Не трибуналом єдиним: як ще притягнути Росію до відповідальності

Вето Росії на резолюцію ООН про створення міжнародного трибуналу з розслідування катастрофи збитого минулого року малайзійського Боїнга ні для кого не стало несподіванкою. Водночас це ще раз підтвердило причетність російської сторони до трагедії та її спроби приховати правду про розв’язаний нею військовий конфлікт на сході України.

Як відомо, 29 липня Рада безпеки ООН не змогла ухвалити проект резолюції зі створення Міжнародного трибуналу для розслідування збиття Боїнга, що слідував рейсом MH17. 11 членів засідання проголосували «за», один – «проти» та три утрималися. Вето на цей документ як постійний член РБ ООН наклала Росія.

Своє обурення з цього приводу вже висловили представники різних країн. А британський прем’єр Девід Кемерон закликав знайти альтернативи міжнародному трибуналу за фактом збивання літака.

Інформагенція ZIK зібрала думки політиків, дипломатів та експертів, щоб з’ясувати, чи існують інші шляхи притягнення винних до відповідальності.

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк:

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Фото: Кравченко Андрій/УНІАН

Вето Росії на створення трибуналу щодо збитого Боїнга – переконливий доказ вини російських терористів і прямого зв’язку Кремля з убивством невинних людей.

Але організатори і вбивці неминуче будуть покарані. Світ продовжить встановлення справедливості. Винні не уникнуть кари. Не можна дозволити Росії знищити систему міжнародних відносин і підірвати авторитет Ради безпеки і ООН. З нашими міжнародними партнерами розпочинаємо реалізацію плану «Б».

Спікер Верховної Ради України Володимир Гройсман:

Володимир Гройсман. Фото: Роман Балук/ZIK

Вето Росії не стало несподіванкою. Цей факт багато сказав міжнародній спільноті про те, хто і чому покриває злочинців.

Але Україна, незважаючи на протидію Росії, разом з іншими країнами світу докладе максимум зусиль, щоб встановити і притягти до відповідальності як безпосередніх виконавців, так і організаторів цього страшного вбивства. У тому, що покарання для них буде невідворотним, я був впевнений ще тоді, коли очолював урядову комісію щодо збитого Боїнгу.

Міжнародні злочинці мають бути покарані, незважаючи на те, у яких високих кабінетах вони перебувають.

Харківський видавець і перекладач Завен Баблоян:

Завен Баблоян. Фото: zbruc.eu

Мій друг дав мені прочитати електронні листи, якими вони обмінювалися з голландцем, діловим партнером. Голландець пише, що в тому літаку загинув його колега і знайомий, і ще – знайомий його зятя. Тобто по суті – це реально вдарило по них так, ніби росіяни вгатили ракетою по Амстердаму, і вони потім ховали близьких, 193 людини. І ще однією ракетою – по Куала-Лумпур, ще однією – по Мельбурну, ще – по Джакарті, по Лондону, по Брюсселю, по Берліну, по Манілі, навіть до Нової Зеландії і Північної Америки долетіли російські ракети. Скільки було за тридцять-сорок-п’ятдесят минулих років складено різних версій, що буде, якщо хтось випадково натисне кнопку? От тільки кнопка була натиснута не випадково. Цілилися в нас, влучили по всьому світу. Сьогоднішня рука Чуркіна в ООН стала відмашкою того російського залпу по десяти країнах.

Російський політолог, публіцист, громадський діяч, оглядач «Новой газеты» Борис Вишневський:

Борис Вишневський. Фото: aboutru.com

Вето Росії на резолюцію про створення міжнародного трибуналу щодо збитого «Боїнга» – це абсолютно цинічна і знущальна спроба не допустити розслідування.

Єдина причина «вето» – панічний страх російської влади перед розслідуванням і встановленням істини в тому суді, якому вони не можуть наказувати. Саме так це і буде трактовано, що б не твердили Путін, Лавров і Чуркін.

Страх перед тим, що розслідування може привести до істинних винуватців, і ними виявляться «сепаратисти», яких підтримує російська влада. А може привести і до російських військових, які нібито за день до знищення лайнера звільнилися з армії. Або не звільнилися.

У російських пропагандистських ЗМІ жодного разу не прозвучало навіть як версія припущення про те, що літак могли збити «сепаратисти». Винна у них тільки і виключно Україна, а «сепаратистів» відмазують, не шкодуючи сил.

Якби Кремль був зацікавлений в об’єктивному розслідуванні, він би перший вимагав трибуналу. А «вето» – це практично явка з повинною. Шкода. Була можливість зберегти обличчя. Видати винуватців. Вибачитися. Виплатити компенсації. Але ні визнання своєї провини, ні вибачень, ні виправлення помилок чекістський образ думок в принципі не допускає.

До речі, саме перший секретар радянського посольства в США Чуркін першим заявив у Вашингтоні про непричетність СРСР до знищення південнокорейського «Боїнга». Кільце історії замикається.

Голова Громадської ради при Комітеті у закордонних справах ВРУ Богдан Яременко:

Богдан Яременко

Сьогодні актуально метати блискавки на Росію за ветування резолюції в РБ ООН щодо створення трибуналу з розслідування катастрофи Боїнга. Але не варто. По-перше, як правильно нагадують, «покойный не был моральным человеком». По-друге, і референдум в Греції, і поведінка Росії в РБ ООН повинні нагадувати, що коли мова заходить про інтереси своєї країни, треба упиратися до останнього.

Краще, ветувавши невигідну резолюцію, «розписатися у тому, що збив літак» (хоча такий «розпис» до судового вироку не підкладеш), ніж погодившись на виконання в односторонньому порядку Мінських домовленостей або на роззброєння до автоматів власних військ, які протистоять цинічному і непередбачуваному супротивнику, якому чхати на всі домовленості, чи виведення військ з власної відвойованої території та її спільне патрулювання з терористами, «розписатися» у власному ідіотизмі.

Російська дипломатія наплювала (і неодноразово, хоча заради справедливості треба сказати, що за історію ООН далеко не лише колишній СРСР і нинішня Росія користувалися правом вето у пику міжнародному співтовариству) на інтереси світової спільноти. А українська – на власні інтереси.

Дійсно, дипломатам іноді доводиться забувати про мораль. Але ж це доводиться робити в ім’я інтересів батьківщини, а не супроти них. Злочин ще якось можна пояснити, а ось помилки – ні.

А трибунал буде. Просто коли мова заходить про складні міжнародні процеси чи ситуації, не варто наївно вважати, що вони можуть бути розв’язані одним наскоком. Наполегливість, терпіння і праця. Важливо не просто здолати опір Росії в цьому питанні, а зробити це ідеально в правовий спосіб. Тоді ймовірність виконання вироків майбутнього трибуналу значно зростатиме

Доктор політичних наук, професор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН Галина Зеленько:

Галина Зеленько. Фото: 112.ua

Альтернативи створенню міжнародного трибуналу щодо розслідування катастрофи «Боїнга» поки що немає, тому що немає прецедентів, щоб когось із постійних членів виключили із Радбезу ООН.

Але в цьому випадку, думаю, питання буде ставитися на розгляд Генеральної асамблеї восени, і, напевно, Чуркін представить якісь додаткові аргументи, чому Росія проти. Але я вважаю, що до того часу і ситуація з розслідуванням проясниться, тому що Нідерланди обіцяють оприлюднити свою версію того, що сталося. До того часу, очевидно, йтимуть переговори. Але надіятися на те, що буде дуже швидко створено трибунал і покарані винні, не варто, оскільки на міжнародному рівнів, на рівні ООН рішення приймаються за консенсусним принципом. А це значить, що для того, аби одноголосно прийняти рішення, зазвичай проводяться дуже тривалі переговори.

Очевидно, що справа з розслідуванням катастрофи «Боїнга» буде доведена до кінця, але це питання може затягнутися на роки, тому що тут ми маємо справу із вето країни, яка є постійний членом Ради безпеки ООН.

Директор Інституту трансатлантичного співробітництва, експерт з міжнародних питань Володимир Горбач:

Володимир Горбач. Фото: 4ernigiv.info

Учорашнє голосування у Раді безпеки ООН щодо створення міжнародного трибуналу для розслідування збиття Боїнга, з одного боку, є провальним, адже рішення не було прийняте. З іншого боку, воно відкриває перспективи для двох паралельних процесів.

По-перше, у плані розслідування цього інциденту з’являється опція розгляду створення міжнародного трибуналу вже на 70-й Генеральній асамблеї ООН буквально через півтора місяця – у вересні.

Нехай це не такий сильний мандат, як від Радбезу, але, тим не менше, це теж був би міжнародний трибунал під егідою ООН, і, відповідно, розслідування було б неминуче доведено до якогось логічного кінця. Другий варіант – залишити справу у нідерландській юрисдикції. У суді Нідерландів є окрема палата з міжнародних справ, яка теж розглядає такі міжнародні питання. І, думаю, якщо прокуратура цієї країни, яка зараз веде слідство, передасть справу у свій національний нідерландський суд, юридично встановити винних можна буде швидше, ніж через міжнародні формати, такі як ООН.

Незважаючи на те, що вирішать головні держави, які постраждали від цього злочину, щодо подальшого розслідування, так чи інакше цю справу не вдасться зупинити. Винні будуть встановлені і, за можливістю (якщо будуть доступні для правосуддя), покарані.

Крім того, після вчорашнього голосування відкривається ще одна перспектива – ц реформа Ради безпеки ООН. Те, що вчора відбулось, дає ще один дуже серйозний привід для внесення змін до статуту ООН у частині, яка стосується права вето для постійних членів Радбезу. Все-таки, за будь-якими правовими нормами і мірками, країна, в якої конфлікт інтересів у якомусь питанні, не може мати вирішального голосу, тим більше, не може і не повинна мати права вето на справи, в яких її саму звинувачують.

Шансів реалізувати цю реформу менше, аніж розслідувати справу збиття Боїнга, але зараз їх уже набагато більше, ніж було ще вчора. Ми на цьому шляху.

Експерт з внутріполітичних питань, екс-депутат Верховної Ради України, кандидат політичних наук Артур Білоус:

Артур Білоус. Фото: io.ua

«Альтернативою міжнародному трибуналу з розслідування катастрофи малайзійського Боїнга, створення якого заблокувала Росія, може бути так званий гібридний трибунал. Він уже був апробований у декількох подібних конфліктах. Наприклад, після убивства ліванського прем’єр-міністра. Це коли справу розглядає суд якоїсь іншої крани під егідою ООН, але для цього не потрібне рішення Ради безпеки.

Є й другий шлях, щоб притягнути винних до відповідальності. Це коли рішення приймається більшістю голосів на Генасамблеї ООН. Але в такому разі, якщо Росія буде проти, то не можна буде виконувати будь-які слідчі дії на території Російської Федерації. Тому я думаю, що Україна буде намагатися реалізувати будь-який з інших гібридних варіантів. Тому найбільш реальним є саме варіант на кшталт ліванського.

Росія, безумовно, матиме можливість перешкодити цьому, але я думаю, що, рано чи пізно, ця ситуація все-таки вирішиться. Це вже буде після того, як Путін піде у відставку.

Довідка ІА ZIK.

17 липня 2014 року в небі над Донецькою областю підтримувані Росією терористи збили «Боїнг» компанії Malaysia Airlines, що виконував рейс Амстердам – Куала-Лумпур. Літак був збитий із зенітно-ракетного комплексу «Бук». Усі 298 осіб, які перебували на борту, загинули. Переважна більшість з них – 194 пасажира – були громадянами Нідерландів. Україна делегувала розслідування катастрофи літака Нідерландам.

За попередньою інформацією слідства, літак MH17 був збитий ракетою «Бук», яку запустили з російської установки.

Підготували Тетяна Штифурко, Юлія Щеглова