«Публічний аудит» пропонує створити в Україні офшорну зону

«Публічний аудит» пропонує спосіб полегшити ведення бізнесу та легально зменшити податкове навантаження в Україні шляхом створення в ній власного виду «податкового раю» – міксту вільної економічної зони та класичного офшору. 

Про це розповідає керівник ГО «Публічний аудит» Максим Гольдарб.

«Розвиток вітчизняного бізнесу та притік інвестицій на сьогодні гальмує ціла система різноманітних видів податків, яких в нашій країні налічується близько 135. Ми – в першій десятці серед країн із найскладнішими податковими системами. І тоді як у країнах ЄС податкове навантаження на економіку закріплене на рівні 30%, в Україні воно залишилося на рівні 44 %», – зазначає  Гольдарб.

Аудитор вказує на те, що «таке податкове навантаження часто ставить хрест на будь-якій бізнес-діяльності. Проте для того, щоб в Україну пішли гроші, потрібно створювати привабливе інвестиційне середовище й офшорна зона – оптимальний для цього варіант. Адже в офшорах, за різними підрахунками, зосереджено близько 60% загальної вартості світового капіталу, і через них проходить половина фінансових трансакцій».

З огляду на це «Публічний аудит» пропонує створити мікст вільної економічної зони та класичного офшору, розробивши для різних регіонів України різні умови оподаткування. При цьому необхідно на законодавчому рівні закріпити спеціальну систему оподаткування як для резидентів, так і для іноземних інвесторів, встановивши єдину (локальну) ставку для доходів, понижену ставку на прибуток офшорних компаній та скасувавши деякі види податків.

«Приміром, в Одеській та Миколаївській областях при наявних портах та розвинутій судноплавній галузі можна зробити офшорну зону для компаній, які здійснюють діяльність у вказаній та пов’язаних галузях, звільнити від оподаткування та встановити єдиний фіксований платіж на рік для нерезидентів, а для резидентів – податок на прибуток від 5 до 10% (обігу), залежно від його розміру. У центральній та східній частинах країни, де розвинута важка промисловість, зробити аналог ВЕЗ, дозволивши здійснювати діяльність нерезидентам, та створити відповідні сприятливі умови для власних виробників – єдиний податок із урахуванням розміру прибутку, припустімо, до мільйона доларів – 5%, вище – 3,5 %. Загалом варіанти можуть бути різними, але їх поєднує те, що зміни мають бути кардинальними, а реформи реальними», – стверджує керівник «Публічного аудиту» Гольдарб.

Фахівець наводить приклад країни Люксембург, яка була дуже залежна від виробництва сталі та перетворилась у міжнародний офшорний центр. Там відсутні податок на прибуток та корпоративний податок для місцевих компаній, податок на відсотки та роялті для місцевих компаній тощо. Для порівняння, в Україні податок на прибуток становить 18%, а при цьому наявні ще й 20% ПДВ, 15% ПДФО на всіх працівників та страхові внески з фонду оплати праці.

«Є й інший приклад офшору – Кіпр, де досить розвинена банківська система, яка в декілька разів перевищує ВВП країни. Тобто, банківська система насичена «вільними» грошима, які в достатній мірі забезпечують попит усіх учасників ринку», – вказує незалежний аудитор.

Тому, на переконання Гольдарба, одним із ключових виходів із теперішньої фінансово-економічної кризи є створення найвигідніших умов для ведення бізнесу та залучення інвесторів. «Це наблизить країну до капіталу та дозволить у майбутньому стати потужним центром розподілення світових фінансових потоків. Тим більше, що Україна має для цього всі необхідні умови – хорошу локацію, ресурси, розвинуту інфраструктуру, трудовий фонд», – резюмує він.