Польський Сейм посилає тривожний сигнал для України
https://povnatorba.blogspot.com/2014/08/blog-post_946.html
Дональд Туск очолив Раду ЄС. Подія прогнозована - про те, що польський прем'єр готується перейти у нову політичну якість, говорять протягом тривалого часу.
Проте ті, хто бачать у цій події лише позитив і не бачать можливих ризиків, мають задуматися.
Скоріш за все, слідом за Туском у Брюссель перейде ще одна вагома постать у польській політиці - міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Прогнозується, що він може отримати портфель єврокомісара (з розширення ЄС, з торгівлі чи з енергетики).
Таким чином, правляча у Польщі партія Громадянська платформа може втратити двох харизматичних політиків. За оцінками експертів, новим прем'єром Польщі може стати Ева Копач, яка нині очолює Сейм РП. Але їй бракує тих якостей характеру, які мав Туск - вона не має такої харизми.
Сьогодні Громадянська платформа переживає не найкращі часи - партія серйозно поступилася у впливах правим (ПіС на чолі з Ярославом Качинським).
Соціологи говорять, що рейтинг Платформи впав нижче за 20%, і наступного року ми можемо побачити реванш правих на виборах до Сейму. Один із сценаріїв, який проговорюється сьогодні польськими експертами, - це можливіть у майбутньому Сеймі союзу правих (а ПіС навряд чи зможе набрати більше 40%) з "Новими правими" Януша Корвіна-Мікке. Такий собі "страшний сон лібералів" і тривожний сигнал для України.
На виборах до Європарламенту у травні цього року партія Корвіна-Мікке отримала 7% голосів виборців і на фоні загального поправіння настроїв має шанси зберегти електоральну привабливість. Корвін-Мікке - євроскептик і має серйозні симпатії до Росії, неодноразово виступав з доволі жорсткими оцінками ситуації в Україні і доволі схвально відгукнувся про аннексію Криму Росією.
Тобто, наступного року можемо стати свідками політичної драматургії у Польщі і можливих змін у польській політиці - як внутрішній, так і зовнішній. Та і європейська політика буде більш цікавою - інтригу у політичних стосунках між Туском та Юнкером, а також між ними обома та потужними європейськими лідерами (насамеперед Меркель і Кемероном) забезпечено.
Проте ті, хто бачать у цій події лише позитив і не бачать можливих ризиків, мають задуматися.
Скоріш за все, слідом за Туском у Брюссель перейде ще одна вагома постать у польській політиці - міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Прогнозується, що він може отримати портфель єврокомісара (з розширення ЄС, з торгівлі чи з енергетики).
Таким чином, правляча у Польщі партія Громадянська платформа може втратити двох харизматичних політиків. За оцінками експертів, новим прем'єром Польщі може стати Ева Копач, яка нині очолює Сейм РП. Але їй бракує тих якостей характеру, які мав Туск - вона не має такої харизми.
Сьогодні Громадянська платформа переживає не найкращі часи - партія серйозно поступилася у впливах правим (ПіС на чолі з Ярославом Качинським).
Соціологи говорять, що рейтинг Платформи впав нижче за 20%, і наступного року ми можемо побачити реванш правих на виборах до Сейму. Один із сценаріїв, який проговорюється сьогодні польськими експертами, - це можливіть у майбутньому Сеймі союзу правих (а ПіС навряд чи зможе набрати більше 40%) з "Новими правими" Януша Корвіна-Мікке. Такий собі "страшний сон лібералів" і тривожний сигнал для України.
На виборах до Європарламенту у травні цього року партія Корвіна-Мікке отримала 7% голосів виборців і на фоні загального поправіння настроїв має шанси зберегти електоральну привабливість. Корвін-Мікке - євроскептик і має серйозні симпатії до Росії, неодноразово виступав з доволі жорсткими оцінками ситуації в Україні і доволі схвально відгукнувся про аннексію Криму Росією.
Тобто, наступного року можемо стати свідками політичної драматургії у Польщі і можливих змін у польській політиці - як внутрішній, так і зовнішній. Та і європейська політика буде більш цікавою - інтригу у політичних стосунках між Туском та Юнкером, а також між ними обома та потужними європейськими лідерами (насамеперед Меркель і Кемероном) забезпечено.
