Дружина померлого захисника Донецького аеропорту передала понад 200 тисяч гривень на лікування українських вояків

Дружина померлого захисника Донецького аеропорту передала понад 200 тисяч гривень на лікування українських вояків 27 січня село Трибухівці Бучацького району Тернопільської області сколихнула сумна звістка — у Київському військовому шпиталі помер їхній земляк, 27-річний «кіборг» Ігор Римар. Боєць служив у 80-ій окремій аеромобільній бригаді і разом з побратимами відбивав наступи бойовиків у Донецькому аеропорту. 9 січня потрапив під мінометний обстріл. У бою Ігореві відірвало руку, розтрощило щелепу і гортань. Через постійні обстріли знесиленому від болю воякові довелося пролежати на полі бою близько семи годин, перш ніж його доправили до шпиталю в Харків, а потім до Києва. У Київському військовому шпиталі йому зробили чотири операції, але врятувати життя не вдалося… Жахливе поранення Із початком війни на Сході Ігор Римар відмовився від своїх заробітків у Росії, а коли мобілізували, поставив родину перед фактом і 9 листопада пішов на фронт. Відтоді рідні не знали, де він. Про те, що Ігор мужньо захищав Донецький аеропорт, дружина дізналася тільки тоді, коли вже сталася біда. Ігор служив у 80-ій окремій аеромобільній бригаді і разом з побратимами відбивав наступи бойовиків. Він устиг в аеропорту відсвяткувати Різдво, щодня телефонував двом найріднішим жінкам – матері та дружині, і там, на передовій, хвилювався за них. Востаннє дружина Леся говорила з чоловіком 8 січня вранці, а потім зв’язку вже не було. Два дні вона чекала на його дзвінок, але телефон постійно був вимкнений. Жінка розповідає, що весь цей час була сама не своя, ніби відчувала, що мовчання Ігоря віщує біду… Молодого «кіборга» поранило мінометним снарядом, що розірвався прямісінько перед ним. Через постійні обстріли знесиленому від болю воякові довелося пролежати на полі бою близько семи годин, перш ніж його доправили до шпиталю в Артемівськ, а потім – до Харківського військового госпіталю. Переніс чотири операції Крім важких травм щелепи і гортані, в Ігоря були проблеми зі шлунком. Годувати його доводилося через трубку. Через постійні болі він зрушив її з місця і їжа почала потрапляти не туди, куди треба, довелося знову оперувати. Пізніше він дістав двосторонню пневмонію. Медики пояснюють це тим, що Ігор постійно був підключений до апарата штучного дихання і нахапався холодного повітря. Стан бійця погіршився, його температурило… Лікарі були безсилі, а тому нічим не тішили. — Коли Ігор був при свідомості, я до нього говорила і він реагував на мене, – розповідає дружина бійця Леся. — Лікарі спеціально вивели його з коми, щоб подивитися, чи організм зможе справлятися самостійно. Він дивився на мене такими очима, ніби хотів щось сказати і, бідненький, не міг, лише міцно стискав мою руку. Ігореві ледве вдавалося ворушити головою, на мої запитання, чи йому болить. Леся була постійно біля Ігоря в лікарні, проте останні два дні його життя її не впускали до чоловіка, і лише у вівторок вранці, 27 січня, їй дозволили зайти до нього на дві хвилини. Лесі навіть цього часу було достатньо, щоб подивитися на Ігоря хоча би здалеку. Ігор лежав підключений до апарата штучного дихання, але, як потім виявилося, уже мертвий. Лесі ніхто нічого не сказав. Вона підійшла до ліжка, доторкнулася, а в нього руки і ноги — як лід... Тоді ще подумала, що, напевно, він такий холодний, бо постійно лежить і не рухається. Почала розтирати йому руки-ноги, щоб трішки зігрівся. І лише ввечері лікарі сповістили дружині і мамі бійця сумну звістку… Поховали Ігоря Римара 30 січня у рідному селі Трибухівці. — Ігор дуже хотів додому, — зітхає Леся, — ще з передової телефонував і казав, що наприкінці січня в нього буде відпустка. От і повернувся, але в труні… Тепер кожного дня ходжу на його на могилу і заливаю слізьми своє горе. Ігор до мене не приходить, то хоч я буду до нього ходити… 222 тисячі на лікування побратимів А днями відома волонтерка Ірина Солошенко повідомила у мережі Facebook, що всі кошти зібрані на лікування Ігоря Римара його дружина Леся передала на порятунок інших поранених бійців. — Я не маю слів, — написала Ірина Солошенко. — Тільки-но отримала від Олександри (Лесі) Кузь, вдови Ігоря Римаря 222 тисячі 626 гривень. Все, що ви перерахували на його лікування. І на словах щира подяка від неї, що допомагали і піклувалися про них… Тепер Леся хоче, щоб всі кошти використали для інших поранених хлопців. Світла пам’ять Ігорю, хлопцеві-захиснику, та щира дяка його сім’ї, яка навіть у таку важку хвилину дбає про інших… Орест СКОБЕЛЬСЬКИЙ.