InoPressa. Як провчити Росію?
https://povnatorba.blogspot.com/2014/03/inopressa.html
З оригінальною ідеєю виступив спікер Палати представників Конгресу США, видатний республіканець Джон Бейнер. Його статтю в The Wall Press Journal названо так: "Дамо відсіч Путіну, лібералізувавши природний газ США". На думку автора, глобальні події вимагають скасувати давно застарілу "фактичну заборону на експорт газу" зі США.
"В останні роки Росія веде набагато більш витончену гру, ніж США, і виник дисбаланс, що загрожує дедалі сильнішою загрозою глобальній стабільності, про що свідчить вторгнення Путіна в Україну", - йдеться в статті. Але у США є засіб приструнити Путіна - американські запаси нафти і газу.
Путін вважає, що США навіть у майбутньому не стануть конкурувати з Росією на ринку енергоносіїв. Одна з головних причин - повільність Міненерго США у видачі дозволів на експорт СПГ, вважає Бейнер. Фактично США "самі на себе накладають економічні санкції", поступаючись ринком "країнам типу Росії, Венесуели й Ірану".
Бейнер радить Обамі у відповідь на агресію Путіна в Україні посприяти зростанню видобутку нафти і газу в США і, насамперед, скасувати фактичну заборону на експорт СПГ. Видобуток і експорт природних ресурсів - не тільки право, а й обов'язок Америки перед обличчям близької небезпеки, - підсумовує автор.
Не менш оригінальні рекомендації дає американський льотчик, лейтенант Джеймс Шмітт у статті "Один хороший спосіб відповісти Путіну - несподіваний "удар по борту" в Сирії", опублікованій у блозі Best Defense журналу Foreign Policy.
"Головний урок, який слід здобути з російського вторгнення до Криму, - "жорстка сила" діє спритне, ніж "м'яка сила", - пише Шмітт. Міжнародне співтовариство поволі реагує на події в Україні. Це схоже на неефективну реакцію на сирійський конфлікт. Ймовірно, Путін і розраховував на бездіяльність міжнародної спільноти.
"Власне, в очах Росії конфлікти в Сирії та Україні разюче схожі". В обох випадках Росія захищає свої стратегічно-важливі порти. В обох випадках уряди йшли на повідку російських інтересів, але зіткнулися з народними повстаннями, які відкрито підтримав Захід. В обох випадках каталізатором стало те, чого Росія не має наміру допускати на своїй території, - масові повстання верств суспільства, які вважають, що у них немає достатнього політичного представництва. Отже, "порушені головні інтереси російської держави", пише автор.
У США та їхніх союзників цілі протилежні: безпека в Європі, мир на Близькому Сході і дотримання прав людини в Росії.
"Проте Україна - невідповідне місце для відсічі агресивному натиску Росії", - вважає автор. Інша річ - Сирія. Гуманітарна криза там набагато серйозніша (загинули понад 140 тис. людей). "США було б корисніше мати нового союзника на Близькому Сході, ніж допомогати старому і лише частково дружній державі у Східній Європі", - зазначає Шмітт. У США також більше можливостей допомогти сирійській опозиції, ніж Україні (постачати набагато більше зброї, послабити відбір одержувачів допомоги і завдати ударів крилатими ракетами, щоб підстьобнути Сирію до вивезення хімзброї).
Росія напевне сприйме більш активне втручання США в Сирії як контрудар. У майбутньому Москві доведеться враховувати наслідки на глобальному рівні, і, можливо, вона буде діяти "стабільніше і консервативніше".
Зниження легітимності Росії на міжнародній арені - унікальний шанс для Заходу взяти на себе ініціативу в Сирії, а також це можливість "врятувати тисячі життів" сирійців, впевнений автор.
Детальний перелік найпотужніших фінансових санкцій міститься у статті Хуана К.Сарате, який був помічником заступником радника з національної безпеки і помічником міністра фінансів в адміністрації Джорджа Буш-молодшого. Матеріал під назвою "Змусити Росію заплатити за дії в Україні" опубліковано у The Washington Post.
Фінансові заходи можуть роз'яснити Москві, що Захід здатен "боляче кусатися", навіть не застосовуючи військової сили, а "подальші провокації можуть спричинити реальну шкоду економіці і престижу Росії". Але здійснити їх важче і небезпечніше порівняно із санкціями проти Ірану, наприклад.
Автор радить "повністю виконати санкції, про які було оголошено в четвер". Зокрема заморозити активи російських чиновників, інституцій та компаній, причетних до вторгнення в Крим.
Але потрібні і ширші заходи. Необхідні "активні розслідування протизаконної фінансової діяльності російських кіл у глобальному масштабі", йдеться в статті. Європа могла б посилити вимоги до звітності російських організацій чи фізичних осіб.
"Міністерство фінансів США може взяти на себе ініціативу з ізоляції російських банків або інституцій, що полегшують злочинну діяльність і ухилення від санкцій, які страхують торгівлю ракетами і хімічними речовинами з режимом Асада в Сирії, мають ділові відносини з Бєларуссю і Північною Кореєю. Можна, спираючись на розділ 311 американського Акту про патріотизм, назвати конкретні банки або категорії російських ділових транзакцій "primary money laundering concerns" ("такими, що викликають першорядні побоювання щодо відмивання грошей")", вважає автор. Можна накласти санкції на компанії, які продають технології ПРО Сирії та Ірану. "Все це може поєднуватися з глобальним натиском, мета якого - зупинення або розрив контрактів з Росією в сферах оборони і безпеки", - йдеться в статті.
Автор також радить фінансовим інститутам уважніше стежити за українською і російською корупцією. "Можна активно задіяти глобальну антиклептократичну систему для пошуку захованих поза Росією активів лідерів", - пише автор. США також можуть розширити "список Магнітського".
Все це спричинить широке засудження незаконної фінансової діяльності Росії. Буде обмежено доступ Росії до глобальної банківської і торговельної систем.
Але при цьому постраждає Європа, залежна від Росії. Важко відрізнити "законну фінансову діяльність від незаконної", зазначає автор. Окрім того, зворотної дороги не буде. Подібні фінансові інструменти важко відключити в разі, якщо знайдено дипломатичне вирішення. Може також зірватися співпраця з метою фінансової ізоляції Ірану і Північної Кореї.
Москва, зі свого боку, може завдати удар у відповідь по західних компаніях і банках, які працюють у Росії, найняти хакерів і ОЗУ, щоб заподіяти шкоду фінансовим системам і компаніям на Заході".
"Перезавантажте перезавантаження: візові санкції не стримають Путіна" - рекомендує в заголовку оглядач The Financial Times Філіп Стівенс.
Автор саркастично описує позицію ЄС так: Путін порушив священні міжнародні норми, його потрібно засудити, "але не слід захоплюватися". Справді, "у Великобританії міністри переживають, що економічні заходи вдарять по відмиванню грошей в лондонському Сіті", пише він.
Якщо не буде ознак рішучості, у Путіна, в свою чергу, не буде резонів відступати, застерігає автор.
Стівенс визнає, що від обмежень видачі віз є користь, якщо, "як у випадку Росії, еліта любить багато подорожувати, приховуючи і витрачаючи свої мільярди".
І все ж потрібні не тільки точкові заходи, а й кардинальна зміна мислення. Так зване перезавантаження у відносинах Заходу з Росією необхідно перезавантажити, а межі співпраці провести заново", - йдеться в статті.
Досі Захід вважав, що Москва хоче брати участь в системі, яка ґрунтується на правилах. Але насправді "путінський режим ні на йоту не поважає міжнародних правил і норм", він самостійно вийшов з міжнародної системи, зауважує автор.
Нащо Заходу удавати, ніби Росія - член клубу G8? Навіщо укладати угоди, які жодна зі сторін не вважає за потрібне їх поважати?
Автор визнає, що з Росією доведеться-таки мати справу. "Але Європа не повинна уявляти, начебто Кремль грає на тій же дошці. Хоч як парадоксально, сувора realpolitik з часом, можливо, простимулює поліпшення відносин", - йдеться в статті.
Стівенс радить Заходу не намагатися "вирвати Україну з обіймів" Росії. Економічні зв'язки України із Заходом не повинні відкидати партнерства з Росією.
"Українська криза: чого можна домогтися санкціями США стосовно російської еліти?" - розмірковує The Christian Science Monitor. Санкції уряду США проти конкретних росіян покликані підштовхнути Путіна до столу переговорів і дати зрозуміти: якщо українська криза затягнеться, Росію очікує значно жорсткіша економічна кара, пише журналіст Марк Трамбулл.
"Першочергове питання - а чи ефективні подібні санкції проти фізичних осіб? "Так, але тільки за відповідних обставин", - відповідають міжнародні фінансові експерти", - йдеться в статті. А саме - якщо санкції жорсткі, а західні країни виступають єдиним фронтом, пояснив Роберт Кан (Council on Foreign Relations).
Коли США чи ЄС почнуть заморожувати активи росіян на Заході і кого саме зачеплять ці заходи? У четвер прес-секретар Білого дому Джей Карні сказав, що не може надати журналістам "графіку", а також відмовився відповідати на запитання, чи поширять США фінансові санкції на Путіна особисто.
Адміністрація Обами ретельно добирає висловів. Так, держсекретар Керрі заявив, що наразі створені тільки "юридичні основи" для заморожування активів, а мета США - організувати "діалог, який приведе до деескалації".
Але інший неназваний чиновник адміністрації сказав журналістам, що російська еліта "отримала повідомлення" про можливу втрату доступу до активів у США.
Потенційно Захід може відмовитися від експорту російської нафти і газу (і постраждати сам через подорожчання газу) або ізолювати російський банківський сектор. Але деякі експерти сумніваються, що у США та ЄС вистачить на це духу.
Кілька газет розглядають заходи, яких вже вжито.
"США взяли на мушку візи для російських чиновників, але наразі не їхні банківські рахунки", - такий заголовок в блозі The Cable журналу Foreign Policy. У четвер США зробили перші кроки до санкцій, але утрималися від згадки конкретних імен, пише журналістка Джаміла Тріндль.
США заявили, що не дадуть віз російським та українським офіційним особам, яких вважають винуватцями вторгнення в Україну, а також змалювали широкі фінансові санкції, які може бути накладено пізніше.
Неназваний чиновник адміністрації США повідомив журналістам: "Всіх, хто причетний або співпричетний до порушення територіальної цілісності України, з цього ранку сповіщено, що вони можуть стати об'єктом санкцій США".
Але незгадування імен у контексті потенційних фінансових санкцій - можливо, знак, що США не хотіли підігрівати напруженість. А обмеження на видачу віз, про які оголошено в четвер, - "найлегша санкція, яку могла накласти адміністрація", - вважає автор.
Водночас Обама підписав президентський указ, де перераховано, кого можуть торкнутися фінансові санкції. За словами чиновників, список конкретних осіб може бути оприлюднений в будь-який момент.
"Указ свідчить, що США має право переслідувати всіх, хто погрожував територіальній цілісності України, підривав демократичні процеси або незаконно привласнював українські активи", - пише видання. Він поширюється не тільки на чиновників і військових, а й на їхні фірми, а також на будь-якого, хто надає "фінансову, матеріальну або технічну допомогу" діям Росії в Україні.
Якщо Мінфін США оприлюднить список імен, американським громадянам, банкам і компаніям буде заборонено мати ділові відносини з особами зі списку.
В адміністрації США кажуть, що ці санкції можуть бути застосовані або згорнуті залежно від подальших кроків Росії.
"ЄС схвалив легкі санкції проти Москви, щоб виграти час" - такий заголовок в El Mundo. Між партнерами по ЄС є розбіжності, але рішення, ухвалене в четвер, - компромісне, зазначає журналіст Хав'єр Г. Гальєго. ЄС намагається виграти час на спробах врегулювати конфлікт.
Санкції посиляться, якщо Володимир Путін не виконає вимог Євросоюзу, додає автор. Заходи, яких вже вжито, обмежено впливають на економіку, але мають велике політичне значення. Це призупинення переговорів з Росією про візовий режим та базову угоду, а також прискорене підписання деяких частин Угоди про асоціацію з Україною.
Президент Європейської Ради Ван Ромпей дав зрозуміти, що наступною фазою санкцій стане "чорний список" на анулювання віз і заморожування активів, в якому будуть фігурувати російські керівники.
Якщо ж діалог про врегулювання не розпочнеться, і Росія піде на додаткові заходи, що дестабілізують ситуацію, ЄС накладе економічні санкції в ключових для Росії секторах.
Переклад InoPressa
