Качинський повернув собі владу над Польщею. Що далі?

Ярослав Качиньський стане "сірим кардиналом" при Беате Шидло

НВ розповідає, як перемога правих позначиться на внутрішній та зовнішній політиці Польщі

Кого обирали?

Минулої неділі у Польщі відбулися вибори до 460-місного Сейму (парламент країни). За останніми даними, 39 відсотків голосів отримала партія «Право і Справедливість» (ПіС), головою якої є колишній прем'єр Ярослав Качинський – брат-близнюк екс-президента Леха Качинського, який загинув в авіакатастрофі під Смоленськом у 2010 році. Згідно з місцевими законами, ПіС отримала більшість місць у Сеймі (242), що дозволить їй самостійно сформувати уряд. Найбільша опозиційна партія «Громадянська платформа» отримала 23 відсотки і 133 мандати. Інші місця будуть розподілені між трьома невеликими фракціями.

Хто переміг?

Безумовним переможцем став Ярослав Качинський. Незважаючи на те, що прем'єр-міністром стане друга людина в ПіС – Беата Шидло, – Качинський буде повністю контролювати процес прийняття рішень у країні: у партії панує залізна дисципліна, всі підкоряються особисто йому. Це стосується не лише депутатів від ПіС, чиї кандидатури схвалював він, але і прем'єр-міністра з раніше обраним президентом Анджеєм Дудою, які також є креатурами Качинського. Сам він на виборні посади не претендує через низьку особисту популярність, що не перевищує 20 відсотків. У цілому ПіС – партія вождистського типу, де все тримається на лідері та вірності йому. Самостійність та ініціатива в ній не вітається і навіть карається.

Якою буде економічна політика ПіС?

Партія Качинського – цікавий гібрид з націоналізму, консерватизму в громадських питаннях і соціалізму в економічних. Повністю правою цю партію назвати складно через лівий популізм в економічній сфері. Піс обіцяє знизити пенсійний вік з 67 до 65 років, збільшити соціальну допомогу та виплати, підняти податки на іноземний бізнес, перевести валютну іпотеку в злоті, запровадити протекціоністські заходи для польських підприємств. Бізнес вже висловлює стурбованість з приводу цих планів, оцінених у мільярди доларів, однак ніякого краху економіки не передбачається, оскільки у Польщі добрий запас міцності: зовнішній борг менше 50 відсотків ВВП (це вважається дуже низьким рівнем), стабільне зростання ВВП (більше 3 відсотків на рік), безробіття менше 10 відсотків.

Якою буде внутрішня політика?

Основний електорат Качинського і його партії – це консервативні жителі сільських районів, націоналістично налаштовані громадяни та молодь, втомлена від восьми років правління «Громадянської платформи». ПіС планує підвищити роль церкви в суспільстві, заборонити аборти і «дітей з пробірки», зробити акцент на розвиток сімейних цінностей. Люди Качинського напевно проведуть масові «чистки» в керівництві держструктур і держпідприємств, викинувши звідти «корумпованих» представників колишньої влади. Один з їхніх заявлених пріоритетів – радикальна реформа поліції, прокуратури, судів і всього держапарату. Нова влада вкрай скептично ставиться до традиційної для ЄС практики встановлення трудових квот для жінок, представників меншин, а також категорично проти імміграції з мусульманських країн, що здатна "поставити під загрозу католицькі цінності". Гаслом ПіС могли б стати такі слова: «Захист усього традиційно польського».

Якою буде зовнішня політика на західному напрямку?

Новий уряд країни виступає проти вступу в єврозону, він не згоден із запровадженням квот на прийом мігрантів з країн Азії та Африки, але одночасно з цим сподівається зберегти можливість для 700 тисяч поляків безперешкодно працювати у Великобританії і отримувати там соціальні виплати. Польща Качинського залишиться одним з головних прихильників розширення НАТО. Крім того, ПіС озвучила плани залучити на територію Польщі натовські військові бази (що, на думку експертів, малоймовірно з політичних і фінансових міркувань). Нова влада також оголосили про плани створення регіонального блоку центральноєвропейських країн, в якому Польща стала б лідером. Слід також відзначити, що Ярослав Качинський і голова Європейської ради поляк Дональд Туск дуже не люблять один одного, що може призвести до ускладнень у відносинах Варшави та Брюсселя. Крім того, в Європі зараз зріють побоювання, що на тлі міграційного кризи і загального зростання правих настроїв Польща з новим урядом може розділити долю Угорщини, де правлять крайні націоналісти і консерватори.

Якою буде зовнішня політика на Сході?

Стосунки Польщі та Росії навряд чи можуть стати гіршими, ніж зараз, хіба що сторони відкинуть дипломатичний етикет минулих років і прямо почнуть говорити, що думають один про одного. Варшава, як була, так і залишиться одним з основних критиків Москви, а також прихильником запровадження проти неї все жорсткіших санкцій. Тут є і особисті мотиви: Качинський кілька разів натякав, що підозрює Росію у вбивстві свого брата під Смоленськом, що кожен раз викликало в Кремлі вкрай болісну реакцію. Щодо України Польща продовжить проводити в цілому дружню політику, проте багато крайніх правих в оточенні Качинського не полишають спроб ворушити теми УПА і подій на Волині. У протистоянні з Москвою вони бачать в Україні союзника, але всередині Польщі не можна виключати спроб зіграти на націоналістичних почуттях своїх виборців. Україні необхідно буде запропонувати Польщі перспективну спільну порядку денного, щоб зацікавити Качиньського і ізоляціоністів в його оточенні в поглибленні співпраці з Києвом.