Хто і як намагається розпалити сепаратизм на Закарпатті?

Вже майже шість років у Закарпатті існує самопроголошена Республіка Підкарпатська Русь з власним урядом. Її прем'єр -міністр Петро Гецко широкій українській публіці майже невідомий, зате в Росії він частий гість центральних телеканалів, а його сепаратистські заяви без кінця цитує московська пропаганда. «З російської сторони, безумовно, підтримка є, — заявив Гецко кореспондентові Фокуса. — Принаймні інформаційна. Про інший можна буде говорити після реалізації результатів закарпатського обласного референдуму 1991 року ».
На референдумі, про який говорить Гецко, більше 20 років тому 78,6 % * жителів Закарпаття висловилися за надання регіону автономії. Але українська влада тоді рішення жителів області проігнорувала. Тепер саме цей факт використовується для розпалювання сепаратистських настроїв місцевих жителів.
Втім, віднедавна підбивати до невдоволення русинів Петру Гецко набагато складніше. Його антиукраїнською діяльністю зацікавилася СБУ, оголосивши активіста в розшук. Гецко втік. «Зараз він знаходиться в Москві і тепер свої заяви робить звідти, — каже народний депутат Іван Бушко, обраний в окрузі в Закарпатській області. — Великий ймовірності, що він щось розхитає, немає. У нього якщо і є підтримка місцевого населення, то дуже невисока ».
Після того як у березні 2012 року суд засудив одного з русинів- сепаратистів — священика Дмитра Сидора до трьох років позбавлення волі, антиукраїнський запал в рядах невизнаного нацменшини майже згас. Але тепер, дивлячись на окупований Крим та визнання українською владою кримських татар його корінним народом, аналогічного статусу для себе в Закарпатті зажадали русини. І хоча дана заява залишилося без уваги Києва, коштує російській пропаганді включитися тут на повну котушку — і локальне невдоволення за підтримки Росії розгорнеться у вже відомий східний сценарій. Адже більшість пересічних донеччан, наприклад, ще пару місяців тому теж не знали значення слова « федералізація », а тепер масово підтримують сепаратистів.
« Угорці хочуть мати гарантії збереження своїх прав, можливості вільних поїздок в Угорщину, до Європи. Тому питання національного самоврядування та подвійного громадянства має певну підтримку серед громади », — пояснює слова Орбана народний депутат Іштван Гайдош, який очолює Демократичний союз угорців України. — Але східний сценарій розіграти тут було б набагато складніше. Хоча політика є політика, тому на сто відсотків виключати нічого не можна. Сприяти таким сценарієм міг би економічна криза, вторгнення ззовні, необдумані кроки влади, спрямовані на скорочення існуючих прав нацменшин ».
Ще чотири роки тому парламент Угорщини прийняв закон, що дозволяє за спрощеною процедурою видавати паспорти етнічним угорцям, які проживають у сусідніх країнах. Словаччина, де в той час проживало понад півмільйона угорців, розцінила цей крок як посягання на власну територію. Україна різких заяв не робила, хоча про проблему подвійного громадянства влада знає. « Багато угорці ( проживають в Україні. — Фокус) вже і так отримали угорські паспорти », — розповідає Іван Бушко.
Активну роботу з угорцями Закарпаття восени минулого року почала радикальна угорська партія «За майбутнє Угорщини » (« Йоббік »). Тоді це більше нагадувало неприкриту агітацію перед майбутніми навесні 2014 виборами в угорський парламент. Адже завдяки видачі українцям угорських паспортів на Закарпатті у « Йоббіка » з'явилися потенційні виборці. Проте вже після потрапляння в парламент партія стала робити і більш радикальні заяви. Приміром, на квітневій сесії ПАРЄ делегат від цієї політсили заявив, що Крим — російський, а Закарпаття — угорське. Представники РФ не втрималися від оплесків.
Втім, така активність членів « Йоббіка » навряд чи залишиться безкарною. Правоохоронні органи Угорщини вже запідозрили Белу Ковача — депутата Європарламенту від цієї партії — у шпигунстві на користь Москви. Тому генпрокурор Угорщини звернувся до Європарламенту з проханням позбавити Ковача депутатської недоторканності.
Відстежувати прояви сепаратизму в Закарпатті, в тому числі і в ЗМІ, недавно пообіцяв і український прокурор Олег Сидорчук, який очолює Закарпатську обласну прокуратуру. Однак результатів цієї роботи поки не видно: російським журналістам і раніше ніщо не заважає знімати тенденційні сюжети про Україну на її ж території. А раз так, нової хвилі сепаратизму в Закарпатті залишилося чекати недовго. Доведено Донбасом.
Юлія Самсонова
Источник: http://goloskarpat.info/