Карл Більдт назвав три способи зупинити мілітаристську Росію

Карл Більдт: За 5-10 років на режим Путіна чекає неминучий кінець

Цілком можливо, що наближається найнебезпечніший період у відносинах із Кремлем

«Мюнхенська конференція з безпеки цього року буде багато в чому сконцентрована на розв'язанні кризи поблизу сирійського міста Алеппо, спровокованої спільним наступом сил президента Сирії Башара Асада і Володимира Путіна», – пише колишній прем'єр-міністр і міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт у колонці для Politico.

Проте для вироблення відповіді на виклики, які кидає Європі ревізіоністська, націоналістична і все більш мілітаризована Росія, потрібно розглянути питання в більш довгостроковій перспективі. Автор перелічує три ключові заходи, яких має бути вжито для стримування РФ:

1. Посилення підтримки України

Згідно з Мінськими угодами, Україні має бути надана можливість відновити повний контроль над усім своїм східним кордоном. Важливо, щоб тиск Заходу, зокрема санкції, зберігався доти, доки цей пункт угод не буде реалізований на практиці.

Крім того, у найближчі кілька років у Донбас можуть бути надіслані міжнародні миротворчі сили, бажано – з мандатом ООН, які забезпечать стабілізацію регіону в складі України. Досі Кремль був категорично проти такого рішення, однак рішучість Заходу може змусити його змінити свою позицію.

2. Політика стримування Росії, а не заспокоювання Польщі та Балтії

Безпосереднього ризику нападу Росії на будь-яку з цих країн немає, вважає Більдт. Вони є стабільними демократіями і надійними членами ЄС і НАТО. «Проте ми зобов'язані дивитися на кілька років вперед», – продовжує він.

Майбутнє виглядає все більш невизначеним. Цілком можливо, що наближається найнебезпечніший період у відносинах з Росією. За 5-10 років режим Путіна наблизиться до неминучого кінця і задумається, яку спадщину залишить. Економічна та соціальна криза в країні, безсумнівно, посилиться, а ставка на військову міць може тільки посилюватися. Таким чином, важливо створити міцну оборону як фактор стримування проти авантюрних проектів РФ.

3. Створення нового графіка розгортання ПРО в Європі

«Росія, безумовно, має поважати заклопотаність її сусідів з приводу власної безпеки, але це не означає, що ми маємо бути сліпі до побоювань Росії», – сказав Більдт.

Хоча НАТО, з огляду на дипломатичні міркування, ніколи не говорив про це прямо, проте завжди було ясно, що американська балістична система ПРО в Європі була відповіддю на загрозу з боку Ірану. Було докладено багато зусиль, щоб довести, що це жодним чином не стосується Росії.

Хоча сьогодні Іран продовжує розвивати свої балістичні ракети, їхній діапазон – більш наближені регіони, і ці ракети не забезпечені ядерними боєголовками. Небезпека для Європи знизилася. Відповідно, є сенс відкласти реалізацію третьої фази розгортання системи ПРО в Польщі, запланованої на 2018 рік.