Кінець стосункам. Російсько-українські торговельні війни дійшли до логічної розв'язки

До чого готуватися українським фермерам після історії з європейськими гусьми?

Який вплив матиме продуктове ембарго Росії та які міри вживатиме український Уряд у відповідь із січня 2016 року, з'ясовувало НВ

Вчора, 24 грудня, Верховна рада України прийняла низку законопроектів, спрямованих на врегулювання зовнішніх та внутрішніх економічних відносин. Серед них і дозвіл Уряду запровадити економічні санкції проти російських товарів. Ухвалений законопроект доповнює діючий закон Про зовнішньоекономічну діяльність.

Запроваджувати санкції Кабмін може у разі, якщо ‘‘дискримінаційні, або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною державою-агресором або державою-окупантом’’. Можливість оперативного застосовування так званих дзеркальних санкцій, на думку української влади, необхідна задля запобігання нанесенню шкоди або загрози її заподіяння економічним інтересам держави чи підприємств, інтересам національної економічної безпеки. Нагадаємо, ще 27 січня 2015-го Верховна Рада визнала Російську Федерацію країною-агресором.

До заходів, які може застосувати Кабінет міністрів, віднесені заборона, чи обмеження зовнішньоекономічних операцій, обмеження імпорту, скасування тарифних пільг за ставками митного тарифу. Тобто урядовці можуть обкласти ввізним митом зокрема російські товари, які наразі мають певні преференції, застосувати повні ставки ввізного мита до тих, які оподатковуються за пільговими ставками, або скасувати тарифні квоти.

Контрзаходи були вжиті урядовцями після того, як російський президент та прем’єр оголосили про невідворотність введення продуктового ембарго щодо українських товарів. Днями Дмитро Медведєв повідомив, що вже підписав постанову про введення щодо України заходів у зв’язку із євроінтеграцією.

У серпні поточного року російська влада поширила обмежувальні заходи на ряд європейських держав, ввівши заборону на ввезення сільгосппродукції, сировини і продовольства. ‘‘Щодо України була зроблена обмовка, що Росія не введе санкції, якщо будуть проведені певні консультації і досягнуто угоди з економічної частини асоціації з Євросоюзом. Оскільки Україна прийняла рішення про імплементацію, ніяких особливих угод з Україною щодо того, як все це буде співвідноситися з російською економікою і нашими двосторонніми зв'язками, не досягнуто, з 1 січня ці заходи будуть поширені і на Україну’’, - заявив Медведєв.

Як повідомила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, торговий представник України Наталія Микольська, офіційний Київ відмовився вести діалог щодо можливості внесення змін у текст Угоди про асоціацію та відтермінування режиму вільної торгівлі з 1 січня 2016 року.

‘‘Ми готові були йти на певні компроміси в консультаціях, щоб задовольнити занепокоєння Росії стосовно початку функціонування режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС. На жаль, ані на попередніх зустрічах, ані сьогодні наші російські колеги не збиралися завершувати консультації конкретними результатами’’, - зазначила вона.

За словами замміністра економрозвитку, впровадження Росією ембарго порушує угоду про Зону вільної торгівлі СНД і виробничі принципи Світової організації торгівлі (СОТ). Наразі Україна розглядає можливість оскарження у СОТ введення продовольчого ембарго щодо українських товарів.

Чим загрожує торговельна війна

В Мінекономрозвитку не заперечують, що у короткостроковій перспективі Україна може мати збитки від фактичного призупинення дії Угоди про зону вільної торгівлі в рамках СНД між Україною і Росією. За попередніми підрахунками урядовців, сума збитків від російського ембарго складе у наступному році близько $600 млн.

Проте такого розвитку подій і держава, і бізнес очікували вже давно, а отже мусили підготуватися - диверсифікувати ринки збуту. Тим більше, що торговельну війну з Україною Росія розпочала ще влітку 2013 року. І наразі діє близько 25 необґрунтованих торговельних обмежень на українські товари збоку РФ.

Притримуються тої самої позиції і опитані НВ експерти. На їхню думку, найбільше українська економіка і підприємництво постраждали у перші два роки з початку торговельної війни. Експортно-імпортний обіг товарів між державами, як видно з даних Мінекономрозвитку, суттєво скоротився у цей період. Наразі ж відбувається просте офіційне декларування торгового ембарго як факту.

‘‘Якщо подивитися на статистику експорту продукції до Росії, то сільськогосподарська продукція склала лише близько $240 млн, що майже в шість разів менше, ніж рік тому. Тобто як таке ембарго вже діє і не буде мати сильного впливу’’, - каже Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital.

Наприклад, якщо взяти до уваги таку групу товарів, як молоко і молочні продукти, горіхи та інші подібні позиції, то у 2013 році їх експорт до Російської Федерації становив близько 2% від загального експорту, а за результатами трьох кварталів поточного року вони склали вже близько 0,1%. ‘‘Експорт продовольства з України скоротився навіть більше, ніж скоротився експорт до Росії в цілому’’, - розповідає Олександр Жолудь, провідний економіст Міжнародного центру перспективних досліджень.

Якщо говорити про скорочення імпорту до України, то ми маємо на сьогодні переважно зменшення обсягів постачання газу. Це відбувається як за рахунок скорочення обсягів закачування (оскільки вдалося диверсифікувати джерела постачання природного газу), так і за рахунок зниження ціни на нього.

‘‘Треба розуміти, що Росія є чистим імпортером продовольства. Вони переважно ввозять продовольчі товари, а не експортують. Вони не можуть достатньо якісно і адекватно годувати власне населення товарами, які вироблені виключно на території Росії. І, зазвичай, аналогічної якості російські товари були дорожчими за українські’’, - пояснює Жолудь.

Відповідно, український ринок не був заповнений широким асортиментом продовольчих російських товарів. Тож у разі введення дзеркальних санкцій по відношенню до російських товарів, Україні доведеться шукати нові ринки закупівель в розрізі тих продуктів, до яких вона сама не має доступу. Це, наприклад, морепродукти – Україна не має виходу до океанічного простору і не може забезпечити вилов і пряме постачання цих продуктів. Такі продовольчі групи товарів будуть замінюватися товарами з країн ЄС за наближеною ціною, вважають експерти.

Дзеркальні санкції можуть позначитися на роздрібних мережах магазинів. Але враховуючи скорочення попиту населення на товари із російським маркуванням, тенденція до чого була започаткована ще в період анексії Криму, українські рітейлери готові до запобігання ‘‘пустим полицям’’, каже Паращій.

Убезпечили себе до цього часу і мультинаціональні компанії, які з часів блокади почали постачати товари (жувальні гумки, кисломолочні і шоколадні вироби і т.п.) до України із своїх заводів у Польщі та інших країн Європи. ‘‘Коли вони будували свої заводи в Росії, то розглядали ринок усього СНД як єдиний ринок. На сьогоднішній день ми отримуємо досить багато товарів від транснаціональних корпорацій не з російського ринку, а зі Східної Європи’’, - пояснює Жолудь.