Чим воюватиме українська армія у майбутньому

Цьогорічна виставка "Зброя та безпека" та "Авіасвіт" стала найкращою ілюстрацією до вислову "краще за добре слово може бути тільки добре слово і пістолет".

У Києві відбулася масштабна суміжна виставка "Зброя та безпека" та "Авіасвіт". Кількість зразків сучасної та вкрай необхідної просто зараз зброї, захисних систем та іншого обладнання сягнула сотен. І все це вже можна почати виробляти - потрібне лише державне замовлення.

На виставці були представлені майже всі типи зброї: від пістолетів та автоматів НПО "Форт", яке за ліцензією випускає ізраїльські штурмові гвинтівки Tavor, - до БТР-4, який наскільки комп'ютерізований, що місце оператора бойового модуля нагадує стенд для віртуальної гри. Звісно, якщо не зважати на цілком реальну 30-міліметрову автоматичну гармату над головою та декілька протитанкових ракет, які можуть знищити будь-який танк у світі.

Сам БТР-4, як за враженнями бійців, які вже воювали на ньому у зоні АТО, так і за моїми особистими, досить тісний. Але враховуючи його бронезахист, кращий ніж у БМП і звичайних БТРів, ця тіснота навіть затишна. Особливо зважаючи на те, що чим нижчою є сама машина, тим важче по ній влучити.

В цілому, як вже неодноразово зазначали спеціалісти, БТР-4 по суті є не бронетранспортером, а відноситься до нового типу бронетехніки під назвою "колісна бойова машина піхоти", яка здатна самостійно знищувати танки та укріплення противника.

Бойовий модуль "Парус" для БТР-4

Також на виставці був показаний "розумний" керований снаряд з лазерним наведенням "Квітник". При цьому, як заявили представники виробника, використання цього снаряду у зоні АТО перевершило найоптимістичніші очікування. Всі випущені "Квітники" потрапили просто у ціль, без відхилень та осічок.

Аналогічну 100% ефективність показала і станція перешкод "Адрос", яка відхиляє ракети з ПЗРК, та протитанковий ракетний комплекс "Скіф", який переважає розрекламований американський Javelin за всіма параметрами.

Дуже доброю ознакою всього військово-оборонного комплексу країни є конкуренція, яка вже помітна серед українських зброярів. Так, за право постачати у силові підрозділи легку броньовану техніку вже відкрито бореться "КрАЗ" з "Кугуаром" та НПО "Практика" з "Козаком". Скоріш за все, встановити, яка машина краще, зможуть тільки всебічні конкурсні випробування. Аналогічної думки і бійці "Азову", які знають, що таке довіряти військовій техніці життя.

Легка броньована машина "Кугар"

Варто зазначити, що бронетехнікою, легкою піхотною зброєю, ракетним озброєнням та іншими системами Україна дійсно може забезпечити себе сама. А от в авіації у нас величезний пробіл, і на виставці він був дуже помітним. Звісно, є цілий "Антонов", але це військово-транспорті літаки, а не винищувачі чи штурмовики. А враховуючи втрати у авіації, відновлення боєздатності військово-повітряних сил є одним із першочергових завдань.

І, на жаль, "Антонов" не може ніяк із цим допомогти, бо транспортна авіація - це своя окрема надскладна специфіка. Так само, як винищувальна і штурмова, у яких теж є своя "школа", технологія виробництва та "секрети". Звісно, якщо поставити завдання, українські зброярі візьмуться, але результат буде лише за багато років - навіть у спеціалізованих конструкторських бюро при повному фінансуванні новий винищувач створюється щонайменше п'ять років.   

Враховуючи це, нові літаки все ж таки доведеться купувати, що досить сильно вдарить по військовому бюджету. Хоча, наприклад, київський "Артем" показав на виставці свої ракети класу "повітря-повітря", які, можливо, дещо зможуть зменшити залежність придбаних іноземних літаків від виключно іноземних боєприпасів. Звісно, якщо літаки куплять.

Якщо говорити про висновки, то особисто для мене вони двозначні. З одного боку – "ми можемо!", а з іншого… З іншого – ситуація з "азовцями", яких я зустрів серед павільйонів. Вони обирали системи наведення, приціли та рації, які будуть потім купуватися з пожертв волонтерів, щоб привести видану державою важку бойову техніку "родом" з 70-80-х років у бойовий стан.

Тобто, доброволець, який ризикує своїм життям винятково на волонтерських засадах, за гроші інших волонтерів намагається зробити так, щоб зброя, яку йому видає держава, могла захищати Батьківщину. Як кажуть, скажіть, в якій ще країні це можливо. 

Олег КАТКОВ