"Вісімнадцять місяців тому, коли Росія анексувала український півострів Крим, Захід опинився в розгубленості. Сьогодні, коли РФ відправляє солдатів, спорядження і літаки в Сирії, ми знову в замішанні. У понеділок російський президент Володимир Путін зізнався: мета російського вторгнення – розбити ІДІЛ і скоротити потік біженців до Європи. Короткий аналіз останнього великого російського вторгнення в Україну, може допомогти нам зрозуміти, скільки правди в цій заяві".
Автор зазначає, що навіть на перший погляд зв'язок між двома конфліктами очевидний. Вперше з моменту вторгнення РФ в Україну перемир'я дійсно тримається. Це дозволило Москві перекинути свої спецвійська з України до Сирії. Військово-морська база в Криму тепер використовується для того, щоб проектувати російську міць у південному напрямку.
"Більш глибокий зв'язок криється в самій російській доктрині. Авторитарні лідери легітимні, народні повстання – ні. Заяви Путіна про протистояння ісламському тероризму недалекі від істини. Але він також протистоїть, з тією ж люттю і навіть більшою рішучістю, демократам в своїй країні і в Європі. Росія напала на Україну не для того, щоб запобігти "військовому перевороту", як президент Путін досить ніяково заявив у понеділок на Генасамблеї ООН, а для того, щоб військовою силою зупинити рух до демократії. У Сирії Росія допомагала і, очевидно, продовжить допомагати Асаду придушувати будь-який спротив, не лише ісламістський", - упевнений Снайдер.
Він додає, що, з точки зору Москви, немає майже ніякої різниці між студентами в Києві, що вийшли на вулиці на захист інтеграції з ЄС, та ісламістськими терористами, які набирають значущості у Сирії. В обох випадках російські лідери бояться виникнення аналогічної проблеми вдома. Якщо люди можуть брати участь у мирних протестах в Києві, то чому б їм не зібратися в Москві? Якщо ісламський тероризм закріпився в Сирії, то чи не опиниться під загрозою російський Кавказ?
"Але більш важливим фактором є громадська думка, - зазначає історик. - Росія – культура телевізора, і російські новини присвячено всьому, крім подій у самій РФ. В останні кілька днів телебачення майже повністю змістило фокус з України на Сирію. Потрібно відзначити, що РФ не досягла своїх цілей в Україні. Українська війна показує, що Росія може програти, навіть якщо ЄС дуже мало звертає уваги на конфлікт. Схоже, російські лідери хочуть отримати в Сирії війну, яка не призведе до санкцій, яку вони зможуть представити населенню як виграну".
Автор додає, що Росія, схоже, боїться європейського прикладу більше, ніж ісламського тероризму, і Путін атакував Україну, щоб перешкодити пострадянській країні добитися того, чого не вдалося Росії.
"Війна в Україні велася не лише заради захоплення самої України. Її метою було знищення європейського проекту як такого. Якщо Європейський союз завалиться, зникне загроза того, що росіяни вважають Європу альтернативою путінському режиму», - каже Снайдер, пояснюючи, що Росія намагається розвалити Європу, підтримуючи радикалів і популістів всередині Євросоюзу. І, хоча під час свого виступу на Генасамблеї Путін згадував антигітлерівську коаліцію, це не заважає йому дружити з європейськими фашистами.
Так що на тлі українських подій складно повірити в запевнення Путіна, що причиною вторгнення РФ в Сирію було прагнення допомогти Європі вирішити її проблему з біженцями. Більш того, автор побоюється, що цілі Путіна можуть бути прямо протилежними, адже, підтримуючи режим Асада, Росія тим самим живить потік біженців.
"До сирійських біженців, які прибувають до Європи, потрібно ставитися по-людськи і у відповідності з законом. Але європейські лідери повинні враховувати ймовірність того, що Росія хоче перетворити Сирію на фабрику біженців", - попереджає автор.
"Президент Путін говорив про "універсальність" міжнародного права щодо принципу суверенітету. І в цьому він був правий. Ось тільки якби Росія справді поважала цей принцип, на Генасамблеї Путін заявив би про припинення підтримки сепаратистів і виведення російських військ з території України", - підсумовує автор.
Повну версію колонки Тімоті Снайдера читайте на сайті Time