Експерти про звіт MH17: Захід вирішив не йти на загострення

Рада безпеки Нідерландів представила доповідь про катастрофу MH17, в якій загинули 298 людей. За висновками фахівців, літак збили комплексом "Бук". Всі інші версії, зокрема про ракети "повітря-повітря", виключили.

Експерти окреслили територію площею 320 квадратних кілометрів, звідки могла бути запущена ракета. Однак в цю зону не потрапило село Зарощенське, з околиць якого літак могли збити за версією виробника "Буків" - російського концерну "Алмаз-Антей".

Кореспонденти ВВС запитали російських та українських експертів про те, якими можуть бути наслідки оприлюдненої 13 жовтня доповіді.

Сергій Міхєєв, політолог (Москва):

У голландському звіті доказів застосування "Бука" ополченцями або Росією так і не було знайдено. Ми всі пам'ятаємо, як Росію, ДНР і ЛНР відразу почали звинувачувати, але з цієї доповіді абсолютно немає такого однозначного висновку. Тобто, усі звинувачення були порожніми.

Більше того, район, який вказали експерти із Нідерландів, дає підстави для версії про те, що ракета могла бути випущена з території, контрольованої українцями.

На мій погляд, це дуже неприємні висновки для української сторони, тому що вони стають одними з підозрюваних.

Напруженість для Росії зберігається як з інформаційної, так і з політичної точки зору, тому що експертиза, на думку російської сторони, велася необ'єктивно і обвинувальний ухил все одно присутній.

Однак довести причетність Росії або ополченців, [слідчим, який веде кримінальну справу] неможливо. Або це будуть голослівні твердження, або цим висновкам буде катастрофічно не вистачати фактів.

Зрозуміло, що Росію давно "призначили" винуватою, але з точки зору доказової бази - все неоднозначно, і кримінальне розслідування, що ще триває, буде ще більш неоднозначним, оскільки ніякого реального розслідування не ведеться. У кращому разі ці люди сидять десь у Києві, і говорити, що вони не заангажовані, не доводиться. Якщо не в Києві, а у Брюсселі чи Амстердамі, то якими засобами вони ведуть розслідування? Висновки не будуть обгрунтованими, якими б вони не були.

Олександр Палій, політолог (Київ):

Замовником цієї катастрофи було керівництво Росії. Як на мене, це очевидно, оскільки інакше така потужна зброя не могла опинитися у сепаратистів. Не виключаю, що це був навмисний акт з метою звинуватити Україну у цьому злочині.

Було зафіксовано перевезення установки "Бук" територією Росії в бік Донбасу, пересічні російські громадяни розміщували в інтернеті відеоролики про це.

Нагадаю, що головні санкції проти Росії Захід запровадив невдовзі після авіакатастрофи рейсу MH17. Хоча напряму про це не йшлося, але катастрофа стала ще одним стимулом, адже навіть перші дослідження доводили, хто і звідки стріляв по літаку.

Тому я думаю, що у висновку за кримінальним провадженням, яке очікується на початку 2016 року, будуть названі як безпосередні виконавці цього злочину, так і замовники.

Але оскільки Росія заблокувала у Раді безпеки ООН резолюцію про створення міжнародного трибуналу, думаю, що розслідування і покарання розтягнуться на роки. Думаю, вже наступне керівництво Росії перегляне своє ставлення до світової безпеки і до подій в Україні. Можливо, ми станемо свідками визнання провини за збитий літак і виплати компенсацій родинам загиблих, видачі виконавців, якщо вони, звісно, ще живі.

Але повторюю, ідеться про тривалий період часу.

Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова (Київ):

Думаю, що говорити про якісь юридичні чи політичні наслідки для того, хто винен у цій катастрофі, зарано: ще до публікації заявляли, що метою звіту є визначення причин катастрофи, а не безпосередніх винуватців.

У тому вигляді, в якому сформульовані висновки у звіті, для Росії залишається певний простір для того, щоб продовжувати продукувати різні версії на підтримку її нинішньої позиції - тобто, що Росія до цього абсолютно не причетна. Наприклад, площа, з якої могла бути випущена ракета, яка влучила в лайнер, визначена як кількасот квадратних кілометрів. Тобто Росія чіплятиметься за будь-які можливості по-своєму трактувати цей звіт.

Очевидно, слід зачекати на закінчення кримінального розслідування, яке очікується на початку наступного року. У ньому, сподіваюсь, будуть не просто названі виконавці, але й встановлені зв’язки до тих, хто давав їм наказ, хто забезпечував їх цією зброєю.

Створення міжнародного трибуналу з приводу цієї катастрофи і її розслідування – це, на мій погляд, два процеси, які йдуть паралельно.

Під міжнародним трибуналом наразі розуміють трибунал, який буде створений групою країн – насамперед тих, представники яких загинули в цій катастрофі, – і, очевидно, за участі України.

А перспектива створення трибуналу під егідою ООН вже один раз була заветована Росією. Навряд чи вона змінить свою позицію, особливо з огляду на висновки, озвучені в цьому звіті.

Андрій Єрмолаєв, директор експертно-аналітичної групи "Нова Україна", колишній директор Національного інституту стратегічних досліджень (Київ):

Я не виключаю, що ця доповідь – хоча вона є обережнішою, ніж нещодавно оприлюднені незалежні розслідування цієї катастрофи – розглядатиметься як аргумент на користь організації судового процесу з цього приводу.

У політичному плані сама постановка питання про необхідність системного легітимного міжнародного розслідування з подальшим судовим розглядом може мати наслідком тиск на Росію.

Звичайно, це стане і інструментом впливу на внутрішньоросійський політичний процес: спроби організувати досудове і судове розслідування серйозно впливатимуть на реноме представників вищого ешелону російської влади, керівників держави.

Однак якщо розглядати правовий бік цієї справи – тут, звичайно, є проблеми. Сам факт використання російської техніки, навіть присутність на території Донбасу російських військовослужбовців у разі, якщо це вдасться довести, ще не є достатнім аргументом для того, щоб висунути конкретним посадовим особам РФ конкретні юридичні звинувачення у тому, що вони віддали наказ застосовувати цю зброю.

Я сумніваюсь, що під час розслідування будуть знайдені докази такої відповідальності, оскільки навіть якщо такі рішення були, вони, швидше за все, були секретними. І я так само сумніваюся, що з’являться якісь високопосадові свідки, які б розповіли про усне чи письмове розпорядження з цього приводу. Тому в правовому сенсі я не бачу можливості завершення цього процесу.

Павло Святенков, політолог, експерт російського Фонду історичної перспективи (Москва):

Доповідь виявилася значно менш жорсткою, ніж очікувалося. Є якісь натяки на винуватість ополченців, але безпосередньо нічого практично не сказано. Головне - докір на адресу влади України в тому, що вони не припинили авіаційне сполучення. Сам факт появи цивільного літака в районі бойових дій - вже дивний.

Враження таке, що ідея політичного процесу над Росією з обвинуваченням у тому, що був збитий "Боїнг", відкладено в довгий ящик. Думаю, це свідчення політичної кон'юнктури. По-перше, Росія продемонструвала в Сирії свої досить серйозні військові можливості. Друга обставина - на сході України поки що затишшя, хоч і не можна говорити про повномасштабне врегулювання.

За цих обставин Захід вирішив не йти на загострення ситуації, тому що подібні доповіді, ми розуміємо, дуже залежать від конкретної ситуації. Погоджуватися на міжнародні трибунали, які є політичним інструментом, не слід ні за яких обставин, інакше він перетвориться на судилище над Росією, незалежно від фактів.

Все ж залежить від інтерпретації фактів, а у Заходу немає жорстких доказів того, що літак збили ополченці. Коли Росія бомбардує Сирію, публікуються відеоролики, на яких видно, куди потрапила ракета. Думаю, американські супутники здатні відстежити політ літака, приблизне місце зльоту ракети тощо. З політичної точки зору зрозуміло, що скандал був вигідний українській владі і США, оскільки дозволив добитися санкцій проти Росії.

Якщо відносини між Росією і Заходом знову погіршаться, Нідерланди зможуть покласти провину на Росії. Якщо покращаться, справу можуть загальмувати.