Соромно за Україну, коли розказують, що українці з Ірландії скидують по 100 $ на українську армію

Я не радник Міністра оборони, я проста дівчина.

Але, коли чиновник Міноборони виходить на люди із заявою, що під час реальної війни відомство тільки й робитиме, що замінюватиме волонтерські бронежилети на явно відкатний "Корсар" - це цинічно.

Очевидно, що ці люди жодного разу не їздили на передову на Донбас, щоб зрозуміть проблеми військових.

Троє волонтерів, під опікою яких одразу кілька бригад, елітних розвідників і спецгруп, розказали, що хлопців на війну відпраляють лише зі зброєю радянського зразка. Більше нема нічого.

Із відомимими бригадами -95-ю, 25-ю зараз трохи легше, бо їх уже знає вся країна, і небайдужі люди одягають і годують солдат.

У тих, хто поменше, часто немає навіть одягу - тому люди ходять у лахмітті, щоб лише причинне місце прикрить. Про тактичні окуляри чи приціли нема й мови.

У елітних розвідників з Хмельницька не було шоломів і броніків.

Спецназівці скидувались із власних коштів, щоб купить на 10 чоловік 1 бінокль.

Рота противоповітряної оборони просить у волонтерів... елементарний дріт.

Вояки на передовій просять купити волонтерів магазини для АК-74, бо кажуть, що воювати можуть і голі, але треба патрони. Ці магазини масово припадають пилом на складах Міноборони, але чиновники не дають наказ, щоб видати це людям.

Часто у людей нема карт, тому виручає мобільний інтернет.

Або ще проблеми, про які розповідає волонтерка Решетилова Ольга.:

--На Луганщині йдуть дощі. а у військових нема ні чобіт, ні плащів.

-- Є чудова Рівненська бригада спецзв*язку, але про неї мало хто знає. Тому хлопців на війну збирають небагаті сільські родичі.

-- Є прикордонники з пункту "Новоазовськ". Вони ходять голі і босі під постійними обстрілами, тому їх матерям регулярно привозять груз-200.

--Збирали 11-й батальйон. Це хлопці-добровольці. Одягли і взули з допомогою ресторану Аль Фаро, який спрямовував на армію виручку від десертів.

Іще неймовірно соромно за Україну, коли розказують, що українці з Ірландії скидують по 100 доларів на українську армію. І волонтери радіють, бо це відчутна сума для допомоги - півшолома чи третина бронежилета.

Або туристи привозять в аеропорт чемоданами сучасний засіб для зупинки кровотечі Целок. а прикордонники закривають на це очі, бо знають, що це для спасіння життя.

Мене не візьмуть радником міністра оборони. Але репостніть перелік цих проблем, щоб люди знали.

P/S Якщо хтось хоче допомогти, не соромтесь. Так ви і хлопців врятуєте, і патріотизм покажете.

Marina Daniluk-Yarmolaeva