Вирішити по-новому. Що потрібно змінити Порошенку

Порошенко більше не може поводити себе, як колишні президенти, покриваючи зловживання

Петру Порошенку доведеться пожертвувати особистими інтересами, інакше на порядку денному постане питання про те, чи досидить він до кінця свою першу президентську п'ятирічку

Норвезький письменник Ерленд Лу в романі Фонк описує вигадану історію про те, як прем'єр-міністр Норвегії Єнс Столтенберг таємно наймає кімнату в будинку безробітного на ім'я Фонк. Приїжджаючи туди на вихідні, політик рятується від нервового зриву, спричиненого постійним перенапруженням на роботі. Коли ж Фонк запитує прем'єра, чому він не візьме лікарняний, політик зізнається: я не можу після того, як це зробив мій попередник. Кожен наступний прем'єр, котрий бере лікарняний, буде виглядати слабким і жалюгідним.

У схожій ситуації опинився Петро Порошенко. Він не має права робити те, що робили попередники. Порошенко став президентом у країні, де Янукович вичерпав квоту на толерантне ставлення суспільства до корупції. І Порошенко більше не може поводитись, як колишні президенти, покриваючи зловживання або розставляючи "смотрящих" на державні потоки.

У понеділок вирувала фракція блоку Порошенка. Група депутатів звинуватила низку сірих кардиналів БПП не просто в корупції, а в кампанії з дискредитації всіх, хто не боїться озвучувати корупційні зв'язки нинішньої влади. Найчастіше звучали прізвища заступників керівника фракції Ігоря Кононенка та Сергія Березенка. Першого звинувачували в осідланні держкоштів, другого — в підкупі виборців і зв'язках з одіозним Олесем Довгим.

Тепер у фракції створено антикорупційну платформу депутатів, готових викривати зловживання як усередині політичної сили, так і в усій політиці. Хотілось би, щоб такий приклад наслідував і прем'єрський Народний фронт, який продовжує покривати одіозні особистості.

На цьому тижні мені до рук потрапили матеріали кримінальної справи, відкритої проти найближчого соратника Арсенія Яценюка — Миколи Мартиненка — у Швейцарії. Панамська компанія Мартиненка Bradcrest Investments отримувала на свій рахунок комісію від контракту між державною компанією Енергоатом і чеським заводом Skoda. Мова йде про відкат у розмірі 15-20% від постачань устаткування на атомні електростанції. Більш того, два роки тому Мартиненка допитували у цій справі в Швейцарії, хоча сам він продовжує брехати, що нічого не знає про розслідування. Прокурори вилучили в банках Цюриха так звану форму, де кінцевим бенефіціаром рахунків панамської компанії зазначений депутат Мартиненко.

Всі ці документи отримані генпрокурором Віктором Шокіним від віце-прокурора Швейцарської Конфедерації Урса Келі. Однак Мартиненко продовжує очолювати комітет парламенту з енергетики, який він використовував для отримання відкатів від Skoda. Ця історія кидає тінь не тільки на Народний фронт, але і на прем'єра Яценюка і всю постмайданну владу.

Розповім ще одну історію. В листопаді я побував у парламенті Норвегії на запрошення спікера Олеміка Томмессена. Ця країна посідає шосте місце в світі за рівнем ВВП на душу населення після нафтових деспотій і карликових держав. Хоча ще недавно Норвегія вважалася бідною країною. Потім були знайдені вуглеводні у Північному морі, однак це призвело не до зниження податків, а до накопичення грошей для майбутніх поколінь. Спілкуючись з депутатом норвезького стортингу Карі Хенріксен, я намагався зрозуміти, в чому секрет. “Головне — це довіра між людьми. У нас дочка міністра і дочка прибиральника ходять в одну і ту саму безкоштовну школу, лікуються в однакових клініках. Люди по багатьох критеріях рівні".

Норвегія — країна з мінімальним рівнем корупції. Показово, що в них відкритий навіть реєстр сплачених податків: будь-який громадянин може перевірити, скільки заплатив сусід, депутат чи прем'єр-міністр до бюджету країни.

У стосунках української влади та суспільства зяє діра недовіри. Громадянин чекає підступу від чиновників, а влада не довіряє своїм громадянам. Побоюючись не одержати підтримку, партія прем'єра навіть не брала участь у місцевих виборах. Голова уряду продовжує спиратися на своє оточення, яке у змові з оточенням президента загрузло в корупції.

Згідно з останнім опитуванням, 51% українців вважають, що при Януковичі з корупцією боролися краще, ніж зараз. Ця оцінка несправедлива. Просто влада сьогодні не відповідає більш високим запитам суспільства. За Януковича готові були заплющити очі на помірне злодійство, а тепер вимагають не тільки нульової толерантності до корупції, але і проведення реформ.

Думаю, що Порошенко вже не раз пошкодував про те, що став президентом, оскільки він апріорі не відповідає багаторазово завищеним очікуванням суспільства. Однак він все ще може щось змінити, пожертвувавши особистими інтересами. Інакше на порядку денному з'явиться інше питання: чи досидить він до кінця свою першу п'ятирічку.