Київ потребує свого «Саакашвілі»

Важко зараз знайти людину, яка б негативно ставилася до політики Михеіла Саакашвілі в Одесі. 

За лічені тижні йому вдалося зробити те, що столична влада обіцяє киянам більше року. Проведено ревізію та аудити майже усіх сфер, звільнено корумпованих до кісток чиновників Одеської ОДА, налагоджена співпраця з правоохоронними органами, а головне - Саакашвілі має авторитет та повагу серед одеситів, що не можна сказати про мера Києва.

«У Саакашвілі повна свобода дій», - кажуть деякі експерти. Панове, а хіба Кличко та його команда не мали тих самих умов: високі результати на виборах та абсолютно підконтрольна більшість у Київраді, а також повний «карт-бланш» від вищого керівництва держави. Як на мене - ідеальний шанс почати реформувати столицю. Натомість, що ми бачимо? Абсолютно протилежні дії. Якщо коротко: майже на кожному засіданні Комісій КМР проштовхуються з «доброї волі» керівництва відверто корупційні питання, порядки денні цих засідань публікуються із запізненнями (Ну да, у нас же новий сайт і все таке!), багато питань подаються з голосу та без потрібного пакету документів, громадськість із скрипом допускається на засідання комісій, але слово їй ніхто не надає. А під час засідання Київради вже просто смішно спостерігати, як провладні депутати, наче у цирку, з команди голосують за незрозумілі питання: задешево роздають землі у центрі столиці, призначають корупціонерів на важливі посади, у ручному режимі керують комунальними підприємствами та на тендерах розбазарюють бюджетні кошти. А потім, наче тримаючи киян за недуже розумних людей, говорять, що «Київ - приклад для усіх міст по боротьбі з корупцією!». Сюр. Я вже не говорю про те, що у департаментах КМДА досі працюють «фахівці» старої влади: які ще 2 роки назад прославляли Черновецьких-Попових, а тепер в захваті від реформ діючої команди.

Позавчора, коментуючи події у Мукачевому, мер Києва повідомив усім нам «новину», передаю прямою мовою: «боротьба з корупцією це вже не просто питання нашої ефективності - це питання збереження нашої країни. Ми прийшли змінювати життя киян на краще. Та жодна наша реформа не запрацює, якщо буде корупція». Запахло «смаженим». Виборами, а результатів - не помітно. І головне, абсолютно відсутня політична воля для змін. Звичайно, всі ми добре розуміємо, що за 1 рік провести усі реформи - неможливо, але ж запустити реальні процеси, очищення та боротьбу із корупцією можна ж було. А тепер ми будемо чути передвиборчі відмовки «нам не дали, а ми хотіли», «мало часу ми не встигли», «попередники заважали», «в усьому винна корупція, вона гальмувала реформи».

Проте, приклад Одеси, як би це банально не звучало, показав, що головне - мати бажання та команду однодумців.

Сумним також є той факт, що напередодні виборів киянам почали нав'язувати месседж, що альтернативи Кличку та його команді - немає. «Так, не все вдалося (точніше нічого не зроблено), але ж хто, крім нього», - думаю, що багато, хто чув такі думки. Прикро. І навіть якщо на горизонті з'явиться достойна людина, а я переконаний, що такі є, її ініціативи та програма будуть сприйматися як «ворожі закиди», на жаль. А що ж робити?

На мою думку, вихід лише один - об'єднання та єдиний фронт молодих політичних сил. Ми вже не можемо розпорошуватися, бо знову допустимо до влади старі клани «фахівців». Кожен із нас вже продемонстрував свої результати на місцях, однак у масштабах міста - вони недостатні, бо ми поодинокі. І звичайно об'єднання навколо одного лідера, який поведе команду ініціативних людей. Лише тоді варто чекати змін у столиці, таких, що Київ дійсно буде прикладом для усієї країни.

Олег ПЕТРОВЕЦЬ