Все, що треба знати про "жіночу віагру"
https://povnatorba.blogspot.com/2019/02/blog-post_227.html
Нещодавно Управління продовольства і медикаментів США ухвалило виробництво пігулок для жінок, які мають проблеми з лібідо. Як діє препарат, який в народі швидко охрестили "жіночою віагрою"? Кореспондентка BBC Future робить огляд медичних досліджень цього питання.
У віці близько 40 років Барбара Гаттузо вперше помітила зміни в своєму сексуальному бажанні. "Я ніколи не говорила про це з моїм чоловіком, але секс став чимось, що цікавило мене найменше в житті", – розповідає жінка.
Впродовж багатьох років, Барбара, якій зараз вже 66, вміло ховалась від свого чоловіка, щоби не відмовляти йому відверто. Вона лягала спати раніше за нього і вставала з ліжка першою.
"Деякий час потому, я замислилась, а що взагалі відбувається? Я кохаю свого чоловіка, у нас чудовий шлюб і прекрасні діти. Що трапилось?"
Проблемою стала відсутність сексуального бажання. І хоча більшість людей, які перебувають у тривалих стосунках, визнають, що пристрасті з роками вгамовуються, Барбара Гаттузо не мала жодного інтересу до сексу взагалі.
Це стосувалось не лише її чоловіка, запалити її згасле бажання не міг ніхто. Деякі сексологи запевняють, що подібні коливання сексуального бажання є цілком нормальними, особливо у жінок в зрілому віці. Інші стверджують, що дефіцит бажання – це медичний стан, спричинений дисбалансом хімічних речовин у головному мозку.
Можливо, тепер у нас є ліки, здатні допомогти. Наприкінці серпня цього року Управління продовольства і медикаментів (УПМ) США схвалило випуск препарату для лікування сексуальної дисфункції у жінок – флібансерин (Комерційна назва Addyi. – Ред.). Утім, рішенню комісію передували запеклі суперечки між прихильниками і супротивниками "жіночої віагри", і кожна сторона мала вагомі аргументи.
Несправність процесу
Що спричиняє відсутність бажання, і як може допомогти флібансерин? Звичайно, не тільки жінки мають сексуальні проблеми з віком, про це свідчить значна популярність Віагри. Як пожартував комік Джордж Бернс: "Секс у 90 – це як грати в більярд мотузкою". Утім, особливості сексуальних проблем у жінок і чоловіків відрізняються.
"У медиків існує приказка, що чоловіки мають три види сексуальних проблем: ерекція, ерекція і ерекція, – каже Стівен Шталь, психіатр з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго. – Тоді у жінок три причини сексуальної дисфункції – це бажання, бажання і бажання".
Точна причина спаду сексуального бажання, а точніше - походження бажання, вченим достеменно невідома. Хоча вони знають, що до цього процесу залучений процес відчуття винагороди в головному мозку.
Одна з теорій полягає в тому, що так звана гіполібідемія (відсутність сексуального бажання) виникає через нездатність вимкнути лобові відділи мозку, які обробляють повсякденні завдання, такі як - не забути відправити листівку або вирішити проблему на роботі. В результаті процес відчуття винагороди, пов'язаний з мотивацією і задоволенням, пригнічується.
Відтоді, коли Віагра виявилася успішним способом лікування чоловічої сексуальної дисфункції (не кажучи вже про комерційний успіх компанії, яка розробила препарат), фармацевтичні фірми почали жорстку конкуренцію за винахід подібного препарату для жінок, тобто такого, що діє на мозок, а не статеві органи.
Флібансерин виявився одним з лідерів цих перегонів. Спочатку препарат розробляли як антидепресант, але досліди встановили, що він не впливає на настрій. Тим не менш, жінки, які брали участь у клінічних випробуваннях, почали повідомляти про несподіваний побічний ефект: підвищення інтересу до сексу.
Флібансерин нормалізує баланс сигнальних молекул (нейромедіаторів) в ланцюгах мозкової діяльності, а саме – дофаміну, норадреналіну і серотоніну.
"Ми вважаємо, що він нормалізує або компенсує до необхідного рівня ланцюги мозкових процесів, – пояснює доктор Шталь. – Можливо, це допомагає жінкам вимкнути процеси в лобових відділах мозку, які перешкоджають статевому потягу і бажанню".
Відновлення бажання
Хоча як антидепресант препарат визнали недієвим, незабаром його представили з новою функцією – підсилення бажання у жінок з гіполібідемією. Але, незважаючи на те, що впродовж перших випробувань жінки повідомляли про більшу кількість "задовільних сексуальних подій", вплив на рівень сексуального бажання в цілому довести не вдалося. В результаті в 2010 році УПМ США відхилило препарат.
Подальші дослідження все ж довели, що флібансерин підвищує сексуальне бажання, хоча ефект – доволі скромний.
"Проблема в тому, як оцінити покращення стану", – зазначає Сьюзен Скенлан, голова кампанії Even The Score ("Зрівняти рахунок"), яка відповідає за посування препарату на ринку. (Втім, варто зауважити, що пані Скенлан отримує плату від фармацевтичної фірми за просування товару).
Вона вказує, що базовий рівень взагалі дуже низький: "Пересічна американська жінка займається сексом три рази на місяць. Якщо пацієнтка не мала сексуальних стосунків 3 рази на місяць, це означає, що препарат не діє?"
Насправді, жінки, які приймали флібансерин, повідомили в середньому про 2,5 сексуальних контакти впродовж 28-денного періоду в порівнянні з 1,5 – у жінок з відсутністю бажання, які не приймали препарат.
Звичайно, деякі з пацієнтів у цих дослідженнях вважають, що ситуація в них значно покращилась. Барбара Гаттузо взяла участь у дослідженні флібансерину в 2011 році. Спочатку вона отримувала плацебо, яке абсолютно не діяло, незважаючи на її зусилля відродити сексуальне життя. Але після завершення дослідження їй запропонували спробувати реальний препарат.
"Через кілька тижнів я стала зовсім іншою людиною, – розповідає вона. – Я прокидалася серед ночі і починала пестити мого чоловіка. Бажання, відчуття близькості, емоційний зв'язок – все повернулось на 100%".
Втім, занепокоєння вчених викликають побічні ефекти препарату, зокрема, сонливість, запаморочення і нудоту. Сьюзен Скенлан запевняє, однак, що неприємні відчуття значно менш визначені, ніж у Віагри та інших препаратів, які лікують еректильну дисфункцію і які можуть викликати "серцеві напади, сліпоту, раптова смерть, і мій особистий фаворит – розрив статевого члену".
Інші противники препарату побоюються, що затвердження флібансерину спонукатиме жінок зловживати медичним рішенням проблеми тоді, коли вони могли би звернутися до сімейного консультанта або змінити стиль життя, який викликає перевтому та депресію.
"Коли справа стосується сексуального бажання, головну роль відіграють стосунки або настрій, або побутові фактори, приміром, брак приватного простору", – зазначає Синтія Грем, старший викладач психології здоров'я в Університеті Саутгемптона у Великій Британії.
Тим не менш, вона погоджується, що медикаментозне рішення в деяких ситуаціях може бути корисним. Втім, важливо, клінічно довести, що дія флібансерину суттєво змінює ситуацію, а також точно визначити побічні ефекти препарату.
Остання надія
Флібансерин, звичайно, не є панацеєю від будь-яких проблем. І звертатися до нього треба лише після усунення інших факторів – втоми, побічних ефектів деяких ліків, депресії, проблем у стосунках.
"Якщо ви не маєте інтересу до сексу, ви повинні запитати себе: справа лише у вашому чоловіку, а з сусідом усе було би гаразд, чи це взагалі втрата бажання? Пігулки не допоможуть у нещасному шлюбі", – наголошує Стівен Шталь.
Барбара Гаттузо погоджується, що іноді проблему можна виправити у сімейного психолога, втім, жінка впевнена, їй би він не допоміг. "Якщо сексуальні проблеми пов'язані з медичним станом, то як і з будь-яким іншим захворюванням, розмови ні до чого не приведуть, – додає жінка. – Гіполібідемія – це розлад у головному мозку".
Для таких пацієнток, як вона, флібансерин є останньою надією.
"Коли мені сказали, що препарат можуть відхилити, я засмутилась і не лише за себе, а за сотні тисяч жінок, яким не допоможе ніщо інше в цьому стані, – каже пані Гаттузо. – Їм потрібен цей препарат".
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.
