"Праву ногу відірвало і підкинуло вверх" - боєць Володимир Сторожук отримав важкі травми від вибуху

31-річний Володимир Сторожук, старший навідник 93-ї бригади, отримав кульовий перелом стегна правої ноги. Це сталося 13 липня у Пісках під час обстрілів. Чоловік сам накладав собі джгут на майже відірвану ногу, кістка була переламана. Зараз не може рухати ногою, постійно на знеболювальному, у правій стопі обірвані нерви.

Володимир розповів кореспонденту Gazeta.ua як отримав поранення:
"Моя рота займає позицію в Іллічівському Донецької області. Я виконував бойовий наказ — подавлення вогневих точок противника з гранатометом. За наказом командира я здійснив залп в сторону противника. Вирішив дістати ще одну гранату і, коли відходив до ствола, мене накрило крупнокаліберним кулеметом. Фактично праву ногу відірвало і підкинуло вверх. Я почав кликати на допомогу, але йшла стрільба і мене ніхто не почув. Мав аптечку, тому сам наклав собі джгут на ногу. Вона висіла на м'ясі".

З 20 липня Володимир у Центральному військовому шпиталі в Києві, у відділенні судинної хірургії. Лікарі прогнозують, що чоловік зможе ходити. Хоча до цього потрібно ще закрити повністю рану, щоб не загноїлася.

"Нога на місці, ходити буду, але можлива часткова втрата чутливості стопи. Бо в мене берцовий або сідальний нерв перебитий. Я не можу рухати пальцями і ступнею. Всередині ноги порожнина, яку постійно промивають і чистять. Якщо закриють відразу рану, то набереться гноєм. Було багато операцій, але біль у мене не припиняється. Я на знеболювальному. Не хочу їсти, бо не відчуваю смаку", - говорить Володимир.

Біля Володимира у лікарні мама. Він її єдиний син. Своєї родини ще не має. До АТО працював у райвідділі міліції смт Попільня Попільнянського району Житомирської області. У військо пішов добровольцем.
"Я приходив у воєнкомат кілька разів. Перший раз на мобілізацію не потрапив, потім мене хотіли оформити контрактником, але не вийшло. Цьогоріч 26 січня мене мобілізували. Я сам прийшов у воєнкомат, повістку не надсилали".

Зараз Володимир лікується безкоштовно, але подальша реабілітація потребуватиме немалих коштів. З допомогою волонтерів та небайдужих вдалося назбирати майже 30 тисяч гривень.
"Реабілітація буде дуже довга і тяжка. Всі лікарні об'їжджу, не збираюся ставати інвалідом. Я ще молодий хлопець. І ще буду бігати, ще на весіллі треба танцювати", - говорить боєць.

Реквізити для допомоги:
Картка "ПриватБанку" № 5168 7423 2071 4474 Сторожук Галина Яківна (мама).

Автор: Оксана ПРІТЧЕНКО