"Російська митниця нагадує концтабір" - харківський блогер зняв відео в окупованому Криму

Харківський блогер Євген Пантєлєєв зняв відеорепортаж з окупованого Криму. 

Чоловік відвідав Крим в кінці серпня. 

Свою подорож фіксував на приховану відеокамеру та поділився цікавими фактами про життя в окупованому Криму.

"Веселуха почалася як тільки потяг прибув в Новоолексіївку (смт в Генічеському р-ні Херсонської області - Gazeta.ua). Місцеві таксисти "розбирали" приїжджих туристів як гарячі пиріжки. Ще в потязі "конкретна" жінка пропонувала доставити до української митниці цілим і неушкодженим за 100 грн. Нам пощастило, нас перехопив таксист за 70 грн з носа до Чонгара - пункту пропуску з українського боку. Обіцяв доставити швидше за всіх і обіцянку виконав." - розповідає Пантєлєєв.

"Приїхавши до пункту призначення ми очікували побачити ланцюг сонних приїжджих і не меншу колону з автомобілів, але, як виявилося, чи то і справді не збрехав наш таксист, чи то час був ранній, а була половина восьмого ранку, перед нами було всього лише 30 людей. Колона просувалася досить жваво, прикордонники ходили по ній вздовж і впоперек й цупким поглядом сканували валізи бажаючих перетнути кордон. У нашій присутності жінку з величезним багажем попросили показати вміст сумки, на що та пояснювала, що везе речі з України на продаж.  В результаті завернули назад. На дитину до 16 років потрібен закордонний паспорт - це нові правила згідно постанови Кабміну України. Мабуть знаючи, що багато відпочиваючих їдуть на курорти оздоровити своїх дітей, ускладнили і без того складну процедуру перетину кордону" - обурюється Пантєлєєв.

За словами блогера найбільш гнітюче враження справив російсько-український кордон, особливо контрольно-пропускна система.

"Попереду нас чекали 900 метрів нейтральної смуги, які ми досить спритно здолали. Я відчув себе спортсменом змагань зі спортивної ходьби та ще й з переслідуванням. В кінці шляху нас чекав мікроавтобус, який відвіз нас до російської митниці. Вартість проїзду - 20 російських рублів  або 10 українських гривень. Водій, до речі, відмовився брати українські купюри номіналом 1-2 грн, мотивуючи це тим що такі дрібні купюри на чорному ринку в Криму уже не приймають."

Російська митниця нагадала мені концентраційний табір, вся пішохідна зона - це коридори шириною 1 метр в дві смуги, ті хто в Крим і ті кому назад. Пройшли теж досить спритно. Російський пункт пропуску порівняно з українською це небо і земля, все обладнано солідно, навіть туалети є. Український пункт - лише брезентовий намет, що продувається вітрами і бусик з кількома прикордонниками."

"Вийшовши з російського пункту пропуску ми опинилися в оточенні настирливих таксистів, що в переважній більшості були татарами і які один поперед одного пропонували свої послуги. Ми зупинилися біля позашляховика, дружина побачила порожній автобус і пішла дізнаватися розцінки. Там ті ж таксисти сказали, що водій пішов і вже не повернеться, мабуть намагаючись схилити нас скористатися їхніми послугами. Поки дружина спілкувалася з татарами-перевізниками до позашляховика підійшов господар авто, дізнався куди ми їдемо і запропонував підвезти, благо живе він теж в Сімферополі. Відразу підійшла його дружина, яка проводжала свого родича на територію України, і ми вирушили в дорогу. Поїздка виявилася приємною і пізнавальною. Люди виявились балакучими, розповіли про ситуацію в Криму, про ціни на продукти і як живеться у складі Росії. Поїздка в шкіряних сидіннях з кондиціонером і вітерцем нам обійшлася в 500 рублів з людини".

"По приїзду до Сімферополя ми взяли на автовокзалі квиток на автобус Сімферополь-Ялта. Квиток на цей "дискомфорт на колесах" нам коштував 130 рублів з людини. Діставшись через півтори години до Ялти ми пересіли на автобус до Сімеїзу, проїзд коштував 30 рублів за півгодини їзди до місця призначення."

Сімеїз зустрів настирливими "агентами" з нерухомості, або "розводящі" як їх тут називають, які постійно чіплялися до туристів з пропозиціями оренди житла. За 10 відсотків від здачі нерухомості пропонували різні варіанти апартаментів. Житло від 1000 рублів за кімнатку в приватному секторі і вище за вартістю - в мініотлелях.

"Стосовно цін на продукти харчування: батон - 20 рублів - дуже смачний, навіть через 4 дні він залишається м'яким і не черствіє, молоко - від 35 рублів за півлітра, помідори від 31 рубля за кілограм, огірка 50, кавуни від 20 рублів за кілограм. Треба відзначити Джанкойську молочку, таку смачну і якісну навіть в Україні не пробував. Алкоголь і тютюн, звичайно, дорогі. На щастя, із собою я взяв 2 блоки сигарет. Пиво від 45 рублів за пляшку найдешевшого, горілка близько 300 рублів за півлітру, яйця - 50 рублів за десяток. Картопля -30 рублів, виноград від 150-ти, персики від 100, диня - 60-90 за кілограм. Варену кукурудзу на пляжі пропонують за 80-100 рублів за качан, а в магазині сиру продають від 14 рублів, за штуку. Чебуреки від 50 - в селищі і від 80-и на пляжі."

"Звичайно, в порівнянні з попередніми роками народу поменшало, але не можна сказати що на кримських пляжах зовсім порожньо. Минулого року хоч ходили потяги з України в Крим. Зараз українських відпочивальників замінили російські. Варто зауважити, що пляжі як і самі містечка та селища стали набагато чистішими і доглянутими. З'явилися відведені місця для куріння." - розповідає Євген.

Також, за словами блогера, в Криму дуже багато туристів з України. Біля будинків можна зустріти автомобілі з українською реєстрацією - з Харкова, Запоріжжя і навіть столиці.

"Цього року дуже багато відпочиваючих з Росії. Їх тут близько 90%. З України приїжджають в основному з лівобережної: Харків, Київ, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Херсон, а також Донецьк і Луганськ. Торік луганські і донецькі номери зустрічалися на кожному кроці. У цьому році їх залишилося дуже мало. Можливо змінили на російські. Варто відзначити що "георгіївські стрічки" і триколори в салонах авто зустрічаються дуже часто. Багато авто з наклейками "Спасибо деду за победу". Георгіївські стрічки зустрічаються також на авто з українськими номерами, при чому аж ніяк не донецького або луганського регіонів" - зазначив блогер.