Санкції проти Росії - міф
https://povnatorba.blogspot.com/2014/05/blog-post_6987.html
Представники енергетичних корпорацій США і ЄС візьмуть участь у Міжнародному економічному форумі у Санкт-Петербурзі.
Виходить, одна рука у ЄС і США засуджує дії Росії щодо України і запроваджує жорсткі санкції проти російських осіб та компаній, а інша - із задоволенням приймає запрошення від Росії на економічний форум.
Не хочеться такі дії називати подвійними стандартами, але доводиться.
Хоча частина компаній із США і ЄС таки ігнорують захід, але більшість іноземних енергетичних компаній, які давно працюють з Росією, будуть брати у ньому участь.
Тим самим їх дії лише підтверджують неформальну думку світової громадськості: для ЄС і США байдужа доля України, їх цікавлять власні ділові інтереси.
Зокрема, до Санкт-Петербурга збираються керівники провідних енергокомпаній світу: виконавчий директор Eni SpA Паоло Скароні (Італія), виконавчий директор Royal Dutch Shell Бен ван Берден (Нідерланди), гендиректор ВР Роберт Дадлі (Великобританія), президент Total Крістоф де Маржері (Франція).
Обіцяють приїхати президент PKN Orlen SA Даруж Яцек Кравець (Польща), головний виконавчий директор Schlumberger Ltd Паал Кібсгаард (Франція), головний виконавчий директор Fortum Corporation Тапіо Куулі (Фінляндія), голова правління E.ON AG Йоханнес Тайссен (Німеччина).
Мають квитки до Петербурга президент GDF Suez SA Жан-Франсуа Сіреллі (Франція), голова ради директорів Electricite de France SA Анрі Прольо (Франція), президент National Oilwell Varco Клей Вілльямс (США), президент Statoil ASA Хельге Лунд (Норвегія).
Дивує пасивна реакція дипломатичних структур України. Чому представники Великобританії, Голландії, Данії, Італії, Німеччини, Норвегії, США, Фінляндії та Франції наперекір санкціям і далі розвивають ділові контакти з Росією?
Окремо слід сказати про Польщу - "адвоката" України у ЄС. Вона теж не гребує участю у форумі в Санкт-Петербурзі. Так і хочеться спитати: а як же Україна та її Крим? Схоже, для компанії PKN Orlen SA важливішим питанням є прибутки від співпраці з Росією, ніж повна і беззаперечна підтримка Києва.
Вражає позиція Shell, ENI, EDF. Вони працюють в Україні, а їх центральні офіси і далі налагоджують тісну співпрацю з Росією. Ще недавно ENI і EDF укладали з Україною договір про розробку газоносних ділянок на шельфі Чорного моря. Це ж стосується і Shell, яка має намір розвивати Юзівську ділянку нетрадиційного газу.
Володимир Путін, Ангела Меркель. Фото sina.com.cn |
На додаткову увагу заслуговує французька Schlumberger, яка на початку 2014 року розширила співпрацю з "Газпром-нафтою" щодо видобутку сланцевої нафти.
Schlumberger є однією з найбільших світових компаній, які розробляють нафтові родовища. Отож, для міжнародних компаній важливіше працювати у сфері геологорозвідки нетрадиційного газу і нафти з Росією, ніж з Україною.
За таких умов найкращим підтвердженням з боку ЄС і США підтримки України була б відмова від поїздки на даний форум компаній Shell, ENI, EDF та інших солідарних з таким рішенням фірм.
Безумовно, можна і треба розуміти бізнес-логіку компаній, за якими стоять сотні тисяч працівників, добробут їх сімей, десятки мільярдів доларів інвестицій. Однак тоді не треба влаштовувати показні санкції, які де-факто не працюють.
Дії ЄС і США лише підтверджують російську приказку: "Дружба дружбою, а тютюнець окремо". Інтереси ж України, на жаль, залишаються на узбіччі.
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.