Розмова з «кіборгом» після бою в Донецькому аеропорту. СМС-інтерв'ю

— Атаки відбили. Нічого в сепарів не вийшло.
— Багато постраждалих? Кажуть вас «кадирівці» штурмували, аеропорт взяли...
— Серед наших - є поранені. Але небагато. Рахунок загиблих - на одного нашого десь десять-п’ятнадцять їхніх. Кадирівці є. Ось двоє стоять зараз перед нами на колінах, соплями вмиваються. Плачуть, благають залишити живими. Кажуть, їх «змусили». Гидко слухати. Люди без гордості. Це не людина гір, а якісь паскуди.
— Якщо подивитися, скільки землі зараз під їх трупами, то мабуть багато землі взяли. Усі підходи завалені «м‘ясом».
— Стріляли мало. Але чимось таким і так влучно, що багато і не треба було. Рознесли точки з гарматами і градами. Мабуть наші з «Піонів» накрили сепарів. Бо двигтіло так, що в земля ходуном. Якщо раніше ми постійно корегували, снаряди сипалися з неба десятками - то перельот, то недоліт. То зараз точно по точках.
— Що «кадирівці» кажуть? Чого вони тут?
— Кажуть що тільки приїхали. Що не знали куди їдуть. Що служили в поліції. Дали присягу Кадирову і Путіну. Їх вночі підняли і відправили «в КТО». Лише в Донецьку зрозуміли, що в Україні.
— Як вдається завдавати такі втрати терористам?
— Таке враження, що їх зливають. Гарматне м’ясо. Привозять сюди «на забій». За них не турбуються, командири в них ніякі. Якби у командирів була клепка, вони б залишили аеропорт у спокої.
— Думаєте, Путін спеціально їх «ліквідовує»?
— Складається враження, що їх сюди саме і надсилають, щоб «утилізувати». Бо мабуть дуже багато «чурок» розвелося в Росії. Може є загроза, що скоро росіян не залишиться. От Путін і позбавляється від усякого «сміття». А Мотороли, Гіві, Кадиров, йому у цьому допомагають...
— Є наказ відступати?
— Ні. Є наказ не віддати жодного метру нашої землі.