Звернення до однодумців з приводу подій під Верховною Радою
https://povnatorba.blogspot.com/2015/09/blog-post_47.html
Звертаюсь до всіх моїх однодумців! Відбулися досить знакові та драматичні події. Знову в Києві смерть.
Пише Руслана Лижичко для "Української правди".
1. Знову влада, бездарна і недолуга, обрала мову сили замість мови аргументів. Я маю на увазі глобальне прийняття рішень та змін, а не дії силовиків під Парламентом (ми це вже проходили)
2. Знову в Раді з'явилася ситуативна "ширка" з пропрезидентської та пропартійнорегіональної більшості (ми це вже проходили)
3. Знову на обрії окреслено з'явилися "підсилені" повноваження Президента шляхом конституційних змін та диктат одної політичної сили в Парламенті (ми це вже проходили)
4. Знову кривава провокація, поранені, смерть та звинувачення опонентів у всіх смертних гріхах з ціллю дискредитувати саму суть існування та справедливості іншої точки зору, моделі, світогляду (ми це вже проходили)
5. Знову в народне обурення встроюються елементи та декорації, що створюють враження безладу, ненависті та естремізму. Зі страшними наслідками і залякуванням людей. (це вже було на північ від нас, так сформувався режим кривавого ліліПутіна)
Прошу всіх, хто не залишає надій на зміну та демонтаж Системи, хто вірить в Україну, не опускає рук, залишається активним, небайдужим, щирим, готовим до активних дій для будівництва держави третього тисячоліття зберегти віру та потенціал. Не здаватись. І не зраджувати собі і своїй совісті.
Вам будуть говорити, що ви винні у тому, що сталося. Вам будуть говорити, що насправді все так і має бути. І що все обговорювалось і узгоджувалося з народом. Що чорне це біле, а біле це чорне. Так сказали не на півночі, а на заході. Що іншого шляху нема. Що для того, щоб розв'язати ситуацію на Донбасі, треба, щоб Президент призначав та звільняв префектів по всіх територіальних громадах. Якщо ви не бачите зв' язку, тоді вам краще взагалі в такі питання не лізти. Що спекуляції з гривнею та корупція – це наслідки війни. Що ростріл в упор в Іловайську – це провина дезертирів. Але час, коли за нас говорили і за нас вирішували, минув.
І жодне життя не варте того, щоб його віддавати за зміни в Конституції. Конституція пишеться не для партій, не для президентів, і навіть не для заходу зі сходом. Конституція пишеться для України і її народу.
Я різко засуджую тих, хто використав силу, зброю та пролив кров. Ці люди заслуговують на кару. Жорстоку кару.
P.S. Щодо моєї участі в протесті, мене вразила кількість партійних прапорів та символіки (ми це теж вже проходили).
Я вважала для себе неприйнятним виходити на передвиборчі та партійні агітаційні активності, це мене відштовхнуло, тому я розвернулася і поїхала додому.
Жахливі новини мене ще більше переконали, що в цій трегедії нема позитивних героїв – зло породило зло, насилля – насилля, зневага – зневагу.
Нам будувати державу майбутнього. І берегти життя кожного українця.
Якщо здамося, нас чекає ще не один Іловайськ. Будуть знищені всі рухи – добровольчі, волонтерські, незалежні громадські. Все, що не дає повернутись Системі у свою звичну домінуючу позицію.
1. Знову влада, бездарна і недолуга, обрала мову сили замість мови аргументів. Я маю на увазі глобальне прийняття рішень та змін, а не дії силовиків під Парламентом (ми це вже проходили)
2. Знову в Раді з'явилася ситуативна "ширка" з пропрезидентської та пропартійнорегіональної більшості (ми це вже проходили)
3. Знову на обрії окреслено з'явилися "підсилені" повноваження Президента шляхом конституційних змін та диктат одної політичної сили в Парламенті (ми це вже проходили)
4. Знову кривава провокація, поранені, смерть та звинувачення опонентів у всіх смертних гріхах з ціллю дискредитувати саму суть існування та справедливості іншої точки зору, моделі, світогляду (ми це вже проходили)
5. Знову в народне обурення встроюються елементи та декорації, що створюють враження безладу, ненависті та естремізму. Зі страшними наслідками і залякуванням людей. (це вже було на північ від нас, так сформувався режим кривавого ліліПутіна)
Прошу всіх, хто не залишає надій на зміну та демонтаж Системи, хто вірить в Україну, не опускає рук, залишається активним, небайдужим, щирим, готовим до активних дій для будівництва держави третього тисячоліття зберегти віру та потенціал. Не здаватись. І не зраджувати собі і своїй совісті.
Вам будуть говорити, що ви винні у тому, що сталося. Вам будуть говорити, що насправді все так і має бути. І що все обговорювалось і узгоджувалося з народом. Що чорне це біле, а біле це чорне. Так сказали не на півночі, а на заході. Що іншого шляху нема. Що для того, щоб розв'язати ситуацію на Донбасі, треба, щоб Президент призначав та звільняв префектів по всіх територіальних громадах. Якщо ви не бачите зв' язку, тоді вам краще взагалі в такі питання не лізти. Що спекуляції з гривнею та корупція – це наслідки війни. Що ростріл в упор в Іловайську – це провина дезертирів. Але час, коли за нас говорили і за нас вирішували, минув.
І жодне життя не варте того, щоб його віддавати за зміни в Конституції. Конституція пишеться не для партій, не для президентів, і навіть не для заходу зі сходом. Конституція пишеться для України і її народу.
Я різко засуджую тих, хто використав силу, зброю та пролив кров. Ці люди заслуговують на кару. Жорстоку кару.
P.S. Щодо моєї участі в протесті, мене вразила кількість партійних прапорів та символіки (ми це теж вже проходили).
Я вважала для себе неприйнятним виходити на передвиборчі та партійні агітаційні активності, це мене відштовхнуло, тому я розвернулася і поїхала додому.
Жахливі новини мене ще більше переконали, що в цій трегедії нема позитивних героїв – зло породило зло, насилля – насилля, зневага – зневагу.
Нам будувати державу майбутнього. І берегти життя кожного українця.
Якщо здамося, нас чекає ще не один Іловайськ. Будуть знищені всі рухи – добровольчі, волонтерські, незалежні громадські. Все, що не дає повернутись Системі у свою звичну домінуючу позицію.
