Лише технічний уряд, вибори парламенту і президента. Або катастрофа

Видається, без повного або часткового втілення цього сценарію країна з прірви не вибереться Коли на вулицях iз новою силою спалахнули справжні бої, від впливових політичних фігур прозвучали три можливі варіанти припинення нинішньої української катастрофи.

І що характерно, лише один із них не містив пункту про дочасні вибори. Першу позицію сформулював Віталій Кличко: "Президент має оголосити дострокові вибори президента і парламенту. Дайте команду для парламенту, він повинен проголосувати повернення до Конституції 2004 року.

Це будуть дії, які понизять температуру в суспільстві. Парламент повинен сформувати новий уряд, і ми - як опозиція -- готові взяти відповідальність за його формування на себе. Зараз лік часу іде вже не на години, а на хвилини". Отже, Конституція—2004, технічний уряд, вибори ВР, вибори президента.

Після того надвечір з іншим баченням виступив Сергій Тігіпко, якого сватають на потенційного лідера так само лише потенційної “демократичної платформи” у Партії регіонів: "Компромісним рішенням у нинішніх умовах має стати створення технічного уряду. Кандидатуру прем'єр-міністра необхідно узгодити з лідерами всіх фракцій, інакше ми знову будемо наступати на ті самі граблі нерозуміння з боку суспільства...

 Склад нового технічного Кабінету Міністрів має бути підтриманий Президентом і більшістю народних депутатів. Головна вимога - професіоналізм нової команди. Тільки такий уряд може отримати довіру народу і проводити вкрай потрiбнi країні реформи. Він має отримати щонайменше піврічний карт-бланш на проведення перетворень у країні й від парламенту, і від Президента". Отже, тільки технічний уряд.

І нарешті майже в той самий час з'явилася позиція високого представника ЄС у закордонних справах Кетрін Ештон: “Політичні рішення мають ухвалюватися в парламенті, й Україна має негайно повернутися до парламентського процесу. Політичні лідери мають розділити між собою відповідальність задля відновлення довіри та створення умов для ефективного вирішення політичної кризи".

Це рішення, на її думку, має включати формування нового уряду народної довіри, прогрес у справі конституційної реформи та підготовку до чесних, демократичних президентських виборів. Євросоюз готовий допомогти Україні у цьому процесі. Отже, технічний уряд, “прогрес” у конституційній реформі та вибори лише президента (притім, зі створенням запобіжників від нечесності цих виборів).

Аналізуємо ці варіанти з політичними експертами Ігорем Коліушком, Євгеном Золотарьовим та соціологом Євгеном Копатьком. - Почнімо з “варіанта" Тігіпка - головне, сформувати технічний уряд, а з виборами можна й почекати. Чи достатньо цього? І. Коліушко: -- Звичайно, найкраще було б, якби у Верховній Раді таки появилася більшість, що сформувала б технічний, компромісний чи навіть якийсь коаліційний уряд.

Якщо у ВР такої здатності немає, то вона тоді просто не існує як парламент і справдi доцільно вимагати дочасних парламентських виборів. Але це означає надзвичайно тяжку політичну боротьбу. Бо що нині означає вибори провести? Під кожною дільницею відбуватиметься те, що на вулицях Києва з вівторка. Самооборонці з битами й "тітушки" з битами та пістолетами у спілці з міліцією.

Отакі будуть вибори. - Чи можуть вибори допомогти без попереднього повернення до Конституції-2004? - Власне, питання Конституції - 2004 не стало ані на йоту менш актуальним. Бо якщо у Президента залишається право будь-якої митi ухвалити рішення про відставку будь-якого прем'єр-міністра, то ніякий уряд не зможе взяти відповідальність за виведення країни з кризи, ніхто з таким урядом не вестиме ніяких переговорів, насамперед зовнішні кредитори.

Є. Золотарьов: - Повернення до Конституції 2004 року - це єдине, що може зробити всі інші згадані кроки продуктивними. Не може дати відповіді на нинішню кризу ні новий, цілком залежний за Конституцією від пчиху Януковича уряд, нi будь-які вибори в нинішньому форматі влади. Щодо виборів за нинішніх умов: Центрвиборчком повністю контрольований Януковичем, законодавча база про вибори народних депутатів на змішаній системі й практика проведення цих виборів, коли фальсифікація відбувається не тільки під час підрахунку голосів, а впродовж усього виборчого процесу.

Натомість формування техуряду, парламентські та президентські вибори в умовах повернення до Конституції 2004 року, а також зi змінами в ЦВК і виборчому законодавстві, справді можуть сприяти згасанню цієї жахливої ситуації у країні. Якщо ж не відбудеться повернення до легітимної Конституції, то всі наступні вибори не виглядатимуть в очах суспільства легітимними й, відповідно, матимуть надто малі шанси розв'язати нинішню ситуацію. - Як ви оцінюєте пропозицію Меркель не проводити парламентських дочасних виборів, а тільки президентські? - Для якісного перезавантаження системи влади, яку б суспільство мало підстави сприйняти, треба, щоб відбулися всі вибори, включно із місцевими.

 Але навіть якби відбулося повернення до легітимної Конституції 2004 року, то й лише президентські вибори певною мірою зняли б напругу в суспільстві. Та в будь-якому випадку доволi скоро і парламентські, і місцеві вибори потрібні були б однозначно. - А якщо у разі повернення до Конституції—2004 провести тільки парламентські вибори (без президентських), та сформувати передбачений тією Конституцією уряд на основі парламентської більшості, а не президентських кадрових указів? - Це знову ж частковий варіант - він може деякою мірою відволікти суспільство, але не зніме тих базових питань, які суспільству печуть щодо влади.

Будьмо відверті, Янукович не тільки на практиці сконцентрував усю владу в своїх руках, а й саме так - як уособлення всього зла - сприймається народом. Хоч це і спрощене сприйняття, але об'єктивно перевибори Президента - це саме те, що могло би бути сприйняте суспільством як адекватний результат того, до чого довели країну. - Чи реально взагалі провести більш-менш чесні вибори, навіть якщо будуть прогресивні зміни в законодавствi?

І. Коліушко: -- Не можна проводити вибори під час такого силового протистояння, яке маємо нині. Спочатку сторони мають стабілізуватися у стані бодай відносного спокою, дотримуватися хоча б елементарних норм правопорядку. - А якщо взагалі ніяких виборів у близькій перспективі не буде, Янукович призначить свій уряд і начхає на ставлення до нього більшості українців? -- Я не бачу іншого шляху, ніж домовленість влади й опозиції про повернення нашої країни до якихось цивілізованих відносин. Інакше буде ще більша біда.

Є. Копатько: -- Єдине, що я можу сказати з огляду на останнi подiї, то це те, що усi ми, включно з владою i опозицiєю, стали ще на крок ближче до громадянської вiйни. Усi перестали розумiти один одного остаточно i, можливо, безповоротно. Переможцiв у цiй ситуацiї нема i, швидше за все, не буде. Далi ситуацiя розгортатиметься цiлком непрогнозовано -- аж до територiального розколу країни.

На надзвичайно важку полiтичну кризу вже наклалися фiнансова та соцiальна кризи. У країну з такими проблемами нiхто грошей вкладати не буде, i економiка може просто завалитися остаточно. Далі все залежатиме від того, чи вдасться ситуацiю повернути в мирне русло.

Є. Золотарьов: -- Відбуватиметься ескалація напруги і насильства, яка покаже, що влада не зробила ніяких висновків... Це нажахало суспільство, воно якоюсь мірою завмерло від цих подій, але зрозуміло, що суспільство дасть відповідь.

І в такому разi ще однiєї спіралі насильства нам не уникнути.

Андрій ГАНУС, газета "Експрес"