Що можуть зробити в Сирії США і як може відреагувати Росія?

Імовірно, удару у відповідь США по силах Асада буде масштабнішим, ніж удар по авіабазі у Шайраті у відповідь на застосування хімзброї в Хан-Шейхуні 2017 року

Реакція на хімічну атаку 2017 року було переважно символічною, цього разу вона може бути більш комплексною, пише The Guardian.

Які потенційні цілі?

Після атаки в Хан-Шейхуні Дональд Трамп наказав завдати удару по аеропорту, з якого злетіли задіяні в ній сирійські винищувачі. 59 крилатих ракет, запущених з американських військових кораблів у Середземному морі, пошкодили злітно-посадкові смуги й ангари в Шайраті, але їх швидко відремонтували. Ця атака була радше символічною.

Якщо Трамп накаже здійснити другий удар, він, імовірно, буде більш масштабним. Президент США буде прагнути затвердити себе як силу, якщо він відчує, що його власну червону лінія перетнули (порівняння з Обамою - це занадто для нього). Франція також раніше заявила, що буде готова діяти, якщо буде доведено використання хімічної зброї.

Імовірними цілями вдруге мають стати інші сирійські авіабази, і, можливо, залишки самих ВПС. Пошарпаний і розбитий сирійський авіапарк дуже підтримали російські винищувачі. Сирійська система протиповітряної оборони сильно постраждала від ізраїльських атак.

Які можливості США і Заходу?

США зберігають військово-морську бойову групу у Східному Середземномор'ї, забезпечену ракетами великого радіусу дії. Вони також мають багато реактивних винищувачів у Катарі і на авіаносцях у Перській затоці, які розгорнуті, щоб бомбити ІДІЛ. Однак пролетіти над Іраком або Саудівською Аравією, щоб бомбити Сирію, може виявитися занадто складно.

Ракети - найімовірніший варіант. Їх складніше збивати, і це має значення. Удар із заходу створить менше проблем навколо. Французькі літаки можуть атакувати об'єкти в Сирії після зльоту з французьких аеродромів. Якщо Британія приєднається до удару, у неї є база на розташованому неподалік Кіпрі, короткий переліт із Сирії.

Яким міг би бути внесок Великобританії у відповідні заходи?

Королівські військово-повітряні сили Великобританії мають великий контингент на Близькому Сході, який досі бере участь у бойових діях проти залишків ІДІЛ і може легко перекидати літаки і дрони на сирійські військові об'єкти, якщо це необхідно. Британські ВПС мають у цьому регіоні винищувачі Торнадо, відомі здатністю літати на низькій висоті і здійснювати точні бомбардування, і багатоцільові винищувачі Тайфун, озброєні керованими авіабомбами Paveway lV. У них також є дрони Reaper, оснащені ракетами Hellfire.

Усі вони протягом останніх кількох тижнів були задіяні у Східній Сирії або Іраку проти ІДІЛ.

Однак головна цінність Великобританії для будь-яких військових дій з боку США, які не позбавлені ані військової потужності, ані досвіду, - це можливість для США заявити, що вони діють не в односторонньому порядку.

Як Росія і Сирія можуть реагувати на військові дії?

Хоча сирійська система ППО сильно постраждала від нападів Ізраїлю в березні, вона залишається загрозою. Її застарілі ракети досі літають швидше від сучасних винищувачів - 45-річна ракета SA-5 збила ізраїльський F-16, що спровокувало ізраїльські контратаки. Проте, протиповітряна батарея забезпечує невеликий захист від винищувачів, які атакують наземні цілі. І понад 100 ізраїльських ударів раніше були здійснені без відповідних пошкоджень винищувачів.

Велике питання полягає в тому, чи буде Росія активувати свою потужнішу систему S-400, яка вже понад рік розгорнута в Сирії. Це створює смертельну загрозу для найсучасніших літаків у світі. Під час попередніх атак Росія іноді ненадовго вмикала систему, але вона ще не використовувала її. Попередження міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, щоб Трамп не нападав, може вказувати, що це зміниться.

Чого хоче сирійська опозиція?

Залишки сирійської опозиції поставлені на коліна. Опозиція не має захисту від повітряних атак і втратила більшість своїх опорних пунктів. Тільки Дар'я на півдні й Ідліб на півночі залишаються під її контролем, і останній вона ділить із джихадистами, у яких зовсім інша думка про те, як має виглядати післявоєнна Сирія. Протягом останніх шести років лідери опозиції закликали до безпольотних зон або повітряних ударів, щоб послабити режим.

Російські та сирійські винищувачі силою придушили антиасадівську опозицію, Східна Гута стала останнім прикладом цього. Оскільки Росія домінує в небі над, принаймні, двома третинами території Сирії, безпольотна зона не є варіантом. Мрією опозиції залишається витіснення режиму. Але навіть з урахуванням консолідації недругів Асада останніми днями, краще, на що може розраховувати опозиція - це ослаблення сирійських ВПС.