Як чилійці та американці врятували українського полярного біолога

На український полярній станції "Академік Вернадський" ледь не загинув біолог Микола Весельський. Через гострий апендицит з ускладненнями його довелося екстрено евакуйовувати в умовах антарктичної зими.

Про те, як рятували полярника, BBC News Україна розповів керівник Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Євген Дикий.

Хвороба

Звичайні хвоорби в Антарктиці можуть становити серйозні небезпеку

З квітня українська станція "Академік Вернадський" стає фактично ізольованою від навколишнього світу - через антарктичну зиму пробитися до острова Галіндез, на якому вона розташована, можуть лише криголами. Аеродрому там немає.
Тож дванадцять полярників можуть розрахувати лише на себе, а у критичних випадках - на колег з найближчих станцій: американської "Палмер" та чилійської "Фрей".
Наприкінці травня стало відомо про хворобу одного з українців на "Вернадському" - у біолога Миколи Весельського стався гострий апендицит з загрозою перитоніту (запалення внутрішніх органів).

Наприкінці травня стало відомо про хворобу одного з українців на "Вернадському" - у біолога Миколи Весельського стався гострий апендицит з загрозою перитоніту (запалення внутрішніх органів).

Хвороба, яку порівняно просто лікувати в Україні, в Антарктиці несе більш ніж реальну загрозу для життя людини.

"Наш лікар спробував самотужки провести операцію - стандартна операція з апендициту доступна в умовах станції. Але вже під час неї виявилися ускладнення й лікар був змушений операцію згорнути, поставити хворого на дренаж й повідомити про необхідність евакуації в умови стаціонарної лікарні", - розповідає Євген Дикий.

Медичний відсік на "Вернадському" не пристосований для хірургічних операцій - за будь-якимх ускладнень там вже немає ні допоміжного медперсоналу, ні обладнання для підтримки хворих - є лише один лікар.

"Далі ми на собі перевіряли, наскільки дієвою є система аварійно-рятувальних операцій в Антарктиді. Виявили, що дійсно дієва", - додає керівник НАНЦ.

Крізь негоду

У таких умовах довелося транспортувати важкохворого полярника

Україна оголосила про необхідність екстреної евакуації людини з Галіндезу, й вже за кілька годин з найближчої американської бази "Палмер" туди вирушив криголам "Лоренс М. Голд" - інше судно до острова крізь кригу і негоду не пробилося б.

"Пощастило, що криголам знаходився саме на "Палмері", а не десь далеко в океані", - відзначає Євген Дикий.

На криголамі прийшов лікар з "Палмера" й удвох з українським колегою вони транспортували хворого на чилійську базу "Фрей" на острові Кінг-Джордж - найближчий до "Академіка Вернадського" аеродром.

Для розуміння відстаней в Антарктиці - цей перехід тривав добу.

"Далі ми ще похвилювалися, адже була дуже несприятлива погода й існувала ймовірність, що літаки не зможуть там приземлятися. Але все ж військово-повітряні сили Чилі погодилися виконати рейс у складних умовах", - розповідає Євген Дикий.
За українським полярником прислали військово-транспортний літак "Геркулес" з чилійським медперсоналом на борту.

Заватнаження у літак

Цей літак доставив Миколу Весельського у найближче місто - порт Пунта-Аренас на півдні Чилі.

Там його прооперували і надали допомогу, а НАНЦ з українськими дипломатами намагалися забезпечити евакуацію в Україну.

При цьому голова українського диппредставництва у Чилі Віталій Цимбалюк домовився з лікарем-українцем, який давно працює у сусідній Аргентині, Валерієм Купцем, щоб той супроводжував Миколу Весельського з Пунта-Аренаса до України.

Дипломат Віталій Цимбалюк (ліворуч) та полярний біолог Микола Весельський

Зрештою, о першій годині ночі в неділю лікар передав хворого в руки київських колег.
Зараз полярник лікується в одній зі столичних лікарень.
Небезпеки його життю немає.

Полярна солідарність

Скільки обійдеться НАНЦ цей випадок поки що невідомо.

Але наразі можна сказати, що за криголам та чилійський військовий літак платити не потрібно.

"Ні американці, ні чилійці з нас не просять за це ніяких коштів - все відбулося у рамках полярної солідарності та взаємодопомоги країн у важких умовах", - пояснює Євген Дикий.

Тож додаткові витрати потягне лише допомога чилійської лікарні, яка рахунки поки що не виставляла.

"Геркулес" у Чилі

Тут витрати будуть вищими через відсутність страхування.

"Раніше НАНЦ на цьому просто економив кошти", - нарікає Євген Дикий, який перекладає відповідальність за це на попереднє керівництво Центру, але визнає, що сам не розібрався у ситуації (Дикий очолює НАНЦ кілька місяців. - Ред.).

"Вже очевидно, що за лікування одного нашого колеги ми заплатимо дорожче, ніж вартувало б страхування всіх дванадцяти зимівників", - відзначає він.

"У будь-якому разі - це життя людини. Навіть якби чилійські військово-повітряні сили нам викотили вартість перельоту літака - все одно б заплатили", - додає керівник Центру.

Керівник НАНЦ також запевняє, що для наступної експедиції спробують закупити обладнання для телемедицини.

Воно дозволятиме у випадку критичних ситуацій лікарю на станції отримувати онлайн-консультації з України не лише по "Скайпу", а й передавати дані з датчиків на хворому одразу в Україну, щоб лікарі там бачили його реальний стан.

Це друга в історії екстрена евакуація українського полярника під час зимівлі - кілька років тому той самий криголам "Лоренс М. Голд" вивозив учасника експедиції з випадінням грижі.

Тоді так само все обійшлося добре.

"Нам дуже пощастило з сусідством. Не хотілося б цим зловживати, але добре, що така станція "Палмер" зі своїм криголамом там є", - констатує Євген Дикий.

Що далі?

Українська антарктична станція "Академік Вернадський"

Наразі на "Академіку Вернадському" залишилися одинадцять зимівників.

Біологічні дослідження Миколи Весельського продовжуватиме його напарник - другий біолог експедиції.

Протягом зими навантаження на нього зросте, але взагалі удача, що в експедиції було двоє біологів.

"Як тільки почнеться полярне літо, ми сподіваємося раніше почати польовий сезон й закидати перші групи сезонників уже в грудні цього року. Очевидно, що біологічний напрямок буде посилено", - підсумовує Євген Дикий.