Спочатку Сирія, потім – Рим. «Рускій мір» та етруски

Картина Миколи Копейкіна

Коли Леонард Коен співає First we take Manhatten, then we take Berlin, ми розуміємо, що він не збирається робити ні одного, ні другого. Він просто так жартує. Бо за ним, на відміну від арабських терористів, стоїть культура Христа, Фройда та Ейнштейна.

Цього тижня моя дружина полетіла на два дні до Відня, на робочу зустріч своєї комісії, і я мусив прочитати замість неї лекцію про етрусків. Для мене це не проблема. З підліткового віку етруски – це моє хобі, і я готовий розказувати про них годинами. Перед лекцією вирішив, однак, пошукати в інтернеті чогось такого, що помогло би втримати увагу студентів.

100-відсотково надійний спосіб – це жартувати. У молодості мені розповідали про одного видатного професора, який завжди мав кілька заготовлених анекдотів, і на полях своїх лекцій у відповідних місцях ставив примітки: жарт № 1, жарт № 2 тощо.

На тему етрусків я знаю тільки один жарт, що «этруски – это русские». Первісно це був не жарт, а ціла теорія, яку вигадав у ХІХ столітті предводитель московського дворянства, а водночас історик-дилетант Олександр Чертков. Я собі наївно думав, що ця теорія давно спочила в мирі. Велике ж було моє здивування, коли Google на запит «Этруски – это русские» подав купу свіжих матеріалів, включно з фільмом під такою назвою.

Не всі ці лінки є посиланнями на маргінальні сайти, створені для «городских умалишенных». П'ятим у ґуґлівському списку стоїть «Эхо Москвы». Літом 2014-го воно розмістило інтерв'ю з Глібом Носовським, кандидатом фізико-математичних наук із Московського університету. Він працює в парі з академіком Анатолієм Фоменком. Останній, користуючись математичною статистикою, довгі роки веде проект «Нова хронологія». Головні його тези: писемна історія людства коротша, ніж ми собі уявляємо; більшість подій Античності й Середньовіччя не існувало, їх вигадали пізніші історики.

Етрускам Фоменко й Носовський присвятили величезний розділ у виданій 2010 року книжці «Славянское завоевание мира». Про нього йшлося і в інтерв'ю на «Эхо Москвы». Не можу втриматися, щоб не процитувати окремі аргументи Носовського. Напис на статуетці етруського хлопчика з качкою він читає кирилицею: «Белого гуся ветер нагнал; вольно отдался Алпану; Пеняйте! Голый Гета туда нес, толька надеясь». Напис на іншій хлоп'ячій статуетці в його версії звучить «Волю даю; может быть что-нибудь милый чает».

Ці прочитання Носовського перекочували на інші російські сайти. Там вони сусідують із матеріалами, які доводять, що: російські кокошники подібні до головних уборів етруських матрон; справжня назва Перуджі – Поруссія, а римських царів-етрусків Тарквінії – Тархуни; на одному етруському дзеркалі прочитується слово Москва, на іншому – Рим і Русь. Тільки що Русь стоїть вище Риму, а це доказує, що Рим збудували «руси» (про те, що ті «руси» були латентними гомосексуалістами – як випливає з написів на етруських дзеркалах – ці сайти мовчать).

Більшість цитованих матеріалів – недавні. Із 38700 посилань чверть припадає на останні 12 місяців. Не знаю, що це відображає: зростання російського патріотичного захоплення етрусками, а чи просто збільшення інформаційної лавини? Але що російськість етрусків стає гарячою темою, говорить сам Носовський. Недавно на нього і Фоменка подала заяву в поліцію «некая женщина из Ростова-на-Дону», яка відкрила, що «этрусские – это русские», а на неї у своїх працях не посилаються, бо хочуть присвоїти собі її відкриття.

Читаю всі ці матеріали в контексті недавньої заяви директора російського Центру вивчення країн Близького Сходу і Центральної Азії (тобто теж ученого!) Семена Багдасарова. Він сказав, що Сирія – це теж наша земля, бо звідти прийшло православ'я. Відповідно, начитавшись російського інтернету, я тепер ставлю собі цілком логічне запитання: якщо «этруски – тоже русские», то чи не настав Путіну час бомбити Рим?

Путін же не Коен. Він жартів не розуміє. І коли йому вітер вкотре нажене «белого гуся», за ним не буде не те що Христа, а навіть Фройда з Ейнштейном

Ярослав ГРИЦАК