Навіщо Україні американські протитанкові системи замість "джевелінів" – експерт

Так виглядає система AN/TPQ-36 (Q36)

Вчора президент США Барак Обама підписав розпорядження про постачання Збройним Силам України радарів контрбатарейної боротьби типу AN/TPQ-36 (Q36)

Військовий експерт, директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець розповів НВ, чи допоможуть української армії ці радари і чого зараз потребують збройні сили.

- Чи є в української армії необхідність в установках РЛС AN/TPQ-36?

- Вони потрібні з точки зору підвищення ефективності артилерії. Тому що у нас таких своїх радарів нема. Радянські вже старі, вони ремонтуються, мають велику похибку. Нові ж, які розроблені – серійне виробництво ще не налагоджено.

Ці радари – крок у рамках загальної стратегії передачі нелітальної зброї Україні. Нам вже передавалися радари, але меншої потужності. Це більш потужні радари, працюють за тим же принципом. Думаю, загальна кількість не занадто велика, і все одно вони всі потреби не закриють. Але, в цілому, вони потрібні.

- Довгий період часу були розмови про "джевеліни", які нібито нам хотіли надати США. Але їх все так само немає. Чому? І чи варто їх чекати? Припустимо, в рамках цих поставлених радарів.

- Джевеліни – це з іншої опери зброя. Це протитанковий засіб. А ці радари ув'язуються з мінометами та артилерією. Вони виявляють позиції супротивника і швидко передають координати на наші артпозиції, які за цим координатами можуть знищувати противника. Це артбатарейна система.

Джевеліни ж – це протитанковий засіб, який використовується для боротьби з танками або броньованими цілями противника, і я не впевнений, що нам їх будуть передавати.

Тому що, перше – напруга конфлікту змінилася. В боях вони б сприймалися, як зброя, що істотно підвищує потенціал. Якби вони були, то були б використані, з одного боку, російською пропагандою, з іншого боку – сприяли б передачі певної техніки Росією бойовикам. Тобто могла б відбутися ескалація на більш високому рівні, про що росіяни попереджали американців. Після цього переговори припинилися. Так що тепер поставок не буде, тому що напруга конфлікту змінилася.

Друге – політично американці не хотіли цю техніку передавати.

- Зрозуміло, що в період гострої фази конфлікту, у нас була потреба в одному озброєнні. Зараз бойове протистояння знизилося. Потреба в озброєнні змінилася? Яке зараз необхідно озброєння української армії, яке могли б постачати наші західні партнери?

- Таке, як і раніше. Це зв'язок і розвідка – те, що не вирішено. Бронетехніка, якої не вистачає. Це засоби ураження, які теж потрібні. Тобто потреби не сильно змінилися. У нас армія збільшена, кількість військових частин збільшено, а кількість техніки не збільшилася фактично. Тому зараз нам потрібно заповнювати штатні структури танками, БТРами, артилерією, засобами поразки. Тому тут все, як раніше. Головне зараз – це підвищити ефективність артилерії. Це той сегмент, який найбільш збитковий з точки зору технологічного відставання і має проблеми з боєприпасами, стовбурами та багатьом іншим.