Що чекає Європу в найближчі роки

Європейській моделі ліберальної демократії та впливу ЄС кинуто виклик

У 2004 році Євросоюз був організацією, до якої прагнули приєднатися, Європа була сповнена оптимізмом і впевненістю.

1 травня 2004 року вісім країн Східної і Центральної Європи стали членами ЄС. Місія Польщі при ЄС організувала чудовий прийом. Панувала какофонія мов. Танці, музика і відчуття полегшення – Польща та інші країни регіону повернулися в Європу.

Також було відчуття, що Євросоюз готовий до розширення свого впливу. Минуло майже 12 років, і тепер Європу важко впізнати.

Вона відступила і втиснулася у свої кордони. За винятком Ангели Меркель, німецького канцлера, та її міністра фінансів Вольфганга Шойбле, які розуміють, що насправді відбувається з Європою, лідери ЄС поводяться так, немов не зобов'язані захищати європейські цінності, а також принципи свободи і відкритості. Ба більше, здається, їх зовсім не турбує питання впливу Євросоюзу у світі.

Це підтверджується новим звітом Всесвітнього економічного форуму під назвою «Європа: Чого остерігатися в 2016-2017 роках». Читання документа, викликає, м'яко кажучи, похмурі передчуття. «Європейські лідери повинні виробити рішення, причому швидко, якщо хочуть запобігти вибуху ЄС у найближчі роки», - наголошується в доповіді.

У Євросоюзу, звичайно, завжди була своя частка фаталістів. Але що особливо турбує в цьому звіті, так це соцопитування проекту Eurobarometer. У респондентів запитали, які, на їхню думку, найважливі питання для ЄС на сьогодні. Очолила список проблема міграції, яку відзначили близько 58% опитаних, а останнім виявився вплив ЄС у світі, чим перейнялися лише 6% респондентів. І це гнітючий висновок щодо пріоритетів європейців: виявляється, міжнародний вплив для них не має значення.

Звіт також відображає процес зниження впливу ЄС у Європі, що ще більш тривожно. Якщо роль ЄС слабшає і Союз втрачає привабливість навіть серед своїх членів, то як він може впливати на решту світу?

Цінності ЄС під загрозою у багатьох країнах-членах. Польське, угорське і словенське суспільства мають намір відстоювати роль традиційної сім'ї – і це через кілька місяців після того, як ірландці, які колись були бастіоном католицизму, проголосували на референдумі за легалізацію гей-шлюбів. Уряди Варшави й Будапешта втручаються в діяльність судів і ЗМІ – використовувати свою медіа-імперію для просування власних інтересів не боявся і колишній прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі.

Члени Вишеградської групи, що складається з Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини, не хочуть мати діло з біженцями (читайте «мусульманами»), які тікають від війни в Сирії і Іраку. І вони не одні такі. Інші країни Європи також закривають кордони, здебільшого як наслдідок зростання популярності популістів з євроскептичними, антиемігрантськими поглядами і страхом перед глобалізацією. Паризькі теракти в листопаді 2015 року тільки додали привабливості популістам.

Крім того, криза біженців показала нездатність ЄС впоратися з викликом міграції, а також те, що більшість європейських лідерів не бачать зв'язку між допомогою біженцям та впливом ЄС.

Біженці, мігранти та студенти, котрим надають можливість жити, працювати та навчатися в демократичній країні, тим чи іншим чином повертають цей борг – якщо, звісно, інтегруються в суспільство і залишаються тут жити. Як стверджує видання The Economist, якщо мігранти та студенти повертаються додому з новими навичками, вони, найчастіше, воліють вести бізнес з тією країною, яка раніше прийняла їх.

Невтішні висновки щодо скорочення впливу Європи робить консалтингова компанія Eurasia Group, яка до свого списку топ-ризиків 2016 року включила підпункт під назвою «Закрита Європа». Автори доповіді Іен Бреммер і Кліфф Купчан стверджують, що зростання популізму і націоналізму, ерозія верховенства закону, а також ризики Шенгенської системи відкритих кордонів знищують принципи, на яких було збудовано ЄС.

Меркель є ключем до майбутнього ЄС та його впливу. Вона втримала єврозону на плаву, хоча в єдиної європейської валюти, як і раніше, залишається багато ворогів. Вона об'єднала ЄС для протистояння Росії, незважаючи на коливання німецьких соціал-демократів, її партнерів по коаліції, а також інших лідерів Євросоюзу. Вона спробувала зберегти європейські цінності гуманності і порядності з допомогою політики відкритих дверей щодо біженців.

Але за це Меркель висміяли кілька європейських лідерів. Їй відмовили в солідарності, яку Німеччина без роздумів виявляла до союзників з ЄС на перше прохання. Згідно зі звітом Citi GPS, кинуто виклик основам європейської моделі ліберальної демократії, яку Меркель намагається захистити. Відповідно, виклик кинуто і впливу Європи.