Росія наполягає на поверненні Україною хабара, який дала Януковичу за відмову від євроінтераціі

Сьогодні збігає термін у який Росія може пристати на пропозицію України щодо списання 20% боргу

Сьогодні, 29 жовтня, останній день, коли Росія може відповісти згодою на пропозицію України щодо реструктуризації державного боргу. Мова йде про списання 20% від $3 млрд, які Російська Федерація надала нам у 2013 році. “Росія не приймає участі в зустрічах приватних кредиторів України, одна з яких буде проходити в Лондоні”, – вже заявив міністр фінансів РФ Антон Сілуанов. За його словами, Росія буде подавати позов до суду

Росія вже проігнорувала попередні запрошення Мінфіну України до переговорного процесу. Третя “неявка” автоматично означатиме, що Росія не погодилася на реструктуризацію боргу. Шансів на те, що Україна поверне кошти країні-агресору нульові – за домовленістю із рештою кредиторів, ми не маємо права надавати кому-небудь кращіумови реструктуризації, ніж ті, що вже були оголошені.

Два роки тому цю угоду між державами вважали непотрібною як українські, так і російські економісти. Росіяни заявляли про високі ризики неповернення боргу. А українська сторона – про кабальність умов надання кредиту (на два роки під 5% річних), адже МВФ тоді ж пропонував позику Україні на значно вигідніших умовах, в обмін на реформи у державі.

Та з рештою, всім стало зрозуміло, що даний кредит – це не що інше, як хабар Володимира Путіна Віктору Януковичу за відмову асоціації з ЄС. Сьогодні офіційна українська влада називає дану угоду не інакше, як “борг Януковича”.

Випущені під кредит облігації викупив Фонд національного добробуту Росії. Боргові цінні папери тоді провели через Ірландську біржу, а посередником в угоді став російський ВТБ Банк. Таким чином Україна вважає даний борг комерційним, а не суверенним. Росія ж наполягає, що він є державним.

Статус боргу є важливим з юридичної точки зору. Якщо Україна не здійснить виплати по боргу у період з грудня поточного року по січень 2016-го, то Росія може подати позов до суду. Якщо борг вважати комерційним, то його долю має вирішувати Лондонський клуб. У такому випадку, російська сторона ризикує затягнути себе у тривалі судові процеси. Члени Лондонського клубу обов’язково вимагатимуть усю наявну інформацію про умови переговорів. А це означає, що вимагатимуться особисті дані і переписка усіх залучених осіб. “І Путіна з Януковичем, і навіть рядових працівників, тих дівчат із ВТБ банку, які проводили операцію. Погодяться Путін і компанія на такі вимоги, як гадаєте?”, – зазначає спеціаліст відділу продажу боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Якщо борг визначити як державний, то позов має направлятися до Паризького клубу, де Росія взагалі ризикує отримати присуд умов по реструктуризації значно гірших, ніж наразі пропонує Україна своїм кредиторам. Паризький клуб такими речами славиться. У будь-якому разі, ці судові процеси можуть тривати роками, а доповідачем Україна у них не виступатиме.

МВФ перегляне правила надання фінансової допомоги ще до кінця 2015 року, аби Україна мала можливість отримувати позики, навіть у разі дефолту за боргом перед Росією

На платіжоспроможність і репутацію України “російський” борг все менше тисне із плином часу. Ще минулого тижня міжнародне рейтингове агентство Standard&poor's (S&P), за підсумками переговорів Кабміну про реструктуризацію, підвищило наш рейтинг за зобов'язаннями в іноземній валюті зі до В-/В, при цьому оцінило борг перед Росією як потенційно дефолтний.

Підвищення рейтингу стало можливим у тому числі завдяки підтримці міжнародних фінансових кредиторів України. Так, директори Міжнародного валютного фонду вже оголосили про те, що вони обговорюють можливість внесення змін у регуляції фонду, аби Україна мала можливість отримувати позики, навіть у разі дефолту за боргом перед Росією. На даний момент політика МВФ забороняє фонду надавати кредит країні, яка має прострочені платежі іншим урядам. Зміни до правил МВФ планує внести наприкінці листопада, після зустрічі лідерів G20 у Туреччині.

Тим часом Росії нічого не залишається, вважають експерти, як просто кричати наліво й направо про дефолт України, намагаючись псувати імідж країни. Усі ці погрози – відчайдушний блеф, як при грі у покер, коли вже не лишилося фішок, стверджують аналітики, і припускають, що вже зовсім скоро можна буде побачити як Росія задкуватиме.

Так наразі відбувається і у питанні про авіасполученню між країнами, наприклад. Спершу Росія безпідставно ввела санкції проти українських авіаперевізників. А коли Україна відповіла дзеркальними санкціями – російська сторона завела мову про відновлення сполучення.