"БУК", з якого збили малайзійський літак, привезли з Курська - розслідування

Пасажирський Боїнг малайзійських авіаліній, збитий проросійськими бойовиками влітку 2014 року, зазнав катастрофи від пострілу зенітно-ракетного комплексу "БУК М1", доставленого з російського Курська.

Про це свідчать дані розслідування, проведеного організацією журналістських розслідувань CORRECT! V. 

За даними журналістів, на позиції, з яких обстріляли Боїнг, БУК доправили члени 53-й зенітно-ракетної бригади з метою захисту російських танкових дивізій, які воювали на українській території без розпізнавальних знаків.

Як відомо, у звіті Комісії з безпеки інфраструктури і транспорту Нідерландів вказується, що літак був вражений "безліччю об'єктів, що володіли високою енергією". Ці об'єкти вразили літак зверху і спереду на настільки високій швидкості і з такою силою, що розірвали судно на частини.

Експерт, ім'я якого не вказується в розслідуванні, заявляє: "Жодних сумнівів, що рейс MH 17 був збитий ракетою. І ця ракета була випущена з землі, а не зі штурмовика".

"Якщо це була зенітна керована ракета, це міг бути тільки "БУК М1", вбивця літаків, розроблений в СРСР. У сільській місцевості України не встановлені системи ППО", - йдеться у розслідуванні.

У розслідуванні також зазначається, що  версії причини катастрофи, озвучені Росією у відповідь на звинувачення у причетності до катастрофи - "рейс міг відхилитися від завданого маршруту та опинитися на відстані 3 км від українського штурмовика" та оприлюднені начебто знімки з  бригадою "БУК" української армії неподалік від с.Зарощенське - не підтверджуються. 

Дані британської розвідувальної команди Bellingcat.com вказують на те, що у день катастрофи Боїнга - 17 липня - машина "БУК" проїхала по донецькій дорозі №21, залишила Донецьк приблизно об 11 ранку. 

"Її перевозять на вантажній платформі з білою кабіною. Фотограф французького журналу Paris Match зробив знімок з рухомого автомобіля. Він був близько і відобразив бічну частину "Бука" - його ідентифікаційний номер та інші розпізнавальні знаки недбало зафарбовані. На вантажній платформі з "БУКом" - номер телефону. Вона належить компанії з оренди машин в Донецьку. Власник компанії пізніше повідомив, що його машина була вкрадена в червні проросійськими сепаратистами", - йдеться у розслідуванні. 

Автовоз з "БУКом" продовжив свій шлях Донеччиною. У той же день він був знову зафіксований у Зугресі. Пізніше пішохід сфотографував його з заправної станції у Торезі.

Вогнева установка комплексу "БУК" досягла Сніжного, де її зняли з платформи; на іншому фото "БУК" з чотирма ракетами вже самостійно їде крізь Сніжне.

Розслідувачі Bellingcat прийшли до висновку, що самохідна вогнева установка з ідентифікаційним номером 3 * 2, сфотографована у червнісеред військового конвою, який прямував з Курська у напрямку українського кордону, - той самий "БУК", що був знятий Paris Match на сході України.

До конвою входив відряджений загін 53-й зенітно-ракетної бригади, що базується у Курську. Наприкінці червня конвой в'їхав на територію України. 

"(Один) сержант 53-й бригади був особливо активний у мережі, опублікувавши безліч фотографій свого загону на сторінці "ВКонтакте". Його ім'я - Іван Краснопрошин. Пізніше Краснопрошин та інші військові були "несподівано звільнені з армії", - зазначено у розслідуванні.

"Залишається мало сумнівів у тому, що 53-та російська бригада ППО з Курська зайняла позицію в Сніжному на сході України в той фатальний день.

За даними ЗМІ, сепаратисти встановили систему ППО на півночі Сніжного. Ця інформація відповідає і супутниковим знімкам, опублікованими посольством США у Києві. 

На питання розслідувачів, хто міг випустити ракету з БУКу, усі експерти, у т. ч. і колишні солдати 53-й бригади ППО в Курську - згодні, що сепаратисти не в силах використовувати "БУК".

"Немає сумнівів, що наказ стріляти по MH 17 дав російський офіцер", - підсумовують автори розслідування.

Як зазначає військовий експерт, ім'я якого у розслідуванні не називають, "БУК М1" виявляє ціль з "активним радаром": він випромінює свій власний зондуючий сигнал і приймає його відбитим від мети.  При  цьому радар "БУК" не може точно визначити тип літака-мішені - бойовий це літак чи пасажирський.

"Притаманні радянським ППО технічні недоліки вже призводили до фатальних наслідків У минулому. У 2001 році помилковий запуск ракети "БУК" став причиною катастрофи: український морський флот помилково вразив російський цивільний літак під час військових навчань в Криму. Рада безпеки України визнала, що літак було збито і вжила заходів: Україна законсервувала всі свої "Буки" на 10 років", - нагадують автори розслідування.