ФСБ підривала будинки з мирними громадянами, які спали - замком батальйону ім. Джохара Дудаєва

Заступник командира батальйону ім. Джохара Дудаєва 31-річна Аміна Окуєва зупиняється на столичному майдані Незалежності біля фонтанів між Будинком профспілок та Головпоштамтом. 

Тут під час Майдану стояв її намет. 11 грудня 2014-го приїхала до столиці з Одеси, після розгону місцевого Майдану. В Києві на вул. Грушевського подавала коктейлі й бруківку, допомагала пораненим.

Аміна народилася в Одесі. Батько — чеченець, мати за походженням полька. Жила в різних республіках Північного Кавказу й у Москві. 12 років тому повернулася до Одеси, де закінчила медичний університет.

2012-го Адама Осмаєва, чоловіка Аміни, арештували в Одесі та звинуватили в підготовці замаху на Володимира Путіна. Після звільнення у листопаді 2014 року Осмаєв вступив до чеченського батальйону ім. Дудаєва, що воює на Донбасі на боці українців. 3 лютого, після загибелі під Дебальцевим його командира Іси Мунаєва, очолив підрозділ.

— В березні, одразу після анексії Криму, до України приїхали чеченці із Західної Європи. Вони і сформували батальйон Дудаєва, — розповідає Аміна. Має військову форму та важкі берці. Волосся мусульманки покрите камуфляжним хіджабом.

— Звернулися до мене, щоб лобіювала створення підрозділу перед українською владою. Я слабо вірила в цю ідею, хоч і продовжувала працювати. А воювати в будь-якому випадку треба було. Тому вступила до батальйону ­"Київ-2". Понад місяць стояла з ними під Дебаль­цевим.

У вашому батальйоні лише чеченці?

— З них створили кістяк. Є хлопці з бойовим досвідом. Найбільше його мав Іса Мунаєв. Свого часу був бригадним генералом збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія і військовим комендантом Грозного. Для нього це четверта війна. Окрім двох чеченських, призовником пережив війну в Афганістані. Про неї ніколи не розповідав. Казав, що то ганебна сторінка в його біографії.

Чому Мунаєв ініціював створення батальйону Дудаєва?

— Іса вважав за наш обов'язок — допомагати Україні. Загинув у Чорнухиному під Дебальцевим. Їх попросили допомогти, бо була реальна небезпека котла.

На війні у людей прокидається жорстокість. Це зараз помічаю серед українців. Мовляв, вони вбивають наших жінок і дітей, то чому нам не можна. Іса завжди наполягав, що ми повинні залишатися воїнами, а не м'ясниками. Казав: якщо уподібнимося цій орді, ніколи її не переможемо.

Стежите за подіями у Чечні?

— Там люди залякані, постійно перебувають у стані стресу і шоку. Росії вдалося довести репресії до такої стадії, що бояться кожного стуку в двері. Постійно відбуваються зіткнення між кадирівцями і чеченськими повстанцями. Коли під час воєн туди проривалися іноземні журналісти, російські спецслужби вбивали їх у збочений спосіб, а провину звалювали на чеченських бійців. Це те саме, що зараз звинуватили наш батальйон у вбивстві Бориса Нємцова.

На вулиці прохолодно. Аміна пропонує піти до ресторану "Крим", де часто грілася під час Майдану. Там грає татарська музика. Замовляємо "Кримську каву". Аміна говорить, що приїхала до Києва на день. Має багато запланованих зустрічей.

За яких умов закінчиться війна на Донбасі?

— Не закінчиться, доки не рухне Російська імперія. Навіть якщо буде довге перемир'я, вони діятимуть підло. Між Першою і Другою чеченськими війнами теж підписали мир. Люди жили і намагалися будувати свою державу. Але провокації не припиняли. ФСБ підривало будинки з мирними громадянами, які спали.

У грудні я хотіла вийти на сцену Майдану і сказати, що коли переможемо Януковича, протистояння перейде на новий рівень. Але тоді не пустили. Сказали: навіщо загострювати? Ще з Росією війна почнеться. Відповіла, що вона і так почнеться.

Розповідали, що ви можете очолити батальйон. Могли б стати комбатом-жінкою?

— Яка я жінка? Я — боєць! У бою мені не страшно. Більше нервуюся в тилу, бо ворогів багато — десь у підворітні постраждати не хотілося б. Але ходжу без охорони. Я — багатофункціональний учасник батальйону. Працюю зі ЗМІ, беру участь у бойових виходах. Хоч і не так часто, як хотілося б.

Автор: Сергій ДЕМЧУК