Пекло для окупантів. Як працює на фронті зброя українського виробництва

Російське вторгнення показало ефективність не лише західної зброї, а й українського військово-промислового комплексу. Чого варта лише гаубиця "Богдана", яка нещодавно дозволила ЗСУ вигнати окупантів із острова Зміїний.

ЗМІ разом із військовим експертом Олегом Катковим розповідає, як і яке вітчизняне озброєння допомагає захисникам боротися з ворогом.

"Нептун"

Одна з головних гордостей вітчизняного ВПК – протикорабельний комплекс "Нептун". Його почали розробляти ще в 2018 році силами КБ "Луч" у кооперації з багатьма іншими українськими підприємствами. Система працює у будь-яких метеорологічних умовах та оснащена крилатими ракетами з дальністю ураження до 300 км.

Основні характеристики

– дальність стрільби: від 7 до 300 км;

– маса ракети: 870 кг;

– маса бойової частини: 150 кг;

– швидкість польоту: 900 км/год;

– готовність до стрільби: 15 хвилин.

"Нептун" уже встановив історичне досягнення, знищивши російський крейсер "Москва". Це перша у світі протикорабельна ракета, яка затопила ракетний крейсер. І зробила вона це на максимальній дальності з усіх подібних пусків. А "Москва" – це дуже великий корабель: якщо поставити його біля "Олімпійського", то вони будуть однакові за довжиною. Тобто "Нептуну" вже належить світовий рекорд щодо реальної ефективності".

"Стугна-П"

Цей протитанковий комплекс також розробило конструкторське бюро "Луч". Працює він за допомогою лазерного наведення – тобто оператор повинен вести ракету до цілі протягом усього шляху.

Дальність стрільби "Стугни" – до 5 тис. м. Для порівняння, у Javelin ця здатність обмежується 2,5 тис. Вартість ракети близько 20 тис. доларів, що значно менше від конкурентів. Ціна американської системи – 75 тис.

Основні характеристики

– дальність стрільби: до 5 км у денний час і до 3 км у нічний;

– швидкість польоту ракети: 200 м/с;

– калібр: 130 або 152 мм;

– бронепробиття у тандемної кумулятивної ракети: 800 мм;

– вартість однієї ракети: 20-50 тис. доларів.

"Стугна" активно використовувалась ще з 2014 року. Але саме після повномасштабного вторгнення її потенціал повністю розкрився. Концепція, яка була закладена в цей ПТРК, – виносний пульт управління, коли оператор може перебувати на відстані до 50 м від пускової станції. І ця можливість зберегла величезну кількість життів наших військових.

Ба більше, завдяки виносному пульту можна зафіксувати знищення танка. І це найпотужніший елемент дизморалі для російських військ. Окупанти ж активно читають, що відбувається на війні. І коли у них щодня сиплеться відео пусків, то вони розуміють, що у наступному танку можуть бути вони. Це дуже впливає на їхній моральний стан".

"Богдана"

Це самохідна гаубиця зі стволом "натовського" калібру 155 мм. Розроблялося озброєння силами підприємства КРАЗ. Незважаючи на наявність в Україні лише одного екземпляра САУ, вона застосовується у сьогоднішній війні — і дуже ефективно. За словами головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, установка відіграла важливу роль у звільненні острова Зміїний від окупантів.

Основні характеристики

– дальність стрільби: 42 км фугасним снарядом і 50 км реактивним;

– калібр: 155 мм;

– максимальна швидкість: 80 км/год по шосе;

– запас ходу: 800 км по трасі;

– обслуговування: 5 осіб;

– скорострільність: 4-6 пострілів за хвилину;

– кількість снарядів: 20.

"Богдану" вперше продемонстровали у 2018 році, але через певні причини завершили випробування лише за місяць до вторгнення. Але й тоді вона довела свою здатність вести вогонь на відстань 42 км. Для розуміння, це те, що може французька САУ CAESAR. Вона має 155 мм калібр, тобто використовує натовські снаряди, а також обладнана цифровою системою управління вогнем – як і всі західні САУ. Але, незважаючи на те, що ця розробка у нас була ще задовго до повномасштабної війни, ми її так і не встигли запустити в серійне виробництво".

РСЗВ "Буревій"

Це новинка вітчизняного ВПК. Точних даних про кількість цих систем у строю ЗСУ поки що немає. А вперше вони "засвітилися" у публічному просторі лише у червні 2022 року.

Система "Буревій" – це апгрейд радянської реактивної системи залпового вогню "Ураган", переставленої на новітнє шасі Tatra T815-7 чеського виробництва. Це шасі з колісною формулою 8х8 і вантажопідйомністю в 24,5 тонни відрізняється надвисокою прохідністю, потужним 402-сильним турбодизельним двигуном і великим ходом підвіски.

Вся ракетна частина нова, вітчизняна, разом із системою наведення. До неї додано сучасну цифрову систему управління вогнем, що дозволяє отримувати координати цілей. Останнє має велике значення, тому що дозволяє в рази знизити час від моменту виходу на позицію до початку вогню, власне – до декількох хвилин.

РСЗВ "Буревій" 220-мм використовує всі наявні реактивні снаряди від радянського "Урагану". Це дозволяє їй вести вогонь до 35 км, але ще до вторгнення армії РФ дніпровське КБ "Південне" у межах програми "Тайфун-2" вело розробку 220-мм реактивних снарядів із дальністю польоту до 65 км.

Основні характеристики

– калібр: 220 мм;

– кількість напрямних: 16;

– дальність пострілу: 35 км (для снаряда 9М27Ф);

– вага снаряда 9М27Ф: 280 кг;

– вага вибухівки у бойовій частині снаряда 9М27Ф: 51,9 кг.

"Завдяки модернізації ти просто виїжджаєш на позицію, у тебе є координати ворога, оператор з кабіни натискає кнопку "знищити ціль", і після цього ракети вилітають. КБ "Південне" вело розробку до цієї системи власних ракет "Тайфун", але цей проєкт так і не було повністю реалізовано".

Танк "Булат"

Розробка КБ імені Морозова заснована на базі Т-64 – основного танка в українській армії. У процесі модернізації бойову машину оснастили динамічним захистом "Ніж", а також сучасними засобами ведення бою – прицілом та системами управління вогню.

Основні характеристики

– знаряддя: 125 мм гладкоствольна гармата-пускова установка КБА-3;

– боєкомплект: 36 снарядів + 28 у конвеєрі механізму заряджання;

– двигун: 850 або 1000 к.с.;

– максимальна швидкість: 60,5 км/год;

– дальність ходу: 500 км;

– екіпаж: 3 особи.

"Українські підприємства провели колосальну роботу з модернізації танків. Зокрема, проєкт Т-64 зразка 2017 року. У машини встановили сучасні тепловізори, цифрові радіостанції, посилили динамічний захист. Завдяки цьому вони стали щонайменше такими ж за ефективністю, як і Т-72Б3 – основний танк РФ. А якщо запитати людей, які вже мають досвід роботи як на Т-64, так і на трофейних Т-72Б3, то всі вони одноголосно кажуть, що російський танк програє українській модернізації Т-64".

Безпілотник PD-2

Багатоцільовий безпілотник виробництва Ukrspecsystems, який призначений для ведення розвідки. Також він здатний нести бомбове навантаження вагою до 3 кг. БПЛА застосовується українськими військовими, зокрема для коригування роботи артилерії – що робить його "головними очима" військових.

Основні характеристики

– максимальна швидкість: 140 км/год;

– крейсерська швидкість: 100 км/год;

– тривалість польоту: 12 годин;

– вантажопідйомність: до 19 кг;

– радіус дії: 200 км.

"Вся лінійка українських безпілотників ще з 2014 року довела свою надвисоку ефективність. Як для виявлення цілей, так і в умовах роботи російських систем радіоелектронної боротьби. Хорошим показником того, що наші БПЛА працюють на найвищому рівні, є те, що нам майже не поставляють західні розвідувальні апарати. Ми самі закриваємо потреби у всіх розвідувальних БПЛА для коригування вогню артилерії та виявлення цілей у ближньому тилу".

"Вільха-М"

Це український тактичний ракетний комплекс із корективним боєприпасом калібру 300 мм. Його створювали вже після початку війни 2014 року на базі системи "Смерч" (максимальна дальність – 90 км) на конструкторських бюро "Південне" та "Луч".

"Вільха" досі вважається дослідним зразком, хоч і прийнята на озброєння. Інформація про цю розробку закрита. Загалом система призначена для ураження на далеких відстанях броньованої, легко броньованої та неброньованої техніки, живої сили противника, руйнування командних пунктів, вузлів зв'язку та об'єктів військово-промислової структури, наземних споруд складського та іншого призначення.

Комплекс вдало поєднує дальність, точність та бойову потужність. Один залп системи здатний перетворити на суцільне пекло площу, що дорівнює восьми десяткам футбольних полів. Головною особливістю "Вільхи" є система наведення та можливість коригування траєкторії ракети в польоті.

Основні характеристики

– кількість ракет: 12;

– дальність: до 110 км;

– калібр ракети: 300 мм;

– швидкість ракети: 3,4 м;

– тип бойової частини: осколково-фугасна та інші;

– маса бойової частини: 250 кг;

– повний залп: 48 с.

"Її потенціал, на жаль, ми не змогли розкрити виключно через проблеми з виробництвом високоточних ракет. Вони, до речі, мають такі ж властивості, як і HIMARS. Снаряди просто систематично не замовлялися або замовлялися, але в дуже невеликій кількості. Сьогодні ракет до цієї системи надто мало. Скільки було, ймовірно, ми вже відстріляли. Але удари, які завдавалися з "Вільхи", були дуже ефективними".