«Містраль». Троянський кінь Європи

Трагічні події останніх днів, зокрема катастрофа малайзійського "Боїнга", змусили світ ще раз переоцінити ситуацію з російською агресією в Україні.

В цьому контексті наміри Франції продати військові вертольотоносці стратегічного призначення "Містраль" Росії стали виглядати більш цинічними, ніж будь-коли раніше. Адже тепер йдеться про передачу стратегічних озброєнь країні, що своїми діями спричиняє масові жертви серед цивільних осіб інших держав.

Нещодавні заяви французького президента, що, мовляв, "передамо один "Містраль", а там подивимось" не повинні нікого вводити в оману: передача навіть одного "Містраля" путінській Росії становить серйозну додаткову небезпеку не лише для України, але і для будь-яких інших країн, де пропливатиме це судно.

Питання продажу "Містралів" має не лише політичну і безпекову, але також і юридичну площину.

І в цій площині далеко не все так гладенько, як хтось може собі уявити. Українська експертна спільнота вже порушувала це питання. Дозволю собі конкретизувати юридичні закиди. Йдеться, зокрема, про неможливість надання експортної ліцензії на продаж "Містралів" з огляду на порушення низки критеріїв, які містяться у Спільній позиції Ради ЄС 2008/944/CFSP, що визначила спільні правила контролю за експортом військових технологій та обладнання.

Громадськість ще не почула офіційних відповідей та коментарів французької сторони і представників інституцій ЄС на такі невідповідності. Отримання подібного зворотного зв’язку є тим більш нагальним, що йдеться про національні інтереси не лише України, але і низки країн-членів Європейського Союзу (Польщі, Литви, Латвії, Естонії).

Окрім того, внаслідок передачі "Містралів" існує великий ризик вчинення дій, що йдуть врозріз з Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262 "Територіальна цілісність України".

Спробуємо більш детально зупинитись на суті ймовірних порушень європейського законодавства. Стаття 2 вищезгаданої Спільної позиції містить низку критеріїв, при порушенні яких держава має відмовляти у наданні ліцензії на експорт військових технологій та обладнання.

Попередні експертні висновки свідчать, що у випадку "Містралів" порушуються кілька таких критеріїв, зокрема:

Критерій 4. Збереження регіонального миру, безпеки та стабільності.

Країни-члени мають відмовляти в експортній ліцензії, якщо існує чіткий ризик, що отримувач використає військову технологію або устаткування в агресивних цілях проти іншої країни або для застосування сили у своїх територіальних претензіях.

Коментар: у травні 2014 року командувач Чорноморським флотом РФ адмірал Александр Вітко заявив про можливість використання "Містралів" у Чорному морі. Дозволю собі нагадати, що один з "Містралів", які будуються, носить ім’я "Севастополь". Отже, ризик розміщення "Містраля" в акваторії Чорного моря є дуже високим. В свою чергу, значне посилення військового потенціалу РФ у зоні, де вона провела незаконну окупацію земель України, становить загрозу регіональному миру та стабільності.

Розглядаючи цей ризик, країни-члени мають брати до уваги, серед іншого:

(а) існування або ймовірність збройного конфлікту між отримувачем та іншою країною

Коментар: де-факто, збройний конфлікт вже відбувається. Окрім окупованої території Криму, РФ підтримує терористичні угруповування на сході України, куди регулярно постачається російська зброя, найманці та кадрові військові.  Вночі 5 липня було обстріляно пост технічного спостереження українських прикордонників на узбережжі Азовського моря. Терористи прибули з боку Російської Федерації на двох маломірних плавзасобах. Окрім того, існують вагомі свідчення, що обстріл території України ракетами з реактивних систем залпового вогню "Град" в другій половині липня здійснювався безпосередньо з території Російської Федерації.

(б) претензію щодо території сусідньої країни, яку отримувач висував у минулому або погрожував висувати через застосування сили

Коментар: такою претензією є окупований Кримський півострів. 9 липня російський міністр закордонних справ Сергій Лавров сказав, що у випадку нападу на Крим або Севастополь (тобто на українську територію), РФ буде діяти згідно до власної військової доктрини. Така заява є явною погрозою застосування сили у зв’язку з окупацією території сусідньої країни. Наразі існує надзвичайно великий ризик, що "Містраль" базуватиметься на окупованій українській території у Севастополі.

(в) імовірність, що військова технологія або устаткування використовуватиметься для цілей, відмінних, ніж легітимні інтереси національної безпеки та захисту отримувача

Коментар: Як вже зазначалось, "Містраль" імовірно буде використано для посилення військового контингенту окупованого Кримського півострову, що не може бути легітимним інтересом РФ.

 (г) потреба не чинити негативного впливу на регіональну стабільність жодним суттєвим шляхом

Коментар: з наведеного вище випливає, що негативний вплив на регіональну стабільність буде мати місце.

Подібним чином, можна побачити порушення Критерію 5 "Національна безпека країн-членів ... та дружніх і союзницьких держав". Угода про асоціацію між Україною та ЄС фіксує наші дружні і партнерські стосунки, в тому числі у сфері безпеки та оборони. Водночас, передача "Містралів" російській стороні в час вчинення нею агресії проти України йде на шкоду українським стратегічним інтересам, сприяє консервації окупації Криму.

Порушується також Критерій 6, де говориться про поведінку країни-покупця стосовно тероризму та повагу до міжнародного права. Джерелом тероризму в Україні є РФ. Цей факт був багаторазово підтверджений Україною. Окрім того, продовженням окупації Кримського півострову РФ порушує засадничі принципи Статуту ООН.

 І якщо Україна може висувати подібні аргументи з огляду на ризик появи Містралів в Чорному морі, то очевидно, що Балтійські країни і Польща вбачають ті ж самі ризики в разі базування "Містраля" в Балтійському морі.

Отже, існує висока імовірність того, що передача "Містралів" Російській Федерації спричинить порушення зобов’язань Франції по відношенню до Спільної позиції 2008/944/CFSP, яка є юридично зобов’язувальним документом. 2 лютого 2010 року під час виступу у Національних зборах Французької Республіки, тодішній міністр оборони Франції, пан Ерве Морен (Hervé Morin) заявив, що "... ця спільна позиція є юридично зобов’язувальним актом, що не потребує ухвалення національних заходів адаптації законодавства. Отже, вона діє напряму на французьку адміністрацію ...".

Виходячи з цього, вважаю, що Україна має достатні передумови для твердження, що передача суден "Містраль" Російській Федерації у легітимний спосіб є сумнівною.

В час, коли президент Литви Даля Ґрібаускайте виступила проти "містралізації" європейської політики, коли проти передачі кораблів рішуче виступають США, припинення постачання зброї агресору має стати принциповою позицією усіх членів ООН, а особливо України! Перебуваючи в епіцентрі трагічних подій, українська держава не може стояти осторонь цієї дискусії і має активно долучатися до міжнародних зусиль з перешкоджання озброюванню Росії — в першу чергу країнами-членами НАТО, що мають найбільш потужну та високоточну зброю у світі.

Україна має попередити, що у випадку передачі "Містралів", Французька Республіка стане співвідповідальною за наслідки їх використання путінською Росією.

У цьому відношенні варто згадати, що березнева резолюція Генеральної асамблеї ООН 68/262 "Територіальна цілісність України", яку підтримала в тому числі і Франція, містить заклик "... утримуватись від дій, спрямованих на частковий чи повний підрив ... територіальної цілісності України, включно з будь-якими спробами змінити українські кордони через загрозу або пряме застосування сили або інших незаконних засобів". Планований продаж "Містралів" є  ризиком подальшого підриву територіальної цілісності України.

З огляду на викладене вище, я звернувся до міністра закордонних справ Павла Клімкіна з наступними пропозиціями:

1) зробити офіційне звернення до Міністерства закордонних справ Франції, а також до Верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки як до відповідального за сферу контролю за експортом озброєнь з приводу порушень законодавства ЕС;

2) проаналізувати можливості звернення до Європейського Суду з огляду на порушення прав України, як країни, яка вже найближчим часом матиме з Європейським Союзом відносини асоціації та партнерства. Долучити до такого позову Польщу, Литву, Латвію та Естонію, які неодноразово висловлювали своє занепокоєння контрактом на постачання "Містралів", вбачаючи в такій передачі загрози власній національній безпеці;

3) дати доручення представнику України при ООН внести до наступного порядку денного Генеральної асамблеї ООН проєкт резолюції про засудження продажу військових суден стратегічного призначення "Містраль" Російській Федерації як акту, що загрожує територіальній цілісності України, а також порушити це питання в рамках інших міжнародних організацій, зокрема ОБСЕ та Раді Європи.

Автор: Олег Панькевич, заступник голови комітету Верховної ради з питань європейської інтеграції, заступник голови ВО "Свобода"