Спогади про 18 лютого на Майдані: «До цього часу для мене загадка, чому вони тоді не розпочали штурм...»
https://povnatorba.blogspot.com/2014/11/18_21.html
Як на мене, ми б сьогодні не мали свята якщо б близько тисячі людей у ніч з 18 на 19 лютого своїми тілами не закрили Майдан від наступаючого Беркуту та ВеВешників.
Як всі добре памятають, 18 лютого після невдалого походу до Маріїнки Сотні Самообони Майдану були фактично розгромлені. Десь о 16.00 ВеВешники та Беркут оточили Майдан, на якому фактично нікого не було. До цього часу для мене загадка, чому вони тоді не розпочали штурм. Якби силовики тоді рушили на обезкровлений Майдан, то за годину від нього б нічого не залишилося...
Десь ближче до 17 почали сходитись кияни. Але це були прості чоловіки та хлопці, переважно офісні працівники, вчителі, студенти, бізнесмени, які не отримали відповідного вишколу і нічого не вміли робити. Не маючи жодної захисної амуніції вони знали, що ризикують життям, але при цьому не збиралися нікуди тікати... Вони брали дерев'яні щити та імпровізовані "мечі" і ставали до лави. Десь о 19.00 ми змогли вишукувати по два ланцюги оборони на Інститутській та Хрещатику...
В цей час розпочалася психологічна атака з боку силовиків - над Майданом почав пронизливо звучати голос "Учасники несанкціонованих акцій протесту, розходьтесь. О 20.00 ми розпочинаємо штурм, усі, хто залишиться, вважатимуться терористами і будуть заарештовані."
З ланцюгів новоствореної самооборони не пішов ніхто, принаймі там, де стояв особисто, - на Інститутській. О 20.00 почався штурм.
Страшно було лише перші кілька хвилин. Далі був спокій та впертість... Гранати, вибухи, газ, бійки з беркутом, водомети, коктелі, феєрверки та жертви з обох сторін....
Відео, яке запощую передає одні з найважчих періодів першої частини штурму - коли у силовиків ще були водомети та бетеери. Були, поки ми їх не спалили (один на рахунку моєї десятки).
Ближче до першої ночі одна з гранат "знайшла" мене....
До більш менш активних дій зміг повернутися 20 лютого, якраз в той момент як убивали людей на Інститутській....
Вічна память всім героям, які загинули чи були важко поранені 18,19 та 20 лютого. Без них не було б перемоги!
Viktor TARAN
