Коли Донбас попроситься назад в Україну

Зараз повертати і відвойовувати Схід ні в якому разі не потрібно: це чорна діра

У найближчі роки Донбас чекає складний період: Путін буде їх підживлювати, але дуже скромно, щоб не здохли, але і не жирували. Донбас потрібен йому як майданчик для закидання диверсійних груп, ведення пропагандистської роботи. Іншими словами, таке собі вогнище, що жевріє, яке в будь-який момент можна розворушити кочергою, щоб іскри полетіли в бік «братнього народу».

Це процедура налагоджена. Зрозуміло, що для жителів регіону це означає постійну біду. За такою ж схемою живе Нагірний Карабах: як тільки намічаються якісь альтернативні нафтові гілки з Азербайджану до Туреччини, в Нагірному Карабаху тут же загострюється політична ситуація.

Але самі нагірні карабахці, оскільки вони прості люди, сприймають це як етнічний конфлікт. Так і в Донбасі люди будуть вірити, що «западенці» хочуть знищити їх і замучити, а єдине світло у віконці – це Володимир Путін, який, нехай і кинув їх разок-інший, але все одно є альтернативою бандерівцям. Ну так, змінюють владу, не запитавши місцеве населення – куди подівся «народний мер» Слов'янська в тренувальних штанях і з пропитою мордою? Ніхто про нього сьогодні навіть не згадує. Списали, значить, поставлять інших.

Нові вожді будуть красти і утримувати регіон силою, а сам регіон буде дохнути – точно так само, як здихало Придністров'я, де за 20 років кількість населення зменшилася вдвічі. Це найглибший демографічний колапс у регіоні. Пенсії зменшуються, зарплати – теж, але еліти почуваються чудово, крадуть, сидячи на фінансових потоках, що йдуть з Росії.

В геополітичному плані РФ, без сумніву, буде говорити, що Донбас – братська територія, яку потрібно підтримувати. Але, якщо подивитися серйозно, то Путін вже і Придністров'я втратив: воно повільно, але невідворотно йде в бік Молдови. А він отримує нове Придністров'я, розташоване на 900 км ближче до Москви. Йде скорочення геополітичного впливу і контролю над територіями, про який так любив міркувати Путін.

Для Донецька і Луганська це, звичайно, нічого доброго не несе. Ситуація катастрофічна. І Київ, і українське населення за рік істотно просунулися в розумінні того, що цю територію зараз повертати і відвойовувати ні в якому разі не потрібно, адже це чорна діра. Через рік це стане ще ясніше. А ось років через 20, якщо Києву вдасться провести економічні реформи, Донбас сам буде проситися назад – так само, як зараз Придністров'я потихеньку шкребеться лапкою у двері Євросоюзу.

Але це вимагає часу. Зараз завдання Порошенка – трохи пригальмувати ультрапатріотів, які закликають відбити Донбас, де вони проливали кров. У нього грошей і на лояльні регіони не вистачає, а тут він отримає явно нелояльну територію, що напхана ворожими агентами й вимагає колосальних коштів, яких у бюджеті немає. Порошенко буде відмовлятися від Донбасу всіма чотирма кінцівками, Путін – теж. Можете уявити, як буде в найближчі роки людям, які живуть на цих територіях.