу, взуття та римські монети.

"Черняхівці" сповідували біритуалізм, тобто для них було звичним використання декількох ритуальних обрядів. Кремація проходила прямо на місці поховання. Тобто не було якогось окремого крематорію. Після того, як багаття догоряло, люди забирали кістки, а попіл залишали. Звичайно, все це виглядало дивно", - додає Петраускас.

Був у "черняхівців" обряд ритуального руйнування.

"Через півроку-рік люди поверталися до поховання. Найчастіше виймали покійному грудну клітину. Могли по декілька раз перекладати кістки. Є різні теорії, навіщо вони це робили. Я більше схиляюся до версії, що в такий спосіб допомагали вийти душі з тіла покійного. Звичайно, можна уявити, що виглядало все це жахливо: м'які тканини ще не розклалися до кінця, був відповідний запах, все це знаходилося на поверхні землі. Але такими були їхні вірування", - розповідає аспірант Інституту археології НАН України Мар'яна Авраменко.

Черняхівська культура займає території сучасної України, Молдова, Румунія, та частина Росії. Вона складалася з декількох етносів. До основних відносять племена східних германців, пізніх скіфів, готів, сарматів, ранніх слов'ян, даків.

У Данії археологи знайшли в могилі знатного вікінга позолочену кінську вуздечку.

Поховання виявили в 2012 році біля міста Сканнерборга на південному сході країни. Археологи детально вивчають його. В ньому декілька ювелірних прикрас. Вони свідчать про високий статус покійного. Нова знахідка підтверджує це припущення.