Від Влада Лістьєва до Бориса Нємцова
https://povnatorba.blogspot.com/2015/03/blog-post_119.html
1 березня 1995 року вбили Влада Лістьєва. Через двадцять років убили Бориса Нємцова. Коло замкнулось чи лише випрямилася пружина?
Замовники, організатори і виконавці подібних убивств зазвичай знаходяться в тіні, хоча їхні імена всує повторюються багатьма. Це вбивства з розряду тих, які не розкривають. Можуть, звичайно, призначити винних, але суть від цього не змінюється.
З убивством Влада Лістьєва в Росії померла свобода слова. З убивством Бориса Нємцова в Росії може померти опозиція як така.
Схоже, путінський режим турбував не стільки Борис Нємцов, бо він був лише одним із людей. Куди більше занепокоєння викликали документи, якими володів покійний. Як відомо, опозиціонер мав намір оприлюднити факти присутності російських військ на Донбасі, що так нахабно заперечує Путін.
За даними соціологічних опитувань, проведених у Росії, лише 10 відсотків росіян знають, що регулярні війська Російської Федерації воюють в Україні. Проте 70 відсотків з тих же опитаних виступають проти війни між Росією та Україною. Про це в ефірі одного з українських телеканалів нещодавно заявив Борис Нємцов. Якби йому вдалося довести свою справу до кінця й оприлюднити росіянам факти знаходження російських військ на території України, він би сприяв різкому зниженню рейтингу Путіна, що могло би стати смертельним у буквальному розумінні цього слова для російського президента.
Тепер Слідчий комітет Російської Федерації має доступ мало не до всіх документів, у тім числі й збережених на комп’ютері, якими володів Борис Нємцов. Натомість опозиція, залишившись без одного зі своїх найхаризматичніших лідерів, уже не скоро оговтається від удару, аби скласти гідну альтернативу і конкуренцію путінському режиму.
Відомий анти-українець Сергій Доренко на своїй сторінці в соціальних мережах спочатку заявив, що Нємцова могли прибрати ті, хто вважає Путіна лібералом, і це небезпечно для Росії, але потім скотився до банального “українського сліду”. Версії Слідчого комітету Російської Федерації нам можуть видатися смішними, але це сумні реалії сучасної Росії.
Смерть Влада Лістьєва стала поворотною в історії Росії. До влади в Росії прийшов Путін спочатку як керівник ФСБ, потім як прем’єр-міністр і президент, хоча раніше своїм правонаступником Єльцин назвав Нємцова. Смерть Нємцова теж може стати поворотним пунктом в історії Росії. Путіну явно не дають спокою лаври Сталіна. А якщо врахувати ще й ядерний кийок, стає узагалі незатишно жити на планеті Земля.
Замовники, організатори і виконавці подібних убивств зазвичай знаходяться в тіні, хоча їхні імена всує повторюються багатьма. Це вбивства з розряду тих, які не розкривають. Можуть, звичайно, призначити винних, але суть від цього не змінюється.
З убивством Влада Лістьєва в Росії померла свобода слова. З убивством Бориса Нємцова в Росії може померти опозиція як така.
Схоже, путінський режим турбував не стільки Борис Нємцов, бо він був лише одним із людей. Куди більше занепокоєння викликали документи, якими володів покійний. Як відомо, опозиціонер мав намір оприлюднити факти присутності російських військ на Донбасі, що так нахабно заперечує Путін.
За даними соціологічних опитувань, проведених у Росії, лише 10 відсотків росіян знають, що регулярні війська Російської Федерації воюють в Україні. Проте 70 відсотків з тих же опитаних виступають проти війни між Росією та Україною. Про це в ефірі одного з українських телеканалів нещодавно заявив Борис Нємцов. Якби йому вдалося довести свою справу до кінця й оприлюднити росіянам факти знаходження російських військ на території України, він би сприяв різкому зниженню рейтингу Путіна, що могло би стати смертельним у буквальному розумінні цього слова для російського президента.
Тепер Слідчий комітет Російської Федерації має доступ мало не до всіх документів, у тім числі й збережених на комп’ютері, якими володів Борис Нємцов. Натомість опозиція, залишившись без одного зі своїх найхаризматичніших лідерів, уже не скоро оговтається від удару, аби скласти гідну альтернативу і конкуренцію путінському режиму.
Відомий анти-українець Сергій Доренко на своїй сторінці в соціальних мережах спочатку заявив, що Нємцова могли прибрати ті, хто вважає Путіна лібералом, і це небезпечно для Росії, але потім скотився до банального “українського сліду”. Версії Слідчого комітету Російської Федерації нам можуть видатися смішними, але це сумні реалії сучасної Росії.
Смерть Влада Лістьєва стала поворотною в історії Росії. До влади в Росії прийшов Путін спочатку як керівник ФСБ, потім як прем’єр-міністр і президент, хоча раніше своїм правонаступником Єльцин назвав Нємцова. Смерть Нємцова теж може стати поворотним пунктом в історії Росії. Путіну явно не дають спокою лаври Сталіна. А якщо врахувати ще й ядерний кийок, стає узагалі незатишно жити на планеті Земля.
Анатолий ВЛАСЮК
