У Байкал впав метеорит, що потрапив під вплив Юпітера
https://povnatorba.blogspot.com/2015/10/blog-post_123.html
Метеорит зійшов з "істинного" шляху під "поганим" впливом Юпітера, повідомляють вчені.
У Сибіру невеликий метеорит впав в озеро Байкал, повідомляє РІА Наука з посиланням на Астрономічну обсерваторію ІДУ.
Яскравий болід ввечері 22 жовтня зафіксували дві автоматичні спостережні станції Астрономічної обсерваторії Іркутського держуніверситету, розташовані в Тункінській долині.
"Об'єкт був помічений на висоті 67,2 кілометра, втрачений на висоті 62,1 кілометра. Метеорне тіло "наздоганяло" Землю, що, крім іншого, зумовило його низьку швидкість щодо її поверхні: у точці виявлення вона не перевищувала 13 кілометрів на секунду, а до кінця спостережуваного відрізка, зважаючи на значний опір повітря, знизилася до 10 кілометрів на секунду", - йдеться в повідомленні.
Яскравий болід ввечері 22 жовтня зафіксували дві автоматичні спостережні станції Астрономічної обсерваторії Іркутського держуніверситету, розташовані в Тункінській долині.
"Об'єкт був помічений на висоті 67,2 кілометра, втрачений на висоті 62,1 кілометра. Метеорне тіло "наздоганяло" Землю, що, крім іншого, зумовило його низьку швидкість щодо її поверхні: у точці виявлення вона не перевищувала 13 кілометрів на секунду, а до кінця спостережуваного відрізка, зважаючи на значний опір повітря, знизилася до 10 кілометрів на секунду", - йдеться в повідомленні.
Вчені зазначають, що максимальна зафіксована яскравість боліда склала мінус 4,5m (яскравіша від Венери). За оцінками, початкова маса метеорита могла складати близько кілограма, розмір - близько 10 сантиметрів.
Згідно з розрахунками, небесне тіло повинно було вільно впасти на відстані 238 кілометрів від точки, де його вперше зафіксувала одна з камер. Таким чином, ймовірне місце падіння розташоване в озері Байкал на відстані приблизно одного кілометра від берега і за 17 кілометрів від селища Велике Голоустне.
Отримані дані дозволили вченим побудувати орбіти небесного тіла, в результаті чого з'ясувалося, що орбітальний період об'єкта до його зіткнення із Землею дорівнював 2,88 року, перигелий (найближча до сонця точка орбіти) перебував на відстані 139 мільйонів кілометрів від Сонця, афелій (найбільш віддалена від сонця точка орбіти) - на відстані 450 мільйонів кілометрів, що відповідає зовнішньому радіусу Головного поясу астероїдів.
"Цікаво, що площина орбіти метеорита практично точно лежить у площині екліптики, а це, враховуючи афелійну відстань, може свідчити на користь того, що тіло, яке породило болід на Тункінській долині, - "виходець" з поясу астероїдів, що потрапив під "поганий" вплив Юпітера і зійшов з "істинного шляху", - йдеться в повідомленні.
Болід зафіксували не тільки спостережні станції, але бачили і деякі місцеві жителі.
Згідно з розрахунками, небесне тіло повинно було вільно впасти на відстані 238 кілометрів від точки, де його вперше зафіксувала одна з камер. Таким чином, ймовірне місце падіння розташоване в озері Байкал на відстані приблизно одного кілометра від берега і за 17 кілометрів від селища Велике Голоустне.
Отримані дані дозволили вченим побудувати орбіти небесного тіла, в результаті чого з'ясувалося, що орбітальний період об'єкта до його зіткнення із Землею дорівнював 2,88 року, перигелий (найближча до сонця точка орбіти) перебував на відстані 139 мільйонів кілометрів від Сонця, афелій (найбільш віддалена від сонця точка орбіти) - на відстані 450 мільйонів кілометрів, що відповідає зовнішньому радіусу Головного поясу астероїдів.
"Цікаво, що площина орбіти метеорита практично точно лежить у площині екліптики, а це, враховуючи афелійну відстань, може свідчити на користь того, що тіло, яке породило болід на Тункінській долині, - "виходець" з поясу астероїдів, що потрапив під "поганий" вплив Юпітера і зійшов з "істинного шляху", - йдеться в повідомленні.
Болід зафіксували не тільки спостережні станції, але бачили і деякі місцеві жителі.
Нагадаємо, 15 травня астероїд непомітно підійшов до Землі на відстань Місяця.
Раніше планетологи знайшли нове підтвердження того, що вода могла бути занесена на Землю астероїдами, а не кометами.
Раніше планетологи знайшли нове підтвердження того, що вода могла бути занесена на Землю астероїдами, а не кометами.
