Проблеми для Росії. Що принесе вихід Ірану на енергоринок

В Ірані активно відзначають зняття санкцій з країни

Зняття санкцій з Ірану може мати глобальні економічні та геополітичні наслідки.

Угоду щодо іранської ядерної програми у світі називають історичною і вже передбачають її можливі наслідки.

Значно зняття санкцій з Ірану вплине на світовий енергетичний ринок, куди повернуться іранські нафта і газ.

Одні експерти у зв'язку з цим пророкують падіння цін на енергоресурси і серйозний удар по позиціях Росії на цьому ринку. Інші зазначають, що на відновлення економіки Ірану знадобляться чимало грошей і часу, так що про серйозні наслідки для енергоринку говорити зарано.

Американський журнал Foreign Policy проаналізував ймовірні економічні та політичні наслідки повернення Ірану до великої гри.

Корреспондент.net наводить переклад статті про енергетичні перспективи Ірану.

Поки Іран відстає

Ядерна угода, яку підписали Іран і країни Заходу, поступово введе на світовий енергетичний ринок нового великого гравця. Але не варто очікувати на радикальну рокіровку принаймні в короткостроковій перспективі, хоча Тегеран може постати великою проблемою для великих енергетичних гравців.

Нафтова інфраструктура Ірану на десятиліття відстає від інших нафтових держав, таких як Росія, Саудівська Аравія і США, але завдяки потенціалу ресурсної бази Ірану (вважають, що іранські резерви більші, ніж у кожного з 3 згаданих вище енергетичних гігантів) дехто неодмінно забажає це змінити.

Сара Вакшурі, колишній радник National Iranian Oil Company International, каже, що Іран потребуватиме досить значної допомоги іззовні, щоб досягти мети - виробляти 5 млн барелів за день до 2020 року.

"Для досягнення цієї мети Ірану знадобляться 70 млрд доларів інвестицій в його нафтові та газові родовища", - зазначає Вакшурі, котра нині є президентом SVB Energy International.

Коли ця оцінка правильна, то Ірану буде потрібно так багато грошей і часу на вдосконалення інфраструктури, що це може підважити критичні аргументи противників угоди, з-поміж яких Ізраїль і Саудівська Аравія: вони вважають, що після скасування санкцій Іран швидко одержить мільярди доларів, які передасть своїм союзникам на кшталт сирійського диктатора Башара Асада чи маріонеткам типу "Хізбалли".

Сутичка за Іран

Емма Ешфорд, експерт з енергетики з Інституту Катона, зазначає, що Іран збільшить свою ринкову частку, завдяки чому ціни залишатимуться низькими для всіх.

"Іран сидить на цілих 10% світових запасів нафти, - говорить Ешфорд. - Він потребує великої модернізації та інвестиційного поштовху. Компанії можуть бути готові зробити це."

За її інформацією, Exxon Mobil, яка нещодавно пішла з російського енергетичного ринку, є головним кандидатом. Інші компанії, зокрема європейські фірми, такі як Total, BP, Royal Dutch Shell, Eni теж змагатимуться за те, щоб мати у своїх руках іранську нафту.

Глава Shell Бен ван Берден сказав у червні, що Іран - це надзвичайна країна з фантастичною ресурсною базою. Генеральний директор Патрик Пуян додав: "Нам подобається Іран".

Низька ціна на нафту - це надовго

Вакшурі стверджує, що Іран може збільшити свій видобуток нафти і конденсату до 800 тис. барелів за день впродовж наступних 6-12 місяців.

Звісно, це не принесе Ірану стільки грошей, як могло б кілька років тому.

Наповнення вже й без того перенасиченого світового ринку нафти новими поставками призведе до нового падіння цін.

Проте це хоч щось, адже раніше Іран був майже повністю ізольований від ринку нафти. Щонайменший прибуток - це краще, ніж нічого. Від 2012 року Іран експортував близько 1,1 млн баррелів за день. До санкцій Іран експортував близько 2,5 млн баррелів за день.

Негатив для Росії

Тривале збереження низьких цін на нафту може спровокувати значні геополітичні наслідки. У Росії, економіка якої знемагає під вагою західних санкцій і сильно залежить від енергетики, тепер може з'явитись новий регіональний суперник.

"Це не дуже добре для Москви, - вважає Ешфорд. - Рубль падав навіть сьогодні зранку, оскільки люди вважають, що через те, що відбувається, доходи Росії можуть зменшитися."

Вакшурі зазначила, що це ставить президента Росії Володимира Путіна перед складним вибором: співпраця чи страждання.

"Коли геополітична напруга на Близькому Сході не призведе до перебоїв у постачанні, то ринку і виробникам нафти - головно ОПЕК і Росії - доведеться або пристати на скорочення обсягів виробництва, або розпочати цінову війну", - вважає експерт.