Біженці розкололи ЄС: Меркель загрожує відставка, Австрія формує коаліцію країн проти мігрантів
https://povnatorba.blogspot.com/2018/06/blog-post_441.html
У Європейському Союзі від початку червня загострилися політичні розбіжності щодо проблеми прийому біженців і нелегальних мігрантів.
Відразу кілька ключових країн ЄС опинилися втягнутими в жорстку дискусію з цього питання - як на міждержавному, так і на національному рівні.
Так, в Німеччині коаліційний уряд Ангели Меркель опинився в центрі нової кризи - через розбіжності в питаннях міграційної політики між канцлером та главою МВС Хорстом Зеєхофером. Італія і Мальта потрапили під шквал критики інших членів ЄС після того, як 11 червня відмовилися прийняти судно з 629 мігрантами на борту. У результаті між Римом та Парижем спалахнув справжній дипломатичний скандал.
На цьому тлі прем'єр-міністр Австрії Себастьян Курц, відомий своєю жорсткою позицією щодо біженців, заявив 12 червня про формування єдиної "осі" боротьби із нелегальною міграцією в ЄС в особі силових відомств Австрії, Німеччини та Італії.
При цьому окремі країни Євросоюзу, включаючи Австрію, в односторонньому порядку взялися посилювати норми міграційного законодавства.
НВ розповідає про те, чому питання про біженців знову опинилося на порядку денному в Євросоюзі і як бачать його вирішення в різних країнах.
Човен спотикання: чому посварилися Італія та Франція
Найкращою ілюстрацією поточних суперечок щодо проблеми мігрантів став інцидент з рятувальним судном Aquarius, що належить благодійній організації SOS Méditerranée. 11 червня судно, на борту якого знаходилися 629 біженців, застрягло в Середземному морі: його відмовилися приймати обидві найближчі країни ЄС - Мальта (до її берегів залишалося 50 км) та Італія (65 км).
За даними SOS Méditerranée, мігрантів зібрали на судно в ході шести рятувальних операцій біля узбережжя Лівії. Люди на борту перебували у вкрай скрутних побутових умовах.
Один із допоміжних човнів доставляє врятованих мігрантів на судно Aquarius / Фото ЕРА
Доля судна викликала величезний відгук у світових ЗМІ і дипломатичних колах. Зокрема, офіційний Берлін та управління ООН у справах біженців закликали Італію і Мальту негайно вирішити питання. В результаті обидві країни залишилися при своїх жорстких позиціях, а Aquarius відправився до Іспанії, влада якої погодилися прийняти судно.
Однак політичне відлуння цієї події вийшло далеко за межі Середземного моря. Президент Франції Еммануель Макрон звинуватив у "цинізмі та безвідповідальності" владу Італії, де нещодавно якраз прийшов до влади новий уряд, який відстоює право Риму на висилку з країни 500 тис. мігрантів.
Італія ж у відповідь на слова Макрона викликала для пояснень посла Франції, а італійський міністр внутрішніх справ Маттео Сальвіні - лідер ультраправої партії Ліга - зажадав вибачень від Макрона. Він нагадав, що Франція не дотримується встановлених ЄС квот на прийом біженців, хоча в 2015 році погодилася прийняти понад 9 тис. мігрантів.
"Тому я прошу президента Макрона перейти від слів до дії і завтра вранці привітати, як і обіцяла Франція, 9 тис. мігрантів на знак особливої гостинності, а не тільки слів", - сказав Сальвіні.
За останні п'ять років до берегів Італії прибули близько 600 тис. мігрантів. Країна наполягає на тому, щоб розділити цей тягар з іншими учасниками ЄС.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже заступився за правоту Італії в інциденті із судном Aquarius. "Це поворотний момент, який дійсно може внести зміни в міграційну політику Європи", - заявив Орбан, чия країна вперто ігнорує європейські квоти на прийом біженців.
Уперта Меркель: питання біженців загрожує розвалом коаліції в Німеччині
Тим часом в Німеччині питання міграційної політики розкололо політичну еліту країни та поставило під загрозу коаліційний уряд Меркель.
У думках не зійшлися два лідери блоку ХДС/ХСС (основного учасника правлячої коаліції) - канцлер Ангела Меркель (ХДС) і міністр внутрішніх справ, екс-керівник Баварії Хорст Зеєхофер (ХСС). 12 червня він повинен був офіційно представити свій "генеральний план" боротьби із нелегальною міграцією, проте Меркель відмовилася його санкціонувати та висловила різкі зауваження до документа. А 13 червня закриті переговори Меркель та Зеехофера з цього питання пройшли безрезультатно - компромісу не було досягнуто, повідомило агентство DPA.
Меркель не може знайти компроміс з головою МВС / Фото ЕРА
Як нагадує Deutsche Welle, ще до формування уряду Зєєхофер вимагав ввести законодавчу квоту (180-220 тис. осіб) на прийом біженців до Німеччини і зробив це умовою участі ХСС у четвертому уряді Меркель. Очоливши МВС навесні, екс-прем'єр Баварії зробив його ключовим інструментом жорсткої політики по відношенню до мігрантів.
У своєму новому плані Зєєхофер пропонує створювати в Німеччині спеціальні тимчасові центри для біженців, де вони були б зобов'язані жити до моменту прийняття рішення про надання їм притулку. Далі їх би розподіляли по всій країні, а в разі відмови - депортували б з країни.
При цьому Зєєхофер наполягав на введенні правила, згідно з яким німецькі прикордонники мали б право забороняти в'їзд до Німеччини вже на кордоні країни - для тих мігрантів, яких уже визнали біженцями в інших державах ЄС. Цей пункт викликав особливе невдоволення Меркель.
"Якщо він [Зеєхофер] це справді зробить [самостійно дасть вказівки німецьким прикордонникам], то у канцлерки не залишиться іншого виходу, окрім як відправити норовливого міністра у відставку. Слідом за ним - на знак солідарності - уряд Меркель, напевно, покинуть й інші міністри-представники ХСС. Це стало би кінцем сформованого лише три місяці тому німецького уряду і початком підготовки до позачергових парламентських вибрів", - пише DW.
Канцлер наполягає на тому, щоб Євросоюз протистояв проблемі спільно і виробив єдину тактику стосовно майбутніх хвиль біженців - щоб об'єднати країни ЄС, а не роз'єднати їх ще більше. За даними німецьких ЗМІ, як компромісний варіант Меркель розглядає двосторонні угоди Німеччини з питання мігрантів із низкою країн Євросоюзу - особливо з тими, хто більше за інших відчув наплив біженців, як Італія і Греція.
Вісь добровольців: Австрія очолила антиімміграційний курс в ЄС
Тим часом найбільш помітні кроки, спрямовані на посилення міграційної політики, в останні тижні робить офіційний Відень.
Саме Австрія під керівництвом 31-річного канцлера Себастьяна Курца, який відомий жорсткою риторикою щодо біженців, з 1 липня очолить головування в Раді Європейського Союзу. Курц вже дав зрозуміти, що питання біженців стане в цей час головним пріоритетом його країни і всього ЄС. 
Австрійський прем'єр Себастьян Курц і міністр внутрішніх справ Німеччини Хорст Зеєхофер / Фото ЕРА
Наприклад, за словами політика, в рамках головування Австрії Євросоюз збільшить фінансування агентства прикордонного захисту Frontex, а також розширить склад співробітників. Крім того, Курц повідомив про плани створення центрів з прийому біженців за межами Євросоюзу.
"Наша головна мета - просунутися в питанні захисту зовнішніх кордонів", - заявив австрійський канцлер 12 червня в Берліні під час зустрічі з міністром внутрішніх справ Німеччини Зеєхофером. У його особі Курц знайшов справжнього однодумця - як і в одіозному голові італійського МВС Маттео Сальвіні.
Таким чином, сьогодні МВС цих трьох країн - Австрії, Німеччині та Італії - сформували "вісь добровольців" у боротьбі з нелегальною міграцією, підкреслив Курц.
"Я думаю, що це дуже розумне співробітництво, яке сприятиме скороченню незаконної міграції в Європу", - заявив австрійський канцлер.
Перші результати цієї співпраці вже діють: з 1 червня поліцейські Австрії і Німеччини почали спільне посилене патрулювання спільного кордону. Крім того, вони мають намір ретельніше контролювати вантажне залізничне сполучення: у 2017 році лише в Баварії з вантажних поїздів було знято близько 1 тис. нелегальних мігрантів.
Австрія вдається і до власних заходів щодо скорочення потоку мігрантів. На початку червня Курц представив урядовий план, який передбачає скорочення пільг для біженців і буде розглянутий до липня.
Так, мігранти, які недостатньо добре володіють німецькою мовою, зможуть розраховувати лише на урізану соціальну допомогу - 563 євро замість 863. А претендувати на неї можна буде лише після п'яти років проживання в Австрії.
Курц пояснив, що так він має намір "боротися з міграцією, яка вторглася в систему соціального забезпечення країни".
Крім того, влада Австрії планує вислати з країни кілька десятків імамів і закрити сім мечетей - в рамках боротьби "з радикальним політичним ісламом".
На цей крок різко відреагував президент Туреччини Реджеп Ердоган. Він вважає, що подібне рішення влади Австрії може стати початком "нових хрестових походів". Ердоган закликав Захід, і зокрема, Німеччину "поставити канцлера Австрії на місце".
"В іншому випадку ситуація може вийти з-під контролю. Ми можемо зробити кілька кроків у відповідь", - заявив Ердоган.
