Що ж насправді відбувається у Вінниці?!

В суботу увесь світ мав можливість спостерігати за подіями, які відбувалися у Вінниці, які породили стійке відчуття дежавю, адже - ретельно спланована акція, яка нагадала мені про Майдан.

Коментуючи протистояння між активістами і правоохоронцями біля Вінницької ОДА,  ми почули взаємні звинувачення  ще вчорашніх союзників. Окремі високопосадовці вже встигли назвати ці протести спланованою акцією, яка інспірована Росією. А організатори мітингу вимагають від  нової влади звільнити голову ОДА Анатолія Олійника, який вирішив через депутатський корпус звільнити очільника обласної ради Сергія Свитка, що почав процес люстрації на батьківщині Президента. Очевидно, що правда - є , і знаходиться вона десь по середині.

З одного боку «Свобода», яка програла парламентські вибори, намагається нагадувати про себе і у такий спосіб «допомагає» Путіну розхитувати суспільно-політичну ситуацію в Україні, з іншого – влада, яка прийшла на Майданівських ідеях, не виконала основних вимог Майдану, в тому числі і  щодо зміни системи влади. Щоправда, більшість чиновників поміняли, але система прийняття рішень і безвідповідальності залишилася і продовжує діяти. Прикладом цього ми бачили прийняття кулуарних рішень щодо формування Уряду і парламентських комітетів, призначення на посади в органи державної влади колишніх прибічників Януковича, утаємничений розподіл коштів з Держбюджету і постійні інтриги з фінансуванням силовиків на Сході.

Як би нам не хотілося «звинувачувати» мітингувальників у Вінниці, мусимо визнати, що суспільно-політичні настрої активних громадян налаштовані на зміну системи влади. І як би влада не звинувачувала їх в розхитуванні суспільно-політичного миру в Україні, люди здебільшого налаштовані на протест і природно, що в такому середовищі комфортно почувають себе диверсанти і провокатори, яким легко вдається завести громаду на радикальні дії.

Глава МВС Арсен Аваков закликав "міняти владу", а не піддаватись "тактиці і емоціям ідіотів".  Але при цьому, забув пояснити через які механізми змінювати владу.  Діюче українське законодавство в міжвиборчий період дозволяє громадянам писати скарги і… мітингувати. Скаргами систему влади не зруйнуєш! Звільнити негідного чиновника може тільки його начальник, звільнити міського голову може тільки міська рада, а голову обласної ради – облрада. А якщо депутати не чують своїх громадян, а центральна влада займається розподілом портфелів і перерозподілом фінансових потоків, що залишається  робити громаді?… Знову писати скарги, або ж протестувати!

Моя пропозиція залишається незмінною. В Україні необхідно дати можливість громадянам самостійно відкликати посадовців. Якщо б сьогодні діяв розроблений громадською кампанією «За відповідальну владу»  законопроект «Про вотум недовіри посадовим особам», то мешканці Вінниці мали б інструмент, завдяки якому організували б підписання петиції про вотум недовіри голові ОДА, начальнику міліції, депутатам обласної ради,  а не штурмувати приміщення облдержадміністрації, не палили шини і не створювали б картинку для російської пропаганди. І тоді  жодні провокатори не розхитували б народ і з міністром МВС можна було б погодитися.

Тому в нинішній ситуації замість навішування ярликів на активних громадян  і звинуваченнями в співпраці з Путіним,  українській владі необхідно виконати обіцянки, дані на Майдані – змінити систему влади і припинити незрозумілу для більшості кулуарну політику.  Коли громадськість відчує,  що влада будує справедливу Україну, в суспільстві зникне підґрунтя для громадських масових протестів. В іншому випадку, можемо мати масові протести по всій країні, як наслідок, розвал країни, або повернення до влади проросійських-реваншистських  сил, як це сталося у 2009 році.

Ігор КУРУС