Днями президент РФ Володимир Путін заявив про свої наміри забезпечити законні права російськомовних ромадян південного сходу України, назвавши цей регіон Новоросією: Харків, Луганськ, Донецьк, Херсон, Миколаїв, Одеса. Він нагадав, що ці міста не входили у склад України в царські часи, а були їй передані в 20-х роках радянським урядом необдумано.
З історії знаємо, що існувало 4 адміністративно-територіальних утворення, в назві яких був присутній термін "Новоросія":
- "перша" Новоросійська губернія (1765-1783 рр.),
- "друга" Новоросійська губернія (1796-1802 рр.),
- Новоросійське генерал-губернаторство (1802-1822 рр.),
- Новоросійське і Бесарабське генерал-губернаторство (1822-1874 рр.).
Варто мати на увазі, що генерал-губернаторство не було одиницею адміністративно-територіального поділу Російської імперії. Такими одиницями були губернії, області і наміснитцтва.
Новоросійська губернія уперше була створена Найвищим указом від 22 березня 1764 р., ще до початку першої російсько-турецької війни 1768-1774 рр.
Губернським містом першої Новоросійської губернії (1765-1783 рр.) увесь період її існування було місто Кременчук, яке взагалі має татарські коріння.
У 1783 р. перша Новоросійська губернія була скасована і на її місці було утворено Катеринославське наміснитцтво з центром у місті Кременчук.
Катеринослав був заснований в 1787 р. В 1789 р. він став центром Катеринославского наміснитцтва (1783-1796 рр.).
Вдруге Новоросійська губернія була утворена Павлом I в 1796 р. Вона проіснувала 6 років і в 1802 р. була розділена на Миколаївську, Катеринославську і Таврійську губернії.
Новоросійське генерал-губернаторське було створене Олександром I в 1802 р. у складі Катеринославської, Таврійської і Херсонської губерній.
Важливо, що адміністративно-територіальні одиниці під назвою "Новоросійська губернія" існували в цілому впродовж 24 років (1765-1783 рр. і 1796-1802 рр.). Впродовж більше двох століть(з 1802 р.) в Російській імперії і СРСР не було Новоросійських губерній і областей. З 1874 р. не існує інших адміністративних одиниць з терміном "Новоросія" у своїй назві.
Харків ніколи не входив ні в одну адміністративно-територіальну одиницю, в назві якої був присутнім би термін "Новоросія". Населення на території сучасного Харкова безперервно мешкає з 1630 р., коли там оселилися українські козаки з Подніпров'я . Історична область, що оточує Харків і прилегла до нього, називається Слобожанщина.
За договором від 12 червня 1918 р. РСФСР визнавала УНР і її межі, включаючи і її східний кордон, що проходив набагато далі на схід, ніж сучасний кордон між Україною і Росією.
Кордон між Україною і Росією проходила відповідно до етнічного принципу навіть в Криму: степовий Крим з переважаючим українським і кримсько-татарським населенням визнавався українським, тоді як гірський Крим і ПБК - російським.
На Паризькій мирній конференції 1919 р. обговорення відбувалося відповідно до карти України, згідно якої частини нинішніх Брянської, Курської, Воронежської, Ростовської областей, а також майже повністю сучасні Білгородська область і Краснодарський край Росії входили до складу України.
Таким чином, розселення українців далеко за межі сучасних кордонів України визнавалося більшовиками ще у кінці 1920-х рр.
Провали в історичній освіті осіб, що обіймають високі державні посади, ризикують обернутися для країни важкими наслідками.