Куля прилетіла: Рада повним ходом готується відправити Яценюка у відставку

У найближчі години парламент заслухає звіт прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. В очікуванні нього Рада в авральному режимі готується запустити процес звільнення Уряду

Зараз у Раді збирають підписи за те, щоб висловити недовіру уряду, після чого можна голосувати і за саму відставку. Необхідно 150 голосів. По залу Ради ходить кілька списків, але в жодному з них поки 150 підписів немає. За інформацією НВ, максимальне число зібраних автографів поки – близько 120. До 16 години, коли має початися власне звіт уряду, це число може істотно збільшитися, стверджують співрозмовники НВ в Раді.

Станом на даний момент, голоси за відставку прем'єра та зміну його команди, за інформацією НВ, готові дати пропрезидентська фракція БПП, Самопоміч і Батьківщина, декларує таку ж готовність і Радикальна партія.

Судячи з поведінки депутатів Опозиційного блоку, якісь домовленості є і з ними, але фракція ще коливається.

Представники партії самого прем'єра вчора ввечері заявили, що категорично не будуть голосувати за відставку Яценюка. У той самий час напередодні нардеп Мустафа Найєм стверджував, що Народний фронт готовий підтримати відставку уряду за умови, що відразу ж будуть запропоновані варіанти нового складу Кабміну.

Аналогічну умову вчора ввечері в бесіді з НВ висував лідер радикалів Олег Ляшко. «Якщо вони відправляють [уряд] у відставку, я хочу бачити, хто новий прем'єр, і яка програма його дій, - сказав він. - Сьогодні ж ми бачимо боротьбу за посади між двома гравцями – БПП і Народним фронтом. Це закулісна і непрозора боротьба».

За інформацією НВ, саме Народний фронт зараз затягує процес і намагається «домовитися». В той самий час дрібніші фракції типу Волі народу теж намагаються витягти з процесу дивіденди. Вони навряд чи будуть голосувати за відставку, і, цілком можливо, навіть не підтримають голосування про недовіру уряду, говорить політтехнолог Тарас Березовець. «Це фракції-торгаші, і вони будуть домовлятися», - вважає він.

Три чесні способи «піти прем'єра»

Технічно можливостей відправити уряд Яценюка у відставку – три.

Перший – через профільний парламентський комітет. 10 лютого звіт про діяльність уряду вже був зачитаний на профільному комітеті – Комітеті з питань економічної політики, який міг дати незадовільну оцінку роботі уряду. Якби це сталося, вже сьогодні Рада автоматично могла б голосувати за відставку уряду. Однак цей перший бій за крісло прем'єр-міністр виграв: профільний комітет негативної оцінки роботи Кабміну не дав – він просто "взяв до відома" звіт. Це було очікувано, оскільки очолює комітет найближчий соратник прем'єр-міністра – нардеп Андрій Іванчук, якого називають його «сірим кардиналом».

Другий варіант. Відставку уряду міг ініціювати сам Яценюк, якби написав заяву про власноруч. Що малоймовірно.

Відповідно, у парламентаріїв залишається лише один шлях – зібрати 150 підписів під постановою про недовіру уряду, а потім проголосувати його 226 голосами.

«Багато хто демонструє бажання підписатися, люди приходять», - каже НВ Вікторія Войцицька, нардеп Самопомочі, яка веде власний збір підписів за відставку, причому, як стверджують у фракції, її список єдиний повністю відповідає процедурі.

Списків, як вже було сказано, в Раді кілька. Як повідомив НВ Ляшко, сьогодні близько 11 ранку він підписався в одному з них, де стояло 74 підписів. Сергій Каплін, нардеп БПП, близько 12 поставив підпис у списку під номером 100, після нього у ньому було поставлено ще кілька підписів. «Зараз підписи збираються кількома партіями. Всі хочуть першими всадити ножа в серце Яценюка, - каже Каплін НВ. - Це гра, гра. Цей марафон для того, щоб створити привід сісти за круглий стіл і створити один список».

«Думаю, голоси [за відставку] в залі є, але поки ніхто не ходив і не рахував, - каже НВ нардеп БПП Мустафа Найєм. - Що стосується 150 підписів, думаю, що це – не проблема».

Березовець, директор компанії персонального і стратегічного консалтингу Berta Communications, вважає, що відправити уряд у відставку прямо сьогодні парламент не зможе технічно – швидше, вона відбудеться ближче до кінця тижня. Максимум, що сьогодні може зробити Рада, – це визнати звіт Кабміну незадовільним. «Ймовірність цього висока – близько 80%», - каже Березовець. Але 226 голосів за відставку уряду у Верховній Раді сьогодні, на його думку, немає.

Якщо не він, то хто?

Відповіді на питання «Якщо не Він, то хто?» в Раді і на Банковій поки, судячи з усього, немає.

«Одна з проблем у тому, що немає розуміння, хто, у разі відставки, заходить на які посади, і це багатьох стримує, - каже НВ нардеп Сергій Лещенко. – Я особисто виступаю за відставку Яценюка, і [генпрокурора Віктора] Шокіна, і [глави МВС Арсена] Авакова, і [нардепа Ігоря] Кононенко».

Всі ті персони, імена яких станом на сьогодні озвучують як можливих кандидатів на заміну Яценюку – спікер Володимир Гройсман, секретар РНБО Олександр Турчинов, міністр фінансів Наталія Яресько, голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі – за даними НВ, поки не набирають необхідної кількості голосів. Тому, не виключено, що членам того, що залишиться від коаліції після відставки Яценюка, доведеться шукати зовсім іншу фігуру – компромісну і здатну консолідувати політиків.

«Можливо, ця фігура взагалі не буде мати жодного відношення до української політики, можливо, це буде абсолютно технократична людина, за професійними характеристиками здатна об'єднати навколо себе людей», - припускає в розмові з НВ нардеп Віктор Чумак, який не так давно заявив про вихід із БПП. Якщо таку людину знайти не зможуть, то країна наблизиться не на крок, а на гігантський стрибок до дострокових виборів.

Чумак допускає, що частина з діючих міністрів зможе залишитися у складі Кабінету міністрів після відставки уряду. Але в їх числі однозначно не може бути самого прем'єра як ключової фігури, консолидировавшей негатив і недовіру. На виключає того, що деякі міністри можуть зберегти портфелі, і член Батьківщини Рябчин Олексій, також налаштований підтримати відставку уряду.

За що?

Про що б не домовилися сьогодні політики, головна проблема Кабміну на сьогодні – в тому, що рівень довіри до нього скотився до вкрай низького. Причому не довіряють йому ні самі політики, ні громадяни, ні бізнес, ні фахівці з експертного середовища. Уряд, який повинен був стати урядом камікадзе і, пафосно кажучи, покласти себе на вівтар державних перетворень, так і не зважився на радикальні і ризиковані реформи, потенційно здатні дійсно багато чого змінити.

«У моїй [профільній] сфері, нафтогазовій, як такої реформи не відбулося. Вона була перенесена на 2016-2017 рік, хоча можна було б зробити набагато більше, - каже НВ нардеп Войцицька. - Є прориви у певних міністрів, але ми не стали жити краще, ми не бачимо змін, які доводять, що справедливість настала в тій чи іншій сфері. Треба було менше гасел і більше результату. Цей рік був переповнений гарними презентаціями, але з мінімальним результатом. Його не продемонстрували навіть у тих сферах, де все ж таки були ухвалені якісь закони. Реалізація цих законів – слабка».

Довіра до уряду була підірвана не тільки бездіяльністю і повільністю, але і корупційними скандалами, якими лихоманило всі 14 місяців і оточення прем'єра, і деякі міністерства.

Криза довіри до уряду настільки глибока, що навіть якщо Кабмін дивом збережеться і під загрозою з ганьбою вилетіти з кабінетів на Грушевського видасть, нарешті, на-гора «формулу прориву», це вже мало кого переконає, вважають співрозмовники НВ.

Друга важлива претензія до уряду – відсутність злагодженості у роботі та команди як такої.

«Ця команда стала командою буквально пару днів тому, коли, як кажуть, смажений півень клюнув, - каже НВ Рябчин. - Я, висловлюючись футбольною мовою, не бачу в цій команді зіграності. Були люди, які тягли рояль, були зірки, але це були Лебідь, Рак і Щука. А Україні зараз, коли криза і проблеми, потрібно інше».

Крім цього, Кабмін не змінив нічого в самій системі управління державою. З урядом Яценюка пов'язували надії на те, що в країні буде впроваджена абсолютно нова форма управління, в якій знайшлося б місце у тому числі стандартам нормальної публічної політики. «Сама форма, процедура прийняття рішень, яка абсолютно не змінювалася з часів Кучми, Януковича, Ющенка, не змінилася і за Яценюка, - каже Чумак. - Цей Кабмін не зміг в принципі перейти до системи належного управління, що було головним, що від нього вимагалося. Він залишався глухим і німим до більшості найкращих ініціатив. Хоча він не глухий, і не німий – просто не було адекватного реагування. Тому, зрозуміло, що його треба міняти».

Незадовільною економічну політику Кабміну називає і лідер Радикальної партії, киваючи на те, що вона призвела до збідніння громадян. У той самий час, він підкреслює: разом з Кабміном відповідальність за цю провальну політику повинні розділити і президент, і парламентська більшість. «Коли всі кивають на уряд – він ж не з космосу прилетів, за нього відповідальна коаліція і фракції, які входять в цю коаліцію», - каже Ляшко, чия фракція полишила коаліцію восени. Він пропонує варіант: переформатувати коаліцію, прийняти нову програму дій і під неї вже формувати уряд.

Окрім відставки уряду радикали наполягають на відставці голови Нацбанку Валерії Гонтарєвої – за обвал гривні, і генпрокурора Віктора Шокіна – за відсутність боротьби з корупцією.